10.03.2023 м. Дніпро Справа № 904/4898/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Кузнецова В.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Манько Г.В.) від 27.04.2022р. у справі № 904/4898/20
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради
до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації
про стягнення 80 183 грн. 74 коп., -
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації заборгованості за договором № 01/-П про порядок проведення розрахунків за надані пільги населенню, що користується житлово-комунальними послугами у вигляді централізованого опалення в сумі 80 183,74 грн., а саме: основного боргу у розмірі 70 274 грн. 98 коп. , штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості у розмірі 4919 грн. 24 коп., пеню у розмірі 4989 грн. 52 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2022р. у справі № 904/4898/20 в задоволенні позову відмовлено.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2022р. у справі № 904/4898/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2022р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/4898/20, відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 904/4898/20 до Центрального апеляційного господарського суду.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду останнім отримано від господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/4898/20.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення строку на апеляційне оскарження суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Апеляційна скарга на вказане рішення, повний текст якого складено 09.05.2022р., подана згідно із вхідним штампом апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги 20.12.2022р, тоді як останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі є 30.05.2022 року. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, посилаючись на запровадження воєнного стану на території України, введення якого обумовило переведення працівників підприємства на дистанційний режим роботи зі скороченим робочим тижнем (днем), призвело до зменшення за цей час працівників підприємства у зв'язку із виїздом за межі країни, подальшого ускладнення ситуації у зв'язку із аварійними/екстренними відключеннями енергопостачання у м. Дніпрі внаслідок зруйнованої енергетичної інфраструктури країни під час бойових дій, що вплинуло на неможливість вчасного подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим вважає за можливе клопотати про поновлення пропущеного строку на звернення з апеляційною скаргою. В обгрунтування поданого клопотання апелянт також зазначає, що у зв'язку із виникненням виробничої необхідності 01.12.2022р. завідувачем канцелярії та начальником інформаційно-технічного відділу КП «Теплоенерго» було здійснено огляд офіційної електронної пошти підприємства. В ході огляду електронної пошти, серед інших документів, у папці «спам» було виявлено надіслану 25.07.2022 господарським судом Дніпропетровської області копію рішення у справі № 904/4898/20 від 27.04.2022. (копія Акту огляду офіційної електронної пошти Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради №1 від 01.12.2022 долучається). Таким чином, датою отримання підприємством копії судового рішення є 01.12.2022р., та, з урахуванням положень ст. 256 ГПК України, кінцевим строком подання апеляційної скарги на рішення у даній справі є 20.12.2022р.
За результатами розгляду вказаного клопотання, апеляційний суд визнав наведені апелянтом доводи щодо несвоєчасного оскарження рішення місцевого господарського суду неповажними та залишив апеляційну скаргу без руху із зазначенням недоліків апеляційної скарги, які необхідно було усунути скаржнику.
На виконання вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2023р. апелянтом подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, яка за змістом є клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та в якій апелянт додатково зазначає, що неможливість своєчасного опрацювання рішення та подання апеляційної скарги до суду зумовлена тим, що внаслідок військових дій, які проводяться на території України, було порушено нормальну життєдіяльність міста та роботу КП "Теплоенерго", у зв'язку з чим представники КП "Теплоенерго" позбавлені можливості повноцінно виконувати свої посадові обов'язки. Враховуючи такі обставини як часткова мобілізація деяких працівників підприємства, залучення інших до суспільно важливих завдань в умовах воєнного стану для забезпечення функціонування та життєдіяльності міста Дніпра (допомога мешканцям міста, внутрішньо-переміщеним особам і військовим, створення гуманітарних штабів, видача гуманітарної допомоги, та інше), підприємство не мало можливості належним чином забезпечити своєчасну підготовку документів у даній справі, зокрема, подання апеляційної скарги.
До того ж, як відзначає апелянт, з метою забезпечення життя та здоров'я працівників підприємства та життєдіяльності міста Дніпро, 28.02.2022 директором КП «Теплоенерго» було прийнято наказ № 109 «Про встановлення змін в тривалості робочого часу в окремих відділах і підрозділах КП «Теплоенерго» та запровадження дистанційної роботи і простою».
