06.03.2023м. СумиСправа № 920/744/19
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про відстрочення виконання рішення суду (вх №598 від 17.02.2023) у справі №920/744/19
за первісним позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (пров.Шевченка, буд. 12, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00039002),
до відповідачів: 1)Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (вул. Горького, буд. 58, м.Суми, 40004, код ЄДРПОУ 05747991),
2)Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (вул.Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 34013028),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових стрільців , буд. 17, м. Київ, 04053; код 21708016)
про стягнення 1 050 548,62 доларів США, що становить 26 999 597 грн. 47 коп. та 10 564 874 грн. 41 коп. заборгованості, відповідно до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-3543/2-1 від 08.11.2013, укладеного між позивачем та першим відповідачем 08.11.2013 та договору поруки № 20-3543/2-1-12122017/п1, укладеного між сторонами 12.12.2017,
та
за зустрічним позовом
Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (вул. Горького, буд. 58, м.Суми, 40004, код ЄДРПОУ 05747991),
до відповідача Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (пров.Шевченка, буд. 12, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00039002),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (вул.Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 34013028),
про визнання недійсними договорів,
за участю представників сторін за первісним позовом:
від позивача: Суденко Р.В. (довіреність від 22.02.2023 №09/12/57),
від першого відповідача: Сафронов М.А. (довіреність від 27.12.2022 №18-49/4),
від другого відповідача: не прибув,
від третьої особи: Цуканова С.Г. (довіреність від 22.12.2022 №60-12797/22),
установив:
Рішенням Господарського суду Сумської області від 13.09.2021 у справі №920/744/19:
первісний позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задоволено частково;
стягнуто солідарно з Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; код ЄДРПОУ 05747991) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 34013028) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00039002) 781918,28 доларів США (сімсот вісімдесят одна тисяча дев'ятсот вісімнадцять доларів 28 центи) заборгованості по кредиту;
стягнуто з Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; код ЄДРПОУ 05747991) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00039002) 268630,34 доларів США (двісті шістдесят вісім тисяч шістсот тридцять доларів 34 центи) заборгованості по процентах, 412335,85 грн (чотириста дванадцять тисяч триста тридцять п'ять грн 85 коп.) судового збору;
в іншому в задоволенні первісного позову відмовлено;
в задоволенні зустрічного позову АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» відмовлено.
28.09.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Сумської області від 13.09.2021 у справі №920/744/19 залишено без змін.
30.12.2022 на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 13.09.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 видано накази.
17.02.2023 другий відповідач за первісним позовом - ТОВ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, звернулося до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду (вх №598) у справі № 920/744/19, відповідно до якої просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області до 20.05.2023.
Ухвалою від 22.02.2023 у справі №920/744/19 прийнято до розгляду заяву другого відповідача за первісним позовом про відстрочення виконання рішення суду (вх №598 від 17.02.2023) у справі № 920/744/19; призначено розгляд зазначеної заяви з викликом учасників справи в судове засідання на 06.03.2023.
28.02.2023 представник позивача за первісним позовом надіслав заяву від 27.02.2023 №09-1-6/288 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх №740), в якій просив забезпечити проведення судового засідання у справі №920/744/19 у режимі відеоконференції; визначити Господарський суд Київської області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, e-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua) як суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час вищезазначеного судового засідання.
01.03.2023 представник позивача за первісним позовом надіслав заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх №168).
01.03.2023 представника позивача за первісним позовом - Суденка Ростислава Володимировича, додано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду» як представника ПАТ «АК ПІБ» у справі№920/744/19.
Ухвалою від 02.03.2023 у справі №920/744/19 задоволено заяву від 27.02.23 №09-1-6/288 представника позивача за первісним позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (вх №740 від 28.02.2023) у справі №920/744/19; доручено Господарському суду Київської області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, e-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua) забезпечити участь представника позивача за первісним позовом у судовому засіданні, призначеному на 06.03.2023, 16:00 у справі №920/744/19, в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду.
02.03.2023 представник позивача за первісним позовом надіслав заперечення (вх №1306/23) на заяву другого відповідача за первісним позовом про відстрочення виконання рішення та просить відмовити в задоволенні зазначеної заяви за необґрунтованістю.
У судовому засіданні 06.03.2023 встановлено:
Представник позивача за первісним позовом, представник першого відповідача за первісним позовом та представник третьої особи за первісним позовом у судове засідання прибули.
Представник другого відповідача за первісним позовом (заявник) у судове засідання не прибув, 06.03.2023 подав клопотання про розгляд справи без участі (вх №1359/23).
Суд оголосив заяву представника другого відповідача за первісним позовом про відстрочення виконання рішення суду.
Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні заперечували щодо поданої заяви про відстрочення виконання рішення, просили відмовити в задоволенні даної заяви.
