Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2315/23
07 березня 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Подільського управління поліції ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100070000477, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
До Подільського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням слідчий СВ Подільського управління поліції ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100070000477, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В обґрунтування клопотання вказано, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо яких внесені до ЄРДР за № 12023100070000477 від 02.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.03.2023 в період часу з 14 год. 30 хв. по 15 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у приміщенні торгово-розважального центру «Retrovile» магазин «Sinsav» 6412229 ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛП» (ЄДРПОУ-32435513) за адресою: м. Київ, пр-т. Правди, б.47. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, що належить ДП «ЛППП Україна» АТ «ЛШ» (магазин «Sinsay» 6412229).
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_5 , 02.03.2023, в період часу з 14 год. 30 хв. по 15 год. 00 хв. перебуваючи в торговій залі магазину магазин «Sinsay» 6412229 ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛП» (ЄДРПОУ-32435513) за адресою: м. Київ, пр-т. Правди, б.47, взяв товар, а саме: светр чоловічій (артикул 1689О), у кількості 1 шт., загальною вартістю 439 грн. 20 коп.; - светр чоловічій (артикул 1686О), у кількості 1 шт, загальною вартістю 439 грн. 20 коп.; - светр чоловічій (артикул 0068J), у кількості 1 шт, загальною вартістю 319 грн. 20 коп. Після чого, пройшов до примірочної, де одягнув на себе два светра, а один сховав до рюкзаку чорного кольору, який приніс з собою. Після цього, ОСОБА_5 разом із вищезазначеними засобами товарами, які він сховав до рюкзаку та одягнув на себе, оминувши касову зону, вийшов з магазину та направився в невідомому напрямку, не оплативши вартість товару.
Своїми діями, які виразилися у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненому повторно, в умовах военного стану, ОСОБА_5 спричинив матеріальну шкоду ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» (ЄДРПОУ 32435513) магазин «Sinsay» 6412229 на загальну суму 1197 грн. 60 коп. (без ПДВ).
02.03.2023 під час здійснення затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, проведено особистий обшук ОСОБА_5 , під час якого виявлено та вилучено кофту світло-сірого кольору з замком по типу «блискавка» з біркою «Sinsay» розмір «L»; кофта темно-сірого кольору з замком по типу «блискавка» з біркою «Sinsay» розмір «М», з паперовою біркою на якій зазначено ціну 549 грн та артикул 16890-90m-m, які поміщено до сейф-пакету ЕХР 0370232 та світло-сіру кофту по типу світшот з біркою «Sinsay» розмір «М», з паперовою біркою, на якій зазначено ціну 399 грн. та артукул 16840-09m-m, який поміщено до сейф-пакету ЕХР 0370233.
3 метою недопущення приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження вказаних речових доказів в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути без його участі.
Вивчивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Подільської окружної прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100070000477, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою м. Києва.
Під час затримання ОСОБА_5 на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, проведено обшук затриманої особи, під час якого виявлено та вилучено кофту світло-сірого кольору з замком по типу «блискавка» з біркою «Sinsay» розмір «L»; кофта темно-сірого кольору з замком по типу «блискавка» з біркою «Sinsay» розмір «М», з паперовою біркою на якій зазначено ціну 549 грн та артикул 16890-90m-m, які поміщено до сейф-пакету ЕХР 0370232 та світло-сіру кофту по типу світшот з біркою «Sinsay» розмір «М», з паперовою біркою, на якій зазначено ціну 399 грн. та артукул 16840-09m-m, який поміщено до сейф-пакету ЕХР 0370233.
Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 03.03.2023 вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Як вбачається із клопотання та долучених до нього матеріалів, необхідність арешту вилучених речей із забороною користування та розпорядження ними власником або іншими особами полягає у потребі збереження майна у максимально незмінному стані та унеможливлення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, оскільки різноманітні ознаки майна є відомостями, що мають першочергове значення для доведення наявності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, що розслідується.
Таким чином, слідчий суддя, з урахуванням визнання вилученого майна речовими доказами, дійшов висновку, що воно може бути використане в подальшому як доказ у кримінальному провадженні, призначення відповідних експертиз, а також можливі негативні наслідки втрати інформації, яка може мати суттєве значення для доказування відповідних обставин у кримінальному провадженні.
Разом з тим, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, представником власника майна не надано та судом не встановлено.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Втручання у право власності на майно пов'язано зі здійсненням кримінального провадження і необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, оскільки досягнення мети збереження речових доказів неможливо досягти в інший спосіб, аніж арешт майна.
Тому, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у відповідності до ст. 173 КПК України слідчий суддя встановив обґрунтованість визнання вказаного майна таким, що містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та прийшов до висновку про те, що не застосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, наявні підставі для арешту, визначені ст. 170 КПК України, оскільки майно, яке було вилучене під час обшуку, відповідає критеріям ст. 98 КПК України і на даному етапі досудового розслідування органу досудового розслідвання необхідно провести відповідні слідчі дії з вилученим майном.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського управління поліції ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100070000477, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 02.03.2023 під час особистого обшуку ОСОБА_5 майно, а саме: кофту світло-сірого кольору з замком по типу «блискавка» з біркою «Sinsay» розмір «L»; кофту темно-сірого кольору з замком по типу «блискавка» з біркою «Sinsay» розмір «М», з паперовою біркою на якій зазначено ціну 549 грн та артикул 16890-90m-m, які поміщено до сейф-пакету ЕХР 0370232; світло-сіру кофту по типу світшот з біркою з біркою «Sinsay» розмір «М», з паперовою біркою, на якій зазначено ціну 399 грн. та артукул 16840-09m-m, який поміщено до сейф-пакету ЕХР 0370233.
Арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1