Справа № 459/1127/22
Провадження № 2/459/196/2022
23 лютого 2023 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельникович М. В.
з участю секретаря судового засідання Гук Т.
представника позивача Марчук Н. П.,
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача Огорілка Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунального підприємства «Червоноградський ринок» про стягнення коштів
30.05.2022 Червоноградський міський відділ державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - Червоноградський МВ ДВС) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , де просив на підставі ст. 1212 ЦК України стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача кошти в розмірі 20899,24 грн, які перераховані згідно платіжного доручення № 4402 від 05.09.2019 року та стягнути судовий збір.
В обґрунтування позову послався на те, що на виконанні у Червоноградському МВ ДВС перебувало виконавче провадження АСВГП № 59765997 з виконання виконавчого листа № 459/2162/18, виданого 07.08.2019 Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з КП "Червоноградський ринок" на користь ОСОБА_1 107 175,60 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (сума зазначена без податків та обов'язкових платежів). Згідно заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження № б/н від 08.08.2019 залишок боргу становить 20899,24 грн. 09.08.2019 старшим державним виконавцем Червоноградського МВ ДВС Стельмахом А. П було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 09.08.2019 старшим державним виконавцем Червоноградського МВ ДВС Стельмахом А.П ., після виявлення у боржника майна, керуючись ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження'' було винесено постанову про арешт майна боржника, а 13.08.2019, після виявлення у боржника відкритих рахунків у банках, було винесено постанову про арешт коштів боржника. Як вбачається з клопотання КП "Червоноградський ринок" заборгованість на користь ОСОБА_1 згідно вимог виконавчого листа № 459/2162/18, виданого 07.08.2019 Червоноградським міським судом Львівської області погашено частково, та залишок заборгованості становить 20899,24 грн. 30.08.2019 старшим державним виконавцем Червоноградського МВ ДВС Стельмахом А. П. виставлено платіжні вимоги на списання коштів з рахунків боржника, а 05.09.2019 на депозитний рахунок Червоноградського МВ ДВС надійшли кошти, списані з рахунків боржника в розмірі 23239,16 грн. (з врахуванням виконавчого збору в розмірі 2089,92 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в розмір 250,00 грн.). Кошти в сумі 20899,24 грн. перераховано стягувачу ОСОБА_1 згідно платіжного доручення № 4402 від 05.09.2019. 06.09.2019 старшим державним виконавцем Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стельмахом А. П. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 15.11.2019 визнано незаконними дії Червоноградського МВ ДВС та скасовано арешти, зобовязано старшого державного виконавця Червоноградського МВ ДВС Стельмаха А. П. повернути КП «Червоноградський ринок» незаконно стягнуті кошти в сумі 23239,16 грн. Апеляційні скарги Червоноградського МВ ДВС та ОСОБА_1 на дану ухвалу залишено без змін. Отже, правові підстави набуття ОСОБА_1 грошових коштів, що були стягнуті з КП «Червоноградський ринок» в розмірі 20899,24 грн. були визнані незаконними, тому отримані відповідачем кошти підлягають поверненню відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України. Старшим державним виконавцем Стельмахом А. П. на адресу ОСОБА_1 скеровувались вимоги державного виконавця щодо повернення надлишково отриманих коштів в розмірі 20899,24 гри., які були перераховані ОСОБА_1 згідно платіжного доручення № 4402 від 05.09.2019 року. Проте в добровільному порядку відповідач кошти не повернув. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду та просить його задовольнити.
Ухвалою від 02.06.2022 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 04.07.2022, яке було відкладено за клопотанням відповідача.