Представник першого відповідача за первісним позовом підтримав заяву про відстрочення виконання рішення суду, просив заяву задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду даної заяви, господарським судом встановлені наступні обставини:
У поданій другим відповідачем за первісним позовом заяві про відстрочення виконання рішення суду підставою для надання відстрочки виконання рішення суду заявник зазначає, що власником істотної участі в ПАТ «Промінвестбанк» є Російська Федерація в особі Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ». Як доказ зазначеного заявник до заяви надав Витяг з відомостей про структуру власності (інформацію) станом на 01.01.2022 з вказівкою на власника істотної участі у ПАТ «Промінвестбанк» ДКР «ВЕБ.РФ». З посиланням на ці обставини, обґрунтовуючи приписами постанови КМУ «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03 березня 2022 року №187 заявник просить відстрочити виконання рішення суду до 20.05.2023.
Відповідно до матеріалів справи, на підставі рішення правління Національного банку України №90-рш/БТ від 25.02.2022 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №130 від 25.02.2022 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку, розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно.
Повний та офіційний текст рішення публічно доступний на сайті НБУ https://bank.gov.ua/ua/legislation/Decision_25022022_90_rsh_bt.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 44 Закону, Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку."
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом.
За положеннями пунктів 1, 2. 7 частини 2 статті 46 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452- VI з дня початку процедури ліквідації банку:
припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку;
банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у томучислі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.
Статтею 46 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено наслідки початку процедури ліквідації банку.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду по справі №910/23398/16 у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Отже, діяльність банку та Фонду гарантування вкладів спрямоване на акумуляцію коштів та задоволення вимог кредиторів в тому числі вкладників протягом строку ліквідаційної процедури.
Ліквідаційна процедура щодо банку носить строковий характер, а банківська діяльність ПАТ «Промінвестбанк», як банківської установи припинена.
Суд доходить висновку, що заявник наводить помилкові та безпідставні доводи надання йому відстрочки з посиланням на постанову КМУ від 03 березня 2022 року №187, якою було встановлено мораторій на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором).
07.03.2022 набрав чинності Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», відповідно до ст. 4 якого примусово вилучені відповідно до цього Закону об'єкти права власності Російської Федерації та її резидентів (крім коштів та корпоративних прав держави у статутних капіталах банків, що перебувають у процедурі ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також державних облігацій України та державних деривативів) за рішенням Кабінету Міністрів України передаються:
1)у господарське відання на тимчасовій основі спеціалізованим державним підприємствам, установам, організаціям та/або господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
2)в управління суб'єктам господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі, шляхом укладення договору управління майном у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Примусово вилучені відповідно до цього Закону об'єкти права власності Російської Федерації та її резидентів у вигляді коштів зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
На виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) «Про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 вересня № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб передав Державі в особі державного підприємства «Національний фонд інвестицій України» акції у розмірі 5080310373 простих іменних акцій, що становлять 99,77% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», тобто, всі акції, що належали «ВЕБ.РФ».
Ці обставини зазначені на офіційній сторінці Фонду гарантування вкладів за електронним посиланням https://www.fg.gov.ua/articles/52553-fond-garantuvannya-vkladiv-peredav-derzhavi-akci-rosivskih-bankiv.html/. Таким чином, всі акції, що належали бенефіціару (власнику істотної участі) - ДКР «ВЕБ.РФ» націоналізовані та на цей час належать Державі Україна в особі державного підприємства «Національний фонд інвестицій України».
Обставини того, що акції ПАТ «Промінвестбанк» належать державі Україна підтверджується Витягом є ЄДРПОУ щодо ПАТ «Промінвестбанк» станом на 20.12.2022, що доданий позивачем за первісним позовом до заперечень.
У поданих запереченнях представник позивача за первісним позовом зауважує, що заявник посилається на застарілу довідку від 01.01.2022, яка не відповідає дійсним обставинам, а надання відстрочки виконання рішення не відповідатиме інтересам Держави (у тому числі інтересам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) та порушуватиме інтереси кредиторів та вкладників, які мають майнові вимоги до ПАТ «Промінвестбанк».
Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 р. суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено, що заявник, помилково посилаючись на приписи постанови КМУ «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03 березня 2022 року №187, просить надати йому відстрочку до 20.05.2023, яка перевищує один рік з дня ухвалення рішення у справ та суперечить ч. 5 ст. 331 ГПК України.
Таким чином, заявником не доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилався як на підставу для відстрочення виконання рішення суду, вимога заявника про відстрочку виконання рішенням суду суперечить нормі ч. 5 ст. 331 ГПК України, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні заяви другого відповідача за первісним позовом про відстрочення виконання рішення суду (вх №598 від 17.02.2023).
Керуючись ст.ст. 230, 233, 234, 235, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України суд,
постановив:
1. Відмовити в задоволенні заяви другого відповідача за первісним позовом про відстрочення виконання рішення суду (вх №598 від 17.02.2023) у справі №920/744/19.
2. Копію ухвали надіслати сторонам відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.ст. 255-256 Господарського процесуального кодексу України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частин 6-7 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі “Інтернет” за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.
Повний текс ухвали складено та підписано 13.03.2023.
Суддя В.Л. Котельницька