ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.03.2023Справа № 910/14505/22
За позовом Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія Люкс" (м. Львів)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руст Україна" (м. Київ)
про стягнення 194.458,00 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю Приватне акціонерне товариство "Телерадіокомпанія Люкс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руст Україна" про стягнення 194.458,00 грн заборгованості за договором №ЛВ.20.11.20-473941 про надання послуг з популяризації імені або найменування та/чи знаку для товарів і послуг від 20.11.20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 відкрито провадження у справі №910/14505/22, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.
Копія цієї ухвали відповідачем була отримана 05.01.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/14410/22.
Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України). У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
20.11.2020 між Приватним акціонерним товариством "Телерадіокомпанія Люкс" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Руст Україна" (Замовник) було укладено договір №ЛВ.20.11.20-473941 про надання послуг з популяризації імені або найменування та/чи знаку для товарів і послуг (надалі - Договір), за умовами п. п. 2.1., 2.2. якого Виконавець на замовлення Замовника надає Послуги з популяризації імені та/або найменування та/чи знаку для товарів і послуг Замовника, а Замовник оплачує надані Виконавцем послуги в строки та на умовах, визначених Сторонами. Умови надання Послуг, зокрема: назва каналу мовлення, назва Програми, Матеріали, строки надання Послуг, а також розмір та порядок здійснення оплати визначаються цим Договором та/або відповідними Додатками до нього, які від дати їх підписання Сторонами є невід'ємними частинами Договору.
Розмір вартості послуг встановлюється у відповідному Додатку до даного Договору. Оплата послуг здійснюється у строки та в порядку, що встановлені у відповідному Додатку до Договору. Оплата послуг в зазначені строки здійснюється при умові одержання рахунку не пізніше, ніж за З банківських днів до запланованої дати оплати, підписаного сторонами Акту наданих послуг та наявної ефірної довідки (п. п. 6.1., 6.2. Договору).
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вказує позивач, він надав відповідачу послуги належної якості в повному обсязі, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін Актом про надання послуг № ЛВ1248 від 30.04.22., проте ТОВ "Руст Україна" не оплатило у вартість наданих послуг у повному розмірі, оплативши лише 50.000,00 грн. на підставі рахунку № ЛВЗ10 від 24.06.2022.
Таким чином, за доводами позивача, станом на момент подання позову заборгованість ТОВ "Руст Україна" перед позивачем становить 194.458,00 грн.
Доказів сплати вказаної суми або відсутності у відповідача зобов'язань з її сплати до матеріалів справи сторонами не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростував.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 194.458,00 грн заборгованості, є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином в установленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Руст Україна" (04071, місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 2А; ідентифікаційний код 36865727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Приватне акціонерне товариство "Телерадіокомпанія Люкс" (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Галицька, будинок 15; ідентифікаційний код 20765851) 194.458 (сто дев'яносто чотири тисячі чотириста п'ятдесят вісім) грн 00 коп. та 2.916 (дві тисячі дев'ятсот шістнадцять) грн 87 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко