Справа №359/2275/23
Провадження №1-кс/359/397/2023
Іменем України
10 березня 2023 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації клопотання дізнавача сектору дізнання Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022116100000217 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2023 року,-
встановив:
Дізнавач сектору дізнання СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за згодою прокурора Бориспільської окружної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому зазначив, що 08.03.2023 року невідома особа у невстановлений час, перебуваючи в мисливському угідді ТОВ «Процівське», що розташоване в селі Кийлів Бориспільського району Київської області здійснювала незаконне полювання на диких тварин, а саме дикого кабана за відсутності дозволу на полювання, що суперечить Закону України «Про мисливське господарство та полювання»
08.03.2023 року в ході проведення огляду місця події у філії Бориспільського лісгоспу, Київське лісництво, мисливське угіддя ТОВ «Процівське», МРГ «Карань», яке знаходиться неподалік села Кийлів та Вороньків Бориспільського району Київської області виявлено та вилучено: предмет схожий на мисливську рушницю з оптичним прицілом та глушником, на якій зображено маркування «ANSCHUTZ-525» та номер НОМЕР_1 ; дозвіл на зброю № НОМЕР_2 , виданий 15.06.2022 року на ім'я ОСОБА_4 ; предмет схожий на ніж з номером 2018, який оснащений горловиною для ручки; металевий трос у скрученому стані; тушка самки дикого кабана.
Крім цього, 09.03.2023 року допитано в якості свідка ОСОБА_5 , який являється директором мисливського угіддя ТОВ «Процівське». В ході допиту ОСОБА_5 повідомив, що 08 березня 2023 року під час перебування в лісі поблизу села Вороньків Бориспільського району Київської області разом із ОСОБА_6 , останні почули постріли та пішли на них. Пройшовшись по лісу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 помітили двох місцевих жителів села Вороньків, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , біля яких на землі знаходилась тушка дикого кабана. Також ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_4 в цей час тримав в руках рушницю з оптичним прицілом. Після чого ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 , що саме він застрелив кабана із вказаної рушниці. В подальшому ОСОБА_5 було викликано працівників поліції.
Крім цього в ході допиту свідка ОСОБА_7 встановлено, що 09.03.2023 року в його присутності ОСОБА_4 застрелив вказаного дикого кабана зі своєї мисливської рушниці приблизно трьома пострілами.
Крім цього ОСОБА_4 надав пояснення, що саме він 09.03.2023 року застрелив дикого кабана зі своєї мисливської рушниці приблизно трьома пострілами.
Як зазначено в клопотанні, не накладення арешту на вищевказане майно може призвести до його знищення, що значно ускладнить здійснення подальшого досудового розслідування кримінального провадження.
Таким чином у зв'язку з розслідуванням даного кримінального провадження, необхідністю доказування стороною обвинувачення фактів та обставин вчинення кримінального правопорушення, а також встановлення інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.
В судове засідання дізнавач СД Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 не з'явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. В поданому клопотанні, просив його розглянути за його відсутності. Його неявка, згідно ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуттям в судове засідання слідчого, який бере участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді до скасування арешту майна у встановленому порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати, крім іншого, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, тощо. В разі задоволення клопотання про арешт в ухвалі слід зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.
Судом встановлено, що СД Бориспільського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12022116100000217 від 08.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України.
В поданому клопотанні дізнавачем доведено, що вказані речі є доказами вчинення кримінального правопорушення, несуть доказову інформацію у даному кримінальному провадженні, подальше їх використання може призвести до їх знищення, тому незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладання арешту на майно, може призвести до приховування спотворення або знищення речей, які в сукупності з іншими доказами нададуть органам досудового розслідування можливість прийняти законне процесуальне рішення.
З урахуванням вищенаведеного, вважаю наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане майно.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучене в ході огляду майно, а саме:
-Предмет схожий на мисливську рушницю з оптичним прицілом та глушником, на якій зображено маркування «ЛН8СНиТ2-525» та номер НОМЕР_1 ;
-Дозвіл на зброю № НОМЕР_2 , виданий 15.06.2022 на ім'я ОСОБА_4 ;
-Предмет схожий на ніж з номером 2018, який оснащений горловиною для ручки;
-Металевий трос у скрученому стані;
-Тушка самки дикого кабана.
Обов'язок зберігання майна, на яке накладений арешт, покласти на сектор дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1