СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-др/759/14/23
ун. № 761/20013/18
07 березня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря Вінцковської О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника Олега Станіславовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , подану її представником Олійником Олегом Степановичем , на дії державного виконавця Святошинського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), заінтересована особа ОСОБА_3 ,-
ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Святошинського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), в якій просила визнати постанову про повернення виконавчого документа від 10.09.2021 року у провадженні № 61793640 та у провадженні № 61842371, винесені державним виконавцем Святошинського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Вітюком І.Д., неправомірними та скасувати, зобов'язати державного виконавця Вітюка І.Д. відновити виконавчі провадження № 61793640 та № 61842371.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.12.2022 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано постанову про повернення виконавчого документа від 10.09.2021 року у провадженні № 61793640 та постанову про повернення виконавчого документа від 10.09.2021 року у провадженні № 61842371, винесені державним виконавцем Святошинського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Вітюком І.Д.
13.12.2022 року адвокат Олійник О.С. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, яким стягнути з Святошинського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 45 000,00 грн.
В судове засідання адвокат Олійник О.С. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву, в якій просив розглядати заяву без його участі.
Святошинський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) свого представника в судове засідання не направило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, на адресу суду надіслали додаткові пояснення, в яких просять залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду, оскільки представником заявника не подані відповідні докази понесених витрат, розгляд справи провести без участі представника Святошинського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м.Київ).
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.12.2022 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано постанову про повернення виконавчого документа від 10.09.2021 року у провадженні № 61793640 та постанову про повернення виконавчого документа від 10.09.2021 року у провадженні № 61842371, винесені державним виконавцем Святошинського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Вітюком І.Д.
Вказаною ухвалою не було вирішено питання стосовно розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу)/
23.01.2023 року до суду надійшло клопотання старшого державного виконавця Бистрицької Т.В., у якому просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, вважає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 правнича допомога надавалася адвокатом Олійником О.С.
Судом також установлено, що адвокатом Олійником О.С. у встановленому законом порядку та строк було надано документи на підтвердження понесених ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, наданою адвокатом Олійником О.С., а саме: договір про надання правової допомоги № 441/19 від 25.04.2019 року (т. 1 а.с. 48-51), довіреністю від 06.05.2012 року (т. 1 а.с. 52-53), ордером на надання правової допомоги серії КВ № 201895 від 25.04.2019 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 553 (т. 1 а.с. 54), додатком № 6 від 06.10.2021 року до договору про надання правової допомоги (т. 2 а.с. 157), актом № 6 про виконання договору про надання правової допомоги № 441/19 від 25.04.2019 року (т. 2 а.с. 158), детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги в справі № 761/20013/18 (т.2 а.с. 159).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Грунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги від 25.04.2019 року, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значення справи для сторони, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати - витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 259, 260-261, 268, 270, 354, 452 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника Олега Станіславовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Святошинського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 34999049, 03148, м.Київ, вул.Г.Юри, 9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі - 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткової ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї додаткової ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали виготовлено 10.03.2023.
Суддя Ю.О. Твердохліб