Справа №760/21223/21
2-а/760/779/23
13 березня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП; закрити справу про адміністративне правопорушення; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на правову допомогу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що в липні 2021 року працівником УПП у м. Києві ДПП було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
Позивач вважає вказану постанову протиправною, посилаючись на те, що він не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Зазначає, що в кінці дня 29 липня 2021 року він зі своєю дівчиною та декількома друзями, серед яких троє мали посвідчення водія, перебували на парковці. Вони приїхали на трьох автомобілях, серед яких і був Mercedes ОСОБА_1 , за кермом якого був ОСОБА_2 . Ввечері, 29 липня 2021 року, позивач перебував в автомобілі біля гіпермаркету «Ашан» за адресою: Київська область Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка вул. Велика Кільцева, 4, та спілкувався зі своєю дівчиною. Поруч з ними також знаходились два автомобілі, в яких були його знайомі. До автомобіля, де знаходився позивач під'їхали працівники патрульної поліції та запитали його чому він вчиняє дрібне хуліганство, почали вимагати передати їм документи, що підтверджують особу та документи на авто. Позивач запитав яке порушення він вчинив та чому він повинен пред'являти документи, однак, відповіді він так і не отримав. Після чого, працівники поліції одягли на позивача кайданки та відвезли до відділку поліції. Так відносно позивача було складено постанову за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Позивач вказує, що йому не надали змогу дати письмові пояснення та скористатись правовою допомогою. Відомості, що зазначені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності, оскільки він не керував транспортним засобом. Відповідачем не було надано належних доказів порушення позивачем ПДР України. В порушення вимог статей 245,247,251,252 КУпАП відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не перевіривши наявності складу правопорушення, у зв'язку з чим за наслідками розгляду вказаної справи, прийняв постанову яка суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.08.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14.02.2022 задоволено заяву представника позивача про витребування доказів.
23.12.2022 та 03.01.2023 від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції до суду надійшли витребувані докази.
У встановлений ухвалою строк відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Встановлено, що 30.07.2021 інспектором 5 роти 3 батальйону 1 підрозділу УПП м. Києва ДПП молодшим лейтенантом поліції Ничик О.О. була винесена постанова Серія ДГ 18 №271315 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн.
Згідно змісту постанови Серія ДГ 18 №271315, 29.07.2021 о 23 год 45 хв ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz CLK 430 д.н.з НОМЕР_1 без полісу ОСЦПВВНТЗ (інформація з МТСБУ), при перевірці документів було встановлено, що особа позбавлена права керування транспортним засобом від 05.05.2021 Гощанським райсудом Рівненської області, чим порушив п. 2.1.а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
В п. 7 постанови Серія ДГ 18 №271315 зазначено, що до постанови додається відео АА00745.
Згідно ст. 1 КУпАП основним завданням його є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України і законних інтересів громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Згідно п. 1.1, 1.9 ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 2.1 а) ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
В силу ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до статей 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 222 КУпАП визначено, що розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126 КУпАП покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Статтею 251 КпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Факт позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік підтверджується рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 05.05.2021.
Вбачається, що дата події припала на 30.07.2021, тому строк позбавлення права керування транспортним засобом на момент зупинки автомобіля позивача ще не закінчився.
Враховуючи наведене, інспектор патрульної поліції під час винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, діяв відповідно до покладених на нього повноважень, постанова винесена з дотриманням положень діючого законодавства України.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що інспектором патрульної поліції були дотриманні права особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності та на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів була винесена постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення в межах санкції статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.
Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Суд зазначає, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, беручи до уваги те, що позивач не надав жодного допустимого доказу на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що в діях інспектора патрульної поліції Ничик О.О. відсутні ознаки неправомірності, а тому адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію», статтями 1, 9, 33, 126, 222, 251, 252, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 72-78, 132, 139, 192, 193, 194, 229, 241- 244, 246, 250, 257, 263, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя