Справа № 462/683/22 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.
Провадження № 22-ц/811/2035/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
28 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Колич Х.Б.
за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: відділ служби у справах дітей Залізничного району Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на проживання в квартирі, зняття з реєстраційного обліку в Реєстрі територіальної громади м. Львова,
08.02.2022 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просила усунути їй перешкоди у користуванні приватною власністю шляхом визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради зняти їх з реєстраційного обліку в реєстрі територіальної громади м. Львова.
В обгрунтування позову покликалася на те, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був власником квартири по АДРЕСА_1 . Спадкоємцем майна, а саме частки квартири по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Її внук ОСОБА_6 після смерті був знятий з реєстраційного обліку як мешканець квартири по АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі продовжують бути зареєстрованими особи, які були членами сім'ї покійного внука позивачки, однак такими вже не є і не проживають у даній квартирі з 2013 року. Окрім того, у 2018 році судом винесено рішення про усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а це означає, що фізичних осіб з такими анкетними даними не існує, оскільки при винесенні судом рішення про усиновлення були змінені, як мінімум, їхні прізвище та по-батькові. Однак, вказані малолітні особи продовжують бути зареєстрованими в реєстрі територіальної громади м. Львова як мешканці квартири по АДРЕСА_1 . При цьому, реєстрація місця проживання дітей обмежує майнові інтереси власника, пов'язані з правом розпоряджання та користування майном. На підставі наведеного просила позов задовольнити.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 01 липня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: відділ служби у справах дітей Залізничного району Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на проживання в квартирі, зняття з реєстраційного обліку в Реєстрі територіальної громади м. Львова - відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що у 2018 році судом винесено рішення про усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому фізичних осіб з такими анкетними даними не існує, оскільки при винесенні судом рішення про усиновлення були змінені, їхні прізвище та по-батькові. Однак, вказані малолітні особи продовжують бути зареєстрованими в реєстрі територіальної громади м.Львова, як мешканці кв. АДРЕСА_2 . І ці ж фізичні особи, але вже із зміненими анкетними даними, проживають в сім'ї своїх усиновлювачів і перебувають на обліку в Реєстрі територіальної громади м Львова, як мешканці м.Львова, але за іншою адресою, тобто має місце подвійний облік одних і тих самих фізичних собі.
При цьому, реєстрація місця проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обмежує майнові інтереси власника, пов'язані з правом розпорядитися ним. Так, реєстрація місця проживання вищевказаних малолітніх осіб у вказаній вище квартирі створює для позивача по справі перешкоди у вільному користуванні майном. Також, реєстрація їх місця проживання створює для позивача перешкоди для отримання житлових соціальних пільг, оскільки для їх розрахунку визначається сукупний дохід усіх зареєстрованих у будинку осіб.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог позивачки, оскільки фактом реєстрації ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушено право власності позивача на квартиру АДРЕСА_2 і вимога позивача щодо захисту порушеного права є законною.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній. Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає.
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачка у справі - ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки у квартирі по АДРЕСА_1 зареєстровано 4 особи: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - власник; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - дружина; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знятий з реєстрації місця проживання у вказаній квартирі у зв'язку із смертю.
Відповідно до Розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №196 від 04.04.2016 «Про влаштування малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в Дитячий дошкільний будинок АДРЕСА_3 » малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштовано в Дитячий дошкільний будинок АДРЕСА_3 на повне державне утримання.
Згідно із довідкою Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Львівської міської ради № 29 від 16.07.2021 малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вибули 17.05.2018 відповідно до Наказу Дитячого дошкільного будинку Львівської міської ради Львівської області у сім'ю усиновлювачів.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, суд першої інстанції виходив з того, що факт непроживання дітей у квартирі по АДРЕСА_1 зумовлений поважними причинами, а тому відсутні передбачені, як статтями 71,72 України, так і статтею 405 ЦК України передумови для визнання їх такими, що втратили право користування квартирою.
Проте, колегія суддів не може погодитись із цим висновком районного суду з огляду на таке.
01.12.2021 набрав чинності Закон України № 1871-ІХ від 05.11.2021 «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні», який регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.
Частинами 10, 11 статті 18 зазначеного Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку та піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки та піклування . У разі усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, якщо при цьому змінюється прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) дитини, зняття з реєстрації місця проживання таких дітей здійснюється за заявою органу опіки та піклування за попереднім прізвищем, власним ім'ям, по батькові (за наявності) дитини.
Як встановлено, дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було усиновлено та відповідно до Наказу Дитячого дошкільного будинку Львівської міської ради Львівської області від 17.05.2018 вони вибули у сім'ю усиновлювачів.
У позовній заяві позивачка посилається на те, що анкетні дані дітей після усиновлення були змінені.
З огляду на вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що зняття з реєстрації місця проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повинно здійснюватися відповідно до положень Закону України «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні», тобто за заявою органу опіки та піклування за попереднім прізвищем, власним ім'ям, по батькові (за наявності) дітей..
Як встановлено, та не заперечується представником позивачки, ОСОБА_1 з відповідною заявою до органу опіки та піклування не зверталася.
За таких обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , проте помилився щодо мотивів такого рішення.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Враховуючи наведене, рішення суду слід змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 липня 2022 року змінити, викласти мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 10.03.2023
Головуючий
Судді