справа № 380/3175/23
про повернення позовної заяви
13 березня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк В.Я. розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати додаткової щомісячної винагороди відповідно до Постанови №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
зобов'язати нарахувати та виплатити додаткову щомісячну винагороду відповідно до Постанови №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01.09.2022 по 20.01.2023.
Ухвалою від 22.02.2023 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання нової редакції позовної заяви із зазначенням у ній відомих номерів засобів зв'язку відповідача; долучення до позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважних причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску такого.
06.03.2023 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій вона обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом. Зокрема, зазначає, що наразі з приводу спорів про виплату сум законодавство передбачає тримісячний строк з дня одержання особою письмово повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Вказує, що під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати застосовні положення ч.2 ст.233 КЗпП України, а не статті 122 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого, в тому числі поширюється ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Просить поновити строк для подання позовної заяви.
Однак, позивачем не було виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 22.02.2023 року в частині подання нової редакції позовної заяви із зазначенням у ній відомих номерів засобів зв'язку відповідача.
Щодо строку звернення до суду із даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Відтак, унесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції ч.1 та ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Суд звертає увагу, що ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
Як вбачається із позовної заяви, позивач проходить службу в Службі судової охорони у Львівській області та не є звільненою, а тому положення ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України до спірних правовідносин не застосовується.
Крім того, такий вид служби відноситься до публічної з урахуванням положень п.17 ч.1 ст.4 КАС України.
Частина 5 статті 122 КАС України, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Враховуючи те, що наведена процесуальна норма є спеціальною нормою у відношенні до ст.233 Кодексу законів про працю України, суд вважає, що така (ч.5 ст.122 КАС України) повинна застосовуватись до спірних правовідносин.
Крім того, про перевагу спеціальної норми ч.5 ст. 122 КАС України над загальною зазначав Верховний Суд у постановах від 23.06.2022 року справа №540/2001/21, від 28.09.2022 року справа №420/358/22, від 29.09.2022 року справа №420/3978/22.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду.
Позивач просить нарахувати та виплатити їй додаткову щомісячну винагороду з 01.09.2022 року по 20.01.2023 року.
Із даним позовом вона звернулася 17.02.2023 року.
При цьому, нарахування та виплата згаданої винагороди повинна здійснюватись щомісячно.
Факт невиплати винагороди міг бути перевірений позивачем, оскільки алгоритм її обрахунку визначений у законодавстві та не потребує додаткового звернення до відповідача, а тому саме з моменту неотримання вказаної винагороди позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав.
Беручи до уваги викладені норми, а також встановлені обставини, суддя вважає, що позивачем в частині позовних вимог щодо не нарахування та невиплати додаткової щомісячної винагороди за період з 01.09.2022 року по 31.12.2022 року пропущено місячний строк звернення до суду.
З приводу наявності чи відсутності поважних причин пропуску такого строку.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
При цьому, обставини, зазначені представником позивача у заяві про усунення недоліків, не змінюють момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права на виплату і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Таким чином, представник позивача звернувся до суду, не обґрунтувавши поважності причин пропуску місячного строку та не надав доказів, що підтверджуються причини пропуску такого, а тому правові підстави для поновлення такого відсутні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Пунктом 9 цієї ж норми передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо не нарахування та невиплати винагороди за період з 01.09.2022 року по 31.12.2022 року, а також враховуючи, що представником позивача не було усунуто недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 22.02.2023 року, у відповідності до вимог пунктів 1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, суддя вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачу.
Керуючись ст.ст.47, 123, 160, 161, 169, 248, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Я.Мартинюк