13.03.2023 м.Дніпро Справа № 904/2851/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач у справі)
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 (суддя Рудь І.А.) у справі № 904/2851/20
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро", м. Дніпро
про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення 58 457 грн. 83 коп. за договором оренди приміщення від 01.02.2020 року.
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом від 25.05.2020 № б/н в якому просив суд:
- усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) загальною площею 1 872,10 кв. м, що складається з ЛВС та гаражів від божника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Бізнес Дніпро» та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Бізнес Дніпро» неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 01.05.2020 по 22.05.2020 в сумі 58 457 грн. 83 коп.
Позовні вимоги мотивовані неповерненням відповідачем об'єкту оренди після закінчення строку дії договору оренди та вимогу позивача.
05.10.2020 на адресу суду надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Авто" в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в якій заявник просив суд визнати відсутнім у Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" права вимагати усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) загальною площею 1 872,10 кв. м, що складається з ЛВС та гаражів від божника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що у Господарському суді Дніпропетровської області розглядається справа № 904/3212/18 за позовом ТОВ «Бізнес-Авто» до АТ КБ «Приватбанк» про визнання протиправними дії, визнання недійсним одностороннього правочину щодо розірвання договору оренди та визнання окремих положень договору оренди недійсними. У даній справі прийнято ухвалу від 19.07.2018, відповідно до якої забезпечено позов шляхом заборони Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» та будь - яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням АТ КБ «Приватбанк» до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти будь-які дії щодо обмеження чи унеможливлення користування позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Авто» приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, літ. А-6, А1-4, Б-1, В-1 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) у тому числі, але не виключно, шляхом обмеження доступу до вказаного приміщення, обмеження можливості у використанні комунікацій (електропостачання, водопостачання, водовідведення) наявних у вказаному приміщенні.
Таким чином, заявник стверджує, що саме ТОВ «Бізнес-Авто» законно знаходиться у вказаному вище приміщенні за зазначеною адресою, а тому у АТ КБ «Приватбанк» відсутнє право вимагати усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги. 32 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер № 31995312101) загальною площею 1 872,10 кв. м, що складається з ЛВС та гаражів від божника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника, так як фактично у зазначених приміщеннях знаходиться заявник.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі № 904/2851/20 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Авто" про визнання відсутнім у Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" права вимагати усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) загальною площею 1 872,10 кв. м, що складається з ЛВС та гаражів від божника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника - повернуто без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, 27.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" (представник Давидюк А.А.), звернулось з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі №904/2851/20; скасувати повністю ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі №904/2851/20.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.02.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В., судді: Антонік С.Г., Іванов О.Г.
Розглянувши апеляційну скаргу та подані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2.7 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу суду- 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Таким чином, в даному випадку судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі№ 904/2851/20 складає 2684 грн.
До апеляційної скарги апелянтом доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не додано.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, п. 3 ч. 3 цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
До апеляційної скарги відповідачем за первісним позовом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" доказів надіслання копії апеляційної скарги позивачу не надано.
За приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).
Тобто, законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення строку на апеляційне оскарження суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Суд зауважує на тому, що зазначеною процесуальною нормою встановлено механізм гарантування однієї із засад (принципів) господарського судочинства, визначених ч.3 ст.2 ГПК України, а саме забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Особам, які бажають реалізувати своє право на апеляційне оскарження судових актів суду першої інстанції, надається можливість для поновлення пропущеного процесуального строку такого оскарження не лише з моменту проголошення чи складення повного тексту оскаржуваного документу, а й з моменту фактичного ознайомлення зі змістом та мотивами такого документу, тобто вручення судового рішення
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу господарським судом першої інстанції постановлено 13.10.2020р., повний текст складено 13.10.2020р. Отже строк, встановлений для апеляційного оскарження, закінчився 26.10.2020р. (враховуючі вихідні дні).
Натомість, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду лише 27.02.2023, тобто поза межами строку подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду.
За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в Єдиний державний реєстр судових рішень повний текст ухвали надіслано судом 15.10.2020 року та оприлюднено 19.10.2020 року.
Тобто із вказаної дати будь-яка особа, в тому числі і апелянт, мала можливість ознайомитись з текстом даного судового рішення.
Частиною другою ст. 13 ГПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Бізнес Дніпро» в апеляційній скарзі не навів жодної поважної обставини з посиланням на відповідні докази, які б свідчили про об'єктивну неможливість у строк, встановлений статтею 256 ГПК України подати апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, оскільки можливість сторони в розумні інтервали часу з дня постановлення ухвали господарського суду від 13.10.2020, звернутись до суду, в тому числі і для отримання копії судового рішення, залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, якою він вчасно не скористався.
Оскільки можливість отримати копію судового рішення або ознайомитися з ним у Єдиному державному реєстрі судових рішень залежала виключно від волевиявлення особи, то отримання копії судового рішення майже через два роки після його ухвалення, не є поважною причиною пропуску строку для оскарження ухвали суду.
Відповідно до статті 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Вказане свідчить про те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення, обґрунтоване клопотання про поновлення якого відсутнє.
Апеляційна скарга залишається без руху у випадку оформлення її з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України в цьому випадку застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначені приписи апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 року у справі № 904/2851/20 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі №904/2851/20- залишити без руху.
Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, яке в подальшому має надати суду докази на підтвердження дати отримання ухвали.
Усунути недоліки, встановлені в ухвалі суду шляхом подання:
- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 2684,00 грн.;
- клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження;
- докази направлення апеляційної скарги з додатками на адреси інших учасників справи, листом з описом вкладення;
Копію ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.В. Березкіна