Справа №760/33994/19
Провадження №1-кс/760/321/23
24 лютого 2023 року м.Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 ,
ОСОБА_3 подав до суду заяву про відвід слідчого судді, в якій просить суд відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від участі у розгляді його скарги на постанову від 29 листопада 2019 року детектива Національного бюро відділу запобігання корупції та інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , яка була винесена в межах кримінального провадження №42018000000000686.
В обґрунтування поданої заяви вказав, що суддя ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42018000000000686 за результатами розгляду його скарги на постанову від 29 листопада 2019 року детектива ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання вже виносила постанову 05.03.2021 року, якою повернула його скаргу без розгляду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 02.06.2021 року вищезазначена ухвала була скасована. Фактично слідчий суддя ОСОБА_4 вже висловила свою думку щодо недоцільності проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні №42018000000000686 у рішенні суду, яке було скасовано апеляційною інстанцією. Вказані обставини викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 під час повторного розгляду його скарги на постанову від 29 листопада 2019 року детектива ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання. В тому вважає, що наявні підстави для відводу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , які визначені п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні у судове засідання не з'явились.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши подану заяву про самовідвід, суддя приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до частин 1-3 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Як вбачається із заяви підставою для відводу слідчого судді ОСОБА_4 є незгода ОСОБА_3 з ухвалою слідчого судді від 05 березня 2021 року, якою було повернуто його скаргу на постанову від 29 листопада 2019 року детектива Національного бюро відділу запобігання корупції та інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України про відмову у задоволення клопотання про проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні №42018000000000686 від 23 березня 2018 року. Ухвалою Київського апеляційного суду від 02.06.2021 року вищезазначена ухвала була скасована. Заявник вважає, що фактично слідчий суддя ОСОБА_4 вже висловила свою думку щодо недоцільності проведення процесуальних дій. Вказані обставини викликають сумнів у її неупередженості під час повторного розгляду такої скарги, а тому наявні підстави для відводу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , які визначені п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
Таким чином, заява про відвід слідчого судді по суті є незгодою з прийнятими раніше рішеннями цього судді у кримінальному провадженні №42018000000000686 від 23 березня 2018 року, що об'єктивно не свідчить про зацікавленість в результатах провадження чи про упередженість цього судді.
Разом з тим, враховуючи обставини, на які посилається ОСОБА_3 у своїй заяві про відвід, його сумніви можуть бути визнані «розумними» в очах стороннього незацікавленого спостерігача - що само по собі вже є підставою для задоволення заяви про відвід.
Враховуючи викладене, маючи на меті безумовне забезпечення гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод розгляду справи незалежним та безстороннім судом, суд вважає, що заява про відвід підлягає задоволенню.
Слідчий суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 75, 76, 80-82 КПК України,
Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 - задовольнити.
Відвести слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на постанову від 29 листопада 2019 року детектива Національного бюро відділу запобігання корупції та інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , яка була винесена в межах кримінального провадження №42018000000000686 від 23 березня 2018 року (справа 760/33994/19, провадження №1-кс/760/436/23).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва ОСОБА_1