19.07.2022 від представника відповідача адвоката Огорілка Ю. В. на адресу суду надійшов відзив, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свою позицію представник мотивує тим, що постановою Львівського апеляційного суду від 01.07.2019 відповідача поновлено на посаді контролера в КП «Червоноградський ринок» та стягнуто із КП «Червоноградський ринок» в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 107 175, 60 грн. (зазначена сума без податків та обов'язкових платежів). КП «Червоноградський ринок» добровільно виконав рішення суду в частині виплати середнього заробітку на суму 86 276, 36 грн. Надалі ОСОБА_1 звернувся із виконавчим листом в Червоноградський міський ВДВС ГТУ у Львівській області про виконання рішення суду в повному обсязі, оскільки вважав, що в рішенні суду чітко вказано, що суд стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 107 175,60 грн. (сума зазначена без податків та обов'язкових платежів). В подальшому 05.09.2019 державним виконавцем було виконано рішення суду та стягнуто в користь ОСОБА_1 20 899,24 грн. Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 15.11.2019 зобов'язано старшого державного виконавця Стельмаха А. П. повернути КП «Червоноградський ринок» безпідставно стягнуті 23239,16 грн. Разом з цим, представник посилаючись на ст. 1215 ЦК України наголошує, що не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, шо прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача: інше майно, якщо це встановлено законом. Тому представник вважає, що в даному випадку предметом спору є середній заробіток, а фактично заробітна плата, стягнута на підставі рішення суду. Також представник вважає, що жодної рахункової помилки в даній ситуації допущено не було, а також жодних недобросовісних дій зі сторони ОСОБА_1 теж. Таким чином представник відповідача вважає, що позов не підлягає до задоволення, адже суперечить нормам матеріального права.
19.09.2022 до участі у справі за клопотанням позивача було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КП «Червоноградський ринок».
21.11.2022 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній в якості заперечення щодо відзиву підтримав усі доводи, викладені у позові та зазначив, що беручи до уваги ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 15.11.2019 у справі № 459/2485/19 та постанову Львівського апеляційного суду від 14.07.2020 у даній справі, кошти у розмірі 20899,24 грн., які перераховано стягувачу ОСОБА_1 згідно платіжного доручення № 4402 від 05.09.2019 визнано податками та зборами, які підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Отже представник позивача вважає, що в силу ст. 1212 ЦК України відповідач повинен повернути позивачу безпідставно отримані кошти.
У судовому засіданні, яке відбулося 23.02.2023 представник позивача підтримала позов у повному обсязі та просила такий задовольнити, а відповідач та представник відповідача просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, а також зважаючи на те, що позов подано неналежним позивачем. Також представник відповідача вважає, що кошти були перераховані як заробітна плата та поверненню не підлягають, а також вказав, що зі сторони відповідача умислу на безпідставне стягнення коштів не було.
Представник третьої особи КП «Червоноградський ринок» у судове засідання не з'явився. На адресу суду від останнього надійшла заява про розгляд даної справи у його відсутності за наявними у ній матеріалами.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, а також дослідивши надані сторонами письмові докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою Львівського апеляційного суду від 01.07.2019 стягнуто з КП «Червоноградський ринок» на користь ОСОБА_1 107 175,60 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (сума зазначена без податків та обов'язкових платежів).
На виконання вказаного рішення суду КП «Червоноградський ринок» здійснило нарахування середнього заробітку ОСОБА_1 у сумі 107 175,60 грн. (з яких: 86 276,36 грн. заробітна плата, 19 291,60 грн. - ПДФО, 1 607,63 грн. - військовий збір). Даний факт підтвердили сторони у справі та встановлено ухвалою Червоноградського міського суду Львівській області від 15.11.2019 (а. с. 11).
Разом з цим, у матеріалах справи міститься копія розрахункового листка від КП «Червоноградський ринок» за липень 2019 року на ім'я ОСОБА_1 про нарахування заробітної плати, з якого вбачається, що останньому нарахована заробітна плата у сумі 107 175, 60 грн, до виплати належить 86 276, 36 грн., а решту суми 20 899,24 грн. становлять ПДФО (19 291, 61 грн.) та військовий збір (1607,63 грн.).(а. с. 73).
Тобто, судом встановлено, що КП «Червоноградський ринок» добровільно виконало рішення суду, сплативши відповідачу заробітну плату, за виключенням податків та зборів, у сумі 86 276, 36 грн. та вважало, що виконало рішення суду у повному обсязі.
На виконання даного судового рішення 07.08.2019 Червоноградським міським судом був виданий виконавчий лист (а. с. 6).
09.08.2019 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського МВ ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження зі стягнення залишку боргу у сумі 20899, 24 грн., що вбачається з копії його заяви про відкриття виконавчого провадження, яка міститься в матеріалах справи (а. с. 70).
Тобто, стягувач ( ОСОБА_1 ) вважав, що сума заробітної плати 107 175, 60 грн., присуджена йому рішенням суду, підлягала до стягнення з позивача у повному обсязі.
09.08.2019 державним виконавцем Стельмахом А. П. було відкрито виконавче провадження про примусове виконання вищезгаданого рішення суду за заявою стягувача. З постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2019 судом встановлено, що до примусового виконання підлягало стягнення з КП «Червоноградський ринок» 20 899,24 грн., як залишок боргу (а. с. 7).
