Справа №760/8110/22
1-кс/760/2213/23
09 березня 2023 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у справі №760/8110/22 (провадження №1-кс/760/1606/23),
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у справі № 760/8110/22 (провадження №1-кс/760/1606/23) за скаргою ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №52018000000001163 від 27.11.2018 року.
В обґрунтування заяви посилається на те, що відносно слідчого судді ОСОБА_4 відкрито сім кримінальних проваджень за заявою ОСОБА_3 , в рамках яких проводиться досудове розслідування НАБУ. Крім того, на думку заявника суддя ОСОБА_4 виносив завідомо неправосудні рішення за наслідками розгляду подібних скарг, тому заявник неодноразово звертався на протиправні дії судді до ВРП та правоохоронних органів.
За таких обставин, заявник вважає, що слідчий суддя ОСОБА_4 зацікавлений у результатах розгляду зазначеної справи, що свідчить про його упередженість та необ'єктивність при розгляді скарги.
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні та особа, яка заявила відвід, у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши подану заяву про відвід, слідчий суддя приходить до наступного.
Положеннями ст. 75, 76 КПК України передбачені випадки, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу.
Разом з тим, обставини, на які посилається заявник, не є тими обставинами, за наявності яких слідчий суддя підлягає безумовному відводу від розгляду скарги.
Статтями 75, 76 КПК України передбачені умови, за наявності яких, зокрема, суддя підлягає безумовному відводу, зокрема, суддя підлягає безумовному відводу за наявності підстав, які викликають сумнів в його упередженості.
Як вказав Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43)
Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення суддею, на думку заявника, кримінальних правопорушень не може бути підставою для відводу, оскільки подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи.
Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.
Згідно ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України і розкриття змісту цих понять зводиться в тому числі і у виявленні поваги до постановлених судом будь-якої юрисдикції і ланки судової системи рішень за надання реальної можливості їх оскарження у передбаченому відповідним законом порядку.
Судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону, а вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Незалежність і недоторканність суддів є невід'ємними складовими їхнього статусу та гарантуються Конституцією та законами України.
Гарантії незалежності і недоторканності суддів як носіїв судової влади та самостійності судів як судових органів визначено Конституцією та законами України. Недопустимо втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, прояв неповаги до суду та встановлено відповідальності за такі діяння.
Недоторканність суддів не є особистим привілеєм, а як один з елементів статусу суддів має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя незалежним, неупередженим і справедливим судом. При чому заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання посади судді (статті 3, 8, 55 Конституції України).
Враховуючи викладене, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення слідчим суддею, на думку заявника, кримінальних правопорушень, не може бути підставою для відводу.
Не може бути підставою для відводу слідчого судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Позиція заявника щодо відводу судді з тих підстав, що слідчий суддя, на думку заявника, виносив завідомо неправосудні рішення - по суті є формовою прояву незгоди заявника із процесуальними рішеннями, прийнятими слідчим суддею в межах інших судових проваджень, внаслідок якої у заявника виникло враження щодо упередженості судді ОСОБА_4 .
Однак такі доводи заявника не доводяться об'єктивно, а тому мають розцінюватись лише як припущення.
Необхідно зазначити, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Доказів особистої упередженості слідчого судді ОСОБА_4 зі змісту заяви про відвід та долучених до неї документів не вбачається.
Слідчий суддя вважає, що відсутні підстави стверджувати про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у справі №760/8110/22 (провадження №1-кс/760/1606/23) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1