Справа № 359/400/23
Провадження № 2/359/955/2023
Іменем України
06 березня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючої судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Русан А.М.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-
встановив:
12 січня 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом, згідно якого просили суд : визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_3 . Після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої входять: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0935 га, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220881301:01: 010:0066. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіт не склав. Спадкоємцями за законом після його смерті є позивачі. У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок позивачам було відмовлено через відсутні правовстановлюючі документи. З цих підстав позивачі вимушені звернутись до суду за захистом своїх прав на спадкове майно з позовом про визнання права власності на вказане домоволодіння.
Ухвалою суду від 16 січня 2023 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
В судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з'явились. Від позивачів надійшли заяви з проханням слухати справу без їхньої участі, позовні вимоги повністю підтримали та просили задовольнити.
Від відповідача Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області надійшла заява, якою не заперечували проти позову та просили розгляд справи проводити без участі їхнього представника відповідно до норм чинного законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані заяви та матеріали справи, в тому числі належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Приписами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд також приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.
Так, враховуються висновки, зазначені у рішенні в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року (серія А, № 303А, п. 2958), згідно якого Суд повторює, що згідно усталеної практики, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 01 жовтня 2019 року виконавчим комітетом Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Родинні відносини між спадкодавцем ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 23 січня 1956 року Вишеньківським бюро ЗАГС.
Родинні відносини між спадкодавцем ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_2 підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 13 жовтня 1963 року Вишеньським виконкомом с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.
На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіт не залишив, а тому спадкування після його смерті відбувається за законом. Єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є його діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Так, як дружина спадкодавця ОСОБА_4 відмовилась від прийняття спадщини, звернувшись з відповідною заявою до нотаріальної контори 04 грудня 2019 року.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входять: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0935 га, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220881301:01:010:0066.
У встановлений законом строк позивачі звернулися до Бориспільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де була заведена спадкова справа, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 58591632 від 04.12.2019 року.
15 січня 2021 року державним нотаріусом Скрипка А.О. видано позивачам свідоцтво про право на спадщину за законом по частині кожній на земельну ділянку площею 0,0935 га АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220881301:01:010:0066.
В той же день, а саме 15 січня 2021 року державним нотаріусом Скрипка А.О. позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана відмова обґрунтована відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на житловий будинок.
Згідно виписки з погосподарської книги Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 03 січня 2023 року за № 02-31/1, згідно облікової картки книги погосподарського обліку № 18 за 2021-2025 рік житловий будинок в АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 . Вказаний житловий будинок побудований у 1960 році.
28 листопада 2019 року КП БРР БР БТІ на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок, який розташований за адресою : АДРЕСА_1 , з якого вбачається, що будинок побудований в 1960 році.
З наявних в матеріалах справи документів встановлено, що спору про спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , немає. Доказів протилежного суду не надано.
Спірні правовідносини регулюються книгою шостою Цивільного кодексу України «Спадкове право». Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ст. 1220, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як встановлено ч.1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частиною 1, 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно абз.3 ч.2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Частиною 4 ст. 3 зазначеного Закону вказано, що права на нерухоме майно, які виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.
Відповідно вказаних нормативних актів передбачалась державна реєстрація будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, судом встановлено, що у відповідності до законодавства, яке діяло на момент закінчення будівництва житлового будинку та регулювало відносини пов'язані із виникненням права власності на споруджений житловий будинок у спадкодавця ОСОБА_3 виникло право власності на вказаний житловий будинок.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_1 , в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, набули право власності на дане майно в порядку спадкування з моменту відкриття спадщини.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Зважаючи на вказане, суд вважає доведеними обставини, зазначені в позовній заяві, а відтак наявні підстави для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 та ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абз.3 ч.2 ст.331, ч.1 ст.1268, ч.1 ст.1269 та ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України, п.2 ч.1 ст.258, ч.3 ст.259, ст.ст.263-265 та ст.268 Цивільного процесуального України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 06 березня 2023 року.
Суддя Яковлєва Л.В.