13.08.2019 старшим державним виконавцем Червоноградського МВ ДВС Стельмахом А. П., після виявлення у КП «Червоноградський ринок» майна та коштів було винесено постанову про арешт коштів боржника.
30.08.2019 старшим державним виконавцем Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стельмахом А. П. були виставлені платіжні вимоги на списання коштів з рахунків боржника, яку скеровано в AT "Райффайзен Банк Аваль" для виконання, що встановлено із матеріалів позовної заяви.
05.09.2019 на депозитний рахунок Червоноградського МВ ДВС надійшли кошти, списані з рахунків боржника, в розмірі 23239,16 грн. (з врахуванням виконавчого збору в розмірі 2089,92 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в розмір 250,00 грн.).
Кошти в сумі 20899,24 грн. були перераховані стягувачу ОСОБА_1 відповідно до платіжного доручення № 4402 від 05.09.2019 (а. с. 9).
06.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а. с. 10).
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 15.11.2019 у справі № 459/2485/19 визнано незаконними дії старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стельмаха А. П. з винесення постанови від 13.08.2019 ВП№59765997 про арешт коштів Комунального підприємства «Червоноградський ринок» у розмірі 23239,16 грн., скасовано вказаний арешт та зобов'язано старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стельмаха А. П. повернути КП «Червоноградський ринок» незаконно стягнуті кошти в сумі 23 239,16 грн. (а. с. 11-12).
Постановою Львівського апеляційного суду від 14.07.2020 вищевказану ухвалу залишено без змін, а апеляційні скарги без задоволення (а. с. 101-109).
Старшим державним виконавцем Червоноградського МВ ДВС, після постановлення вищезазначених судових рішень, 15.09.2020, 08.10.2020, 18.11.2020, 11.05.2022 направлялися вимоги стягувачу ОСОБА_1 про повернення надлишково отриманих коштів в розмірі 20 899, 24 грн., які були перераховані йому згідно платіжного доручення №4402 від 05.09.2019 (а. с. 13-23).
Проте, такі вимоги виконані відповідачем добровільно не були, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
При винесенні рішення суд керується наступними правовими нормами.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Із ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 15.11.2019 у справі № 459/2485/19 вбачається, що постановляючи дану ухвалу та задовольняючи скаргу суд виходив з того, що сума відшкодування, стягнута з роботодавця на користь працівника на підставі судового рішення підлягає оподаткуванню, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян та військового збору є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення. Тому дії старшого державного виконавця Червоноградського МВ ДВС Стельмаха А. П. щодо винесення постанови від 13.08.2019 про арешт коштів боржника у розмірі 23 239,16 грн. є незаконними, а стягнення безпідставним, а відтак прийшов висновку, що державний виконавець безпідставно виніс постанову про арешт коштів КП «Червоноградський ринок» у розмірі 23239,16 грн., тому суд скасував дану постанову, а кошти зобов'язав повернути заявнику, як незаконно стягнуті.
Апеляційний суд у своїй постанові від 14.07.2020, переглядаючи ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 15.11.2019 у справі № 459/2485/19, роз'яснив, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім цього, колегія суддів звернула увагу на те, що відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.
В силу ст. 85 ЦПК України ухвала Червоноградського міського суду Львівської області від 15.11.2019 у справі № 459/2485/19 та постанова Львівського апеляційного суду від 14.07.2020, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення для даної цивільної справи.
Таким чином, суд вважає доведеним та таким, що не потребує доказування факт того, що КП «Червоноградський ринок» при виконанні судового рішення діяло відповідно до вимог законодавства при здійсненні нарахування заробітної плати ОСОБА_1 у сумі 107 175,60 грн. (з яких: 86 276,36 грн. сплатило заробітну плату, 19 291,60 грн. - ПДФО, 1 607,63 грн. - військовий збір). Тому дії старшого державного виконавця Червоноградського МВ ДВСГТУЮ у Львівській області Стельмаха А. П. щодо стягнення з КП «Червоноградський ринок» та перерахування відповідачу ОСОБА_1 коштів у сумі 20 899, 24 грн визнано незаконними, а відтак дані кошти підлягають поверненню.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення даної глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Як встановлено судом, державний виконавець неодноразово надсилав вимоги відповідачу про повернення безпідставно (надлишково) отриманих коштів в розмірі 20 899, 24 грн., які були перераховані йому згідно платіжного доручення №4402 від 05.09.2019, проте останній такі вимоги не виконав, кошти не повернув.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.
