печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24560/19-ц
09 листопада 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Підпалого В.В.,
при секретарі - Каракосі В.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користуванням житловим приміщенням, -
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користуванням житловим приміщенням, у якій просить суд визнати ОСОБА_2 таким що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 01.07.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
08.09.2020 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяв у якому ОСОБА_2 вказує, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить позивачу на праві спільної часткової власності, розмір частки ОСОБА_1 в якій становить 1/5 частини. На підтвердження вказаного відповідачем надано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 205935310 від 02.04.2020 року.
В судовому засіданні поставлено на обговорення питання про залишення позову без руху.
Позивач щодо залишення позову без руху заперечувала.
Відповідач в засідання не з'явився про дату, час та місце засідання повідомлявся належним чином, у встановлено законом порядку, причини неявки суду невідомі.
Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.
Таким чином, позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви ОСОБА_3 вказує, що відповідач фактично не проживає та не користується квартирою АДРЕСА_1 з листопада 2015 року, власних речей в означеній квартирі не має та з огляду на що, просить суд застосувати положення статті 405 ЦК України та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Разом з тим, в постанові Верховного Суду (далі - ВС) від 09.10.2019 року по справі № 615/1636/17 зазначено, що виходячи з порівняльного аналізу статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 150, 156 у поєднанні зі статтею 64 ЖК УРСР, можна дійти висновку, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинок, квартиру тощо від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК УРСР регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї. Зазначений висновок про застосування норм права міститься у постанові ВСУ від 16.11.2016 року у справі № 6-709цс16.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити предмет позову та спосіб захисту порушених прав та інтересів із врахуванням висновків сформованих у постанові Верховного Суду 615/1636/17 від 09.10.2019 року.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Позивача вказує, що є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру від 09.11.2012 року.
Разом з тим, позивачем на підтвердження права власності на квартиру АДРЕСА_1 не надано жодних доказів.
За таких обставин, для усунення недоліків позивачу необхідно надати суду докази, що підтверджують її право власності на означений об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Крім того, відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користуванням житловим приміщенням, - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу, можливість усунути виявлені недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Підпалий