Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8431/19
13.03.2023 Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальні провадження № 12019100070001875, №12022100070001582 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Києва, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , маючого на утриманні неповнолітню дитину, не судимий в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,
24 травня 2019 року близько о 15 годині 50 хвилин ОСОБА_4 перебував за адресою: Київ, вул. В. Порика, 5-А в приміщенні магазину «Сільпо», у відділу продажу харчових продуктів, де побачив м'ясо хамон торгівельної марки «Argal курадо», яке знаходилося на вітрині. В цей момент у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу взяв з прилавку магазину шматок м'яса хамон торгівельної марки «Argal курадо», вагою 0,966 кілограма, загальною вартістю згідно з довідки вартості викраденого товару від 24 травня 2019 року - 482 гривні 19 копійок та помістив за комір штанів.
Після цього ОСОБА_4 , не оплативши за товар, намагався покинути приміщення магазину «Сільпо» по вул. В. Порика, 5-А в Києві, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки перебуваючи поблизу виходу з вказаного магазину був затриманий працівниками охорони магазину.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, коли він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім цього, 27 травня 2019 року, приблизно о 15 годині 13 хвилин ОСОБА_4 перебував за адресою: Київ, пр-т Свободи, 28-Б, в приміщенні магазину «Коло», де побачив продукти харчування, які знаходилися на вітрині. В цей момент у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення --чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу, з прилавку магазину взяв дві упаковки риби форель торгівельної марки «Санта Бремор», вартістю (згідно довідки викраденого товару від 27 травня 2019 року) - 121 гривні 92 копійки кожна та помістив за комір штанів.
Після цього ОСОБА_4 направився до виходу з магазину та пройшовши повз касу без сплати за товар, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Арітейл», майнову шкоду на загальну суму 243 гривні 90 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна військова агресія Російської Федерацїї проти України.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про «ведення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 току, строк дії якого у подальшому продовжено до 19.02.2023.
Так, 03 серпня 2022 року приблизно о 16 годині 15 хвилин ОСОБА_4 перебував в торговому залі магазину «Ева», що належить ТОВ «РУШ», розташованого за адресою: Київ, вул. Порика, 13. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, що належить ТОВ «РУШ».
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, 03 серпня 2022 року приблизно о 16 годині 15 хвилин, перебуваючи в торговому залі вказаного магазину, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з прилавку упаковку «Персіл капсули 26 шт Колор», яку поклав до поліетиленового пакету, який був при ньому.
Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення пішов не розрахувавшись за товар, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим завдав ТОВ «РУШ» матеріальної шкоди на суму 367 гривень 20 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно (крадіжка) в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз'яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю. Пояснив, що всі обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні, відповідають дійсності, крадіжки вчиняв з крисливих мотивів. У вчиненому щиро розкаюється, шкодує про свій вчинок, усвідомлював, що чинить протиправно.
З'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, розглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України доведена повністю.
Вирішуючи питання щодо призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним кримінальних правопорушень, характеризуючі дані про його особу (обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину).
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , згідно вимог ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження обвинуваченого ОСОБА_4 до покарання у межах санкції статей, за якими кваліфіковані його діяння.
Призначаючи ОСОБА_4 остаточне покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, остаточне покарання слід визначивши за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме така міра покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретним їх обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченого, який повністю визнав вину, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування ст.69 КК України суд не знаходить.
Суд, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , реалізовуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого в даному випадку не можливе без його ізоляції від суспільства, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі ст. ст. 100, 349, 368, 369-371, 374 КПК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України 2 (два) роки позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі;
-за ч. 4 ст. 185 КК України 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази - три CD-диски залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Києва.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя ОСОБА_1