Стаття 1212 ЦК України зобов'язує особу, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому це майно. При цьому, стаття 1215 ЦК України встановлює, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Разом з цим, в ухвалі Червоноградського міського суду Львівської області від 15.11.2019 у справі № 459/2485/19 та постанові Львівського апеляційного суду від 14.07.2020 суди дійшли висновку про те, що 20 899, 24 грн - це є податки та збори, а саме 19 291,60 грн. - ПДФО, 1 607,63 грн. - військовий збір.
У постанові Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» зазначено, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Відповідно до ч. 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, вищенаведеним спростовуються доводи представника відповідача щодо того, що в даному випадку відповідачу була перерахована заробітна плата, яка не підлягає поверненню в силу ст. 1215 ЦК України (не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї). Такі доводи представника відповідача є безпідставними, оскільки відповідачу було безпідставно перераховано не заробітну плату, а кошти, які являються податками та зборами і які позивач, на виконання рішення суду, зобов'язаний повернути КП "Червоноградський ринок".
Таким чином, судом встановлено, що кошти у сумі 20 899, 24 грн., перераховані відповідачу відповідно до платіжного доручення №4402 від 05.09.2019, отримані останнім без достатніх правових підстав, а відтак такі підлягають поверненню.
Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі №6-100цс15.
У даній справі правова підстава набуття коштів відповідачем була скасована ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 15.11.2019 у справі № 459/2485/19, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14.07.2020.
Відтак, безпідставно набуті кошти відповідачем підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 ЦК України.
Відносно заперечень представника відповідача щодо того, що позов поданий неналежним позивачем суд зазначає наступне.
Для вирішення даного питання необхідно встановити чи належить представнику позивача право вимоги. Так, даний спір виник з приводу коштів, стягнених без достатньої правової підстави з КП «Червоноградський ринок» на користь відповідача. Стягнення таких коштів відбулося в межах примусового виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 12.10.2018.
За змістом статті 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Судом встановлено, що в ході виконавчого провадження № ВП 59765997 з приводу примусового стягнення з КП «Червоноградський ринок» суми залишку боргу 20 899,24 грн. на виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 12.10.2018, державним виконавцем було здійснено ряд виконавчих дій, зокрема накладено арешти на рахунки та майно КП «Червоноградський ринок». Тобто, виконання рішення відбулося шляхом списання коштів з арештованого рахунку КП «Червоноградський ринок» на депозитний рахунок Червоноградського МВ ДВС, відповідно зі стягненням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. В подальшому, саме державним виконавцем Червоноградського ДВС з депозитного рахунку кошти були перераховані стягувачу ОСОБА_1 . Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 15.11.2019 у справі № 459/2485/19 визнано незаконними дії старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стельмаха А. П. з винесення постанови від 13.08.2019 про арешт коштів Комунального підприємства «Червоноградський ринок» у розмірі 23239,16 грн., скасовано вказаний арешт та саме старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стельмаха А. П. зобов'язано повернути КП «Червоноградський ринок» незаконно стягнуті кошти в сумі 23 239,16 грн. Відповідно, такі кошти мають бути повернути відповідачем позивачу, а останній, в свою чергу, зобов'язаний повернути такі КП ««Червоноградський ринок» на виконання вказаної ухвали суду.
Відтак, суд дійшов висновку, що Червоноградський відділ ДВС має право на звернення до суду з даним позовом, оскільки іншим чином захистити свої права та інтереси позивач не в змозі. Тому такі доводи представника відповідача суд не бере до уваги.
За таких обставин і міркувань суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Вирішуючи питання судових витрат, суд зазначає наступне.
В силу приписів ст. 141 ЦПК України сплачений представником позивача судовий збір у сумі 2 481 грн. підлягає стягненню з відповідача у його користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 258, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, ст.1212 ЦК України -
Позовну заяву Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунального підприємства «Червоноградський ринок» про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Червоноградського відділу Державної виконавчої служби у Червоноградського районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (ЄДРПОУ: 34992085, 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Мазепи, 16) кошти у розмірі 20 899 (двадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) гривень 24 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Червоноградського відділу Державної виконавчої служби у Червоноградського районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (ЄДРПОУ: 34992085, 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Мазепи, 16) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 06.03.2023.
Суддя: М. В. Мельникович