СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1793/23
пр. № 3/759/1604/23
13 березня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., за участю захисника - адвоката Корнієнка А.А., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 368487 від 14.01.2023 р., 14.01.2023 р. о 22:58 у м. Києві по вул. В. Алексухіна, 1/18, ОСОБА_1 передав право керування транспортним засобом Volkswagen CC, д.н.з. НОМЕР_1 , водію ОСОБА_2 , яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою Alcotest Drager 7510, прилад № ARMF-0296, тест № 845, чим порушив вимоги пп. «г» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР) (згідно довідки від 16.01.2023 р. старшого інспектора з о/д відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Тлісової А.), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнка А.А. надійшло клопотання від 13.03.2023 р. про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що у той вечір ОСОБА_1 був вдома за адресою: АДРЕСА_2 , коли йому зателефонувала його дружина та повідомила, що потрапила у ДТП. ОСОБА_1 відразу прийшов на місце ДТП та вирішував питання з іншим учасником ДТП, у цей час приїхали співробітники поліції та повідомили, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол за передачу керування транспортного засобу нетверезому водію. В свою чергу, ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 та у їх спільній власності перебуває транспортний засіб та ОСОБА_1 не міг передавати керування транспортним засобом, оскільки дружина є співвласницею автомобіля. З відео вбачається, що поліцейськими не доведено та не надано інших доказів того, що ОСОБА_1 передавав керування транспортним засобом особі, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння та знав про стан дружини. Таким чином, ОСОБА_1 не передавав керування автомобілем дружині, в тому числі не знав, що остання перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні захисник підтримав вищезазначене клопотання та просив закрити провадження у справі. Також зазначив, що довідки для внесення додаткових відомостей до протоколу про адміністративне правопорушення чинним КУпАП не передбачено.
Вислухавши доводи захисника та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно пп. «г» п. 2.9 ПДР, водієві забороняється: передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 368487 від 14.01.2023 р.;
- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 336580 від 14.01.2023 р., складеного відносно ОСОБА_2 ;
- копія чеку приладу «Драгер», згідно якого ОСОБА_2 пройшла огляд за допомогою Alcotest Drager 7510, прилад № ARMF-0296, результат якого становить 1,47 проміле;
- письмові пояснення від 15.01.2023 р. ОСОБА_1 , у якому вказано, що він не передав керування транспортним засобом Volkswagen CC, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ;
- довідка від 16.01.2023 р. щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, складену старшим інспектором з о/д відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції Тлісовою А.;
- копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 17.09.2022;
- копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ;
- відеозаписи, які містяться на компакт-дисках, з яких вбачається, що сталось ДТП, ОСОБА_1 повідомляє працівнику поліції: «я не їхав за кермом, дружина їхала». В подальшому, працівник поліції запропонував ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_2 погоджується і проходить відповідний огляд на стан сп'яніння, результат якого становить 1,47 проміле. Після чого працівник поліції оформлює протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_2 . В подальшому, працівник поліції запитує ОСОБА_2 : «Звідки ви їхали разом зі своїм чоловіком?», ОСОБА_2 відповідає: «Їхали додому», працівник поліції запитує: «Ви сиділи за кермом, чоловік сидів збоку?», на що ОСОБА_2 відповідає: «Так». Тоді працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що останній передав право керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані сп'яніння. ОСОБА_1 не заперечує, що він разом з дружиною їхали додому, водночас зауважує, що передав керування транспортним засобом дружині, бо на той момент вона не перебувала в стані алкогольного спяніння. Надалі працівник поліції переходить до оформлення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Зазначені вище докази в своїй сукуності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме в тому, що він передав керування транспортним засобом Volkswagen CC, д.н.з. НОМЕР_1 , водію ОСОБА_2 , яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Позиція сторони захисту розцінюється судом як така, що направлена на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення, з огляду на наступне.
Доводи захисника з приводу того, що ОСОБА_1 не передавав керування транспортним засобом своїй дружині, бо знаходився того вечора вдома, а на місце ДТП прибув після того як йому зателефонувала дружина, спростовуються вищенаведеними доказами по справі, а саме: відеозаписами, які містяться на компакт-дисках.
Доводи захисника з приводу того, що ОСОБА_1 не міг передавати автомобіль, яким керувала ОСОБА_2 , так як транспортний засіб придбано за спільні кошти подружжя, тому остання є його співвласницею, спростовуються відомостями, які містяться у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 від 17.09.2022 та свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , а саме тим, що автомобіль Volkswagen CC, д.н.з. НОМЕР_1 , придбаний ОСОБА_1 23.08.2017р., а шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано 17.09.2022р., тобто більше ніж через п'ять років після придбання транспортного засобу.
Доводи захисника, що довідка про внесення додаткових відомостей до протоколу про адміністративне правопорушення чинним КУпАП не передбачено, є слушними, водночас не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 368487 від 14.01.2023 р. пункту ПДР, який порушив ОСОБА_1 , не спростовує факту передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовує до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000,00 грн.).
Ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. ст. 7, 23, 24, 27, 40-1, 130, 221, 245, 251 - 252, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA698999980313040149000026001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37993783, банк отримувача -Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) -899998, рахунок отримувача UA708999980313121206000026009, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Святошинський районний суд міста Києва ) судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя В.М. Кравець