Так, пунктом 1 даного наказу встановлено, що починаючи від 28.02.2022 було оголошено простій працівникам, які не приймають стратегічної участі в роботі підприємства та не забезпечують життєдіяльність міста, зокрема, юридичному відділу. Пунктом 2 наказу, встановлено його строк дії, - до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників Підприємства. А у випадку виникнення нагальної необхідності у діяльності працівників, які не приймають стратегічну участь в роботі підприємства і не забезпечують життєдіяльність міста, для таких працівників може впроваджуватись дистанційний режим роботи.
Таким чином, співробітники юридичного відділу перебували в простої, що відповідно до Кодексу законів про працю України є призупиненням роботи, викликаним відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Водночас, у зв'язку із добровільним волевиявленням деяких працівників юридичного відділу у переведенні їх з простою в режим дистанційної роботи, пов'язаною із необхідністю виконання покладених роботодавцем функціональних обов'язків, вже 16.05.2022р. представником КП «Теплоенерго» подано до господарського суду Дніпропетровської області заяву про ознайомлення з матеріалами справи, а 30.05.2022р. підприємством сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення у даній справі.
Таким чином, як стверджує апелянт, незважаючи на загрозу життю та здоров'ю, обумовлену систематичними ракетними ударами з боку ворога, КП «Теплоенерго» доклало неабияких зусиль для забезпечення апеляційного оскарження рішення шляхом ознайомлення з матеріалами справи та сплати судового збору.
Проте, апелянт просить врахувати обставини, що вплинули на неможливість вчасного подання апеляційної скарги у зв'язку із запровадженням воєнного стану на території України, зокрема, переведення працівників підприємства на дистанційний режим роботи зі скороченим робочим тижнем (днем), зменшення за цей час працівників підприємства у зв'язку із виїздом за межі країни, подальше ускладнення ситуації у зв'язку із аварійними/екстренними відключеннями енергопостачання у м. Дніпрі внаслідок зруйнованої енергетичної інфраструктури країни під час бойових дій, у зв'язку з чим вважає за необхідне клопотати про поновлення пропущеного строку на звернення з апеляційною скаргою.
Апеляційний господарський суд зауважує, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку апеляційне оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, які у зв'язку з введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад, відсутність доступу до кваліфікованої правничої допомоги, виїзд з місця проживання в зв'язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно отримати таку інформацію, тощо).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Приймаючи до уваги наведене, апеляційний суд зазначає, що неможливість своєчасного оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі у зв'язку із веденням на підприємстві режиму дистанційної роботи, не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, внаслідок того, що відносяться до організаційних питань діяльності підприємства, мають суб'єктивний для нього характер і не свідчать про існування об'єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги у встановлений законом строк.
При цьому, апеляційний суд повторно зазначає, що на території міста Дніпра бойові дії не ведуться, тому вчинення відповідної дії не створює загрози життю, здоров'ю та безпеці людині, а суд не припиняє здійснення правосуддя навіть в умовах воєнного стану та ці умови є однаковими для усіх суб'єктів судових спорів.
Отже, апелянт, який є учасником справи, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав та обов'язків передбачених ст. 42 ГПК України, якими він як сторона по справі повинен користуватися добросовісно на рівні з іншими сторонами, мав вчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.
Тому, апеляційний суд вважає наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необгрунтованими, які пов'язані з обставинами суб'єктивного характеру, а не об'єктивними обставинами, у зв'язку з чим визнаються судом неповажними.
Таким чином, апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2022р. у справі № 904/4898/20, тобто не усунено недоліків апеляційної скарги.
Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Апеляційний суд, також враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2022р. у справі № 904/4898/20 згідно з п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 258, ч. 4 ст. 260, п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Відмовити Комунальному підприємству "Теплоенерго" Дніпровської міської ради у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2022р. у справі № 904/4898/20.
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2022р. у справі № 904/4898/20 - повернути заявникові.
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга вих. № 1059 від 19.12.2022р. та додані до неї документи на 22 арк., у т.ч. платіжне доручення № 4389 від 30.05.2022р. про сплату судового збору у сумі 3 153,00 грн., заява вих. № 1061 від 20.02.2023р. про усунення недоліків апеляційної скарги з додатком на 40 арк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя В.О. Кузнецов