СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/93/23
ун. № 759/13793/22
02 березня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Петренко Н.О.
за участі секретаря судових засідань Донець Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розстрочку виконання додаткового рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10.01.2023р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення сервітуту,
встановив:
У лютому 2023р. представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся із заявою про розстрочку виконання додаткового рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10.01.2023р. в якій просить розстрочити витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 400,00 грн. на 8 місяців наступним чином: 1000,00 грн. до 31.03.2023р., 1000,00 грн. до 30.04.2023р., 1000,00 грн. до 31.05.2023р., 1000,00 грн. до 30.06.2023р., 1000,00 грн. до 31.07.2023р., 1000,00 грн. до 30.09.2023р., 1400,00 грн. до 31.10.2023р.
В обгрунтування заяви посилався на те, що ОСОБА_1 у зв'язку з широкомасштабним вторгненням рф в Україну, з метою збереження життя та здоров'я свого малолітнього сина, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 змушена була виїхати закордон. Наразі позивач перебуває в Республіці Польща. При цьому у ОСОБА_1 через перебування закордоном відсутній стабільний заробіток, не маючи власного житла, остання вимушена винаймати житло для себе та малолітнього сина. Крім того, позивачу доводиться наразі самостійно повністю утримувати дитину, забезпечувати сина усім необхідним для нормального життя. У тому числі влаштування дитини до навчального закладу закордоном на період війни в Україні. Просить врахувати, що причиною звернення до суду з позовом була необхідність повернення позивачу транспортних засобів з подальшим їх продажом через скрутне матеріальне становище.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати заяву без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав заперечення в яких вказав, що позивач зазначаючи про відсутність стабільного доходу, не надає виписку з банківського рахунку або річну декларацію ФОП щодо доходу за 2022 (оскільки зареєстрована як ФОП), тим самим підтвердивши або спростувавши свою тезу про наявність або відсутність доходів. Позивач не довела обставину того, що у неї відсутній стабільний дохід, не надала належні та допустимі докази про доходи за 2022рік як ФОП та/або виписк з банківського рахунку за відповідні періоди. Тому аргумент щодо відсутності стабільного доходу є нічим іншим як припущенням, оскільки не доводиться жодними доказами. Просить відмовити у задоволенні заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30.11.2022 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення сервітуту - відмовлено.
10.01.2023р. ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 400,00 грн.
Згідно положень ч. ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З наданих до заяви доказів вбачається, що ОСОБА_1 має на утриманні сина та на даний час перебуває за кордоном.
Розстрочка виконання рішення суду - це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з міркувань доцільності та об'єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для розстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, як би національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до положень ч. 1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наведені заявником обставини не є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню, оскільки заявник не довів належними та допустимими доказами обставин, які мають характер особливих або виняткових та які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 353, 435 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розстрочку виконання додаткового рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10.01.2023р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення сервітуту.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О.Петренко