Справа № 459/478/23 Провадження № 3/459/235/2023
06 березня 2023 року суддя Червоноградського міського суду Львівської області Мельникович М. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого у ВП «Шахта Червоноградська» начальником дільниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП
04 лютого 2023 о 11:00 год. у м. Львові, по пр. Свободи, 41 водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ TOYOTA RAV 4, д. н. з. НОМЕР_1 , не обрав швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, так як дорожнє покриття було засніжене та неочищене, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з ТЗ AUDI A4, д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим було завдано матеріальні збитки, чим порушив вимоги п. 12.1; 13,1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Разом з цим, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників (ч.2 ст. 276 КУпАП).
Оскільки порушник (водій) проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про що він повідомив працівників поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та засвідчив це своїм підписом, розгляд даної справи здійснено судом, керуючись ч.2 ст. 276 КупАП.
В судовому засідання порушник свою вину заперечив та зазначив, що 24.02.2023 о 11:20 год., рухаючись по вул. Свободи, 41 в м. Львові з дозволеною швидкістю, а саме 40 км/год., дотримуючись безпечної дистанції, а саме 20 м, не зміг загальмувати та зупинити свій транспортний засіб, тому що на даній ділянці була ожеледиця та сніговий покрив, дорогу не очистили від снігу та не посипали піском чи сіллю. Внаслідок цього відбулося зіткнення його автомобіля та автомобіля ОСОБА_2 . Зазначив, що свою вину не визнає, оскільки на даній ділянці дороги було неналежне дорожнє покриття.
Суд, заслухавши пояснення порушника та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1; 13,1 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП з огляду на таке.
З диспозиції ст. 124 КУпАП вбачається, що відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 13.1 ПДР України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
За порушення вимог зазначених пунктів ПДР України передбачена відповідальність, встановлена ст. 124 КУпАП.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , його винуватість підтверджена наявними належними і допустимим доказами, які містяться у матеріалах справи, а зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №085478 від 04.02.2023;
-схемою місця ДТП, яка сталася 04.02.2023 о 11:00 год. у м. Львові, по пр. Свободи, 41;
-письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 04.02.2023, який пояснив, що 04.02.2023, у м. Львові, по пр. Свободи, 21, рухаючись в середній смузі на своєму автомобілі, зупинився на пішохідному переході, щоб пропустити пішоходів. Після повної зупинки відчув удар в задню частину автомобіля. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_2 побачив, що у нього в'їхав автомобіль Toyota RAV4 з д. н. з. НОМЕР_1 . Останній зазначив, що свою вину не визнає, так як рухався зі швидкістю не більше 20 км/год., враховував дорожню обстановку та погодні умови, зупиняючись перед пішохідним переходом не виконував аварійне гальмування, зупинявся плавно, помітивши пішоходів здалеку;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.02.2023, який пояснив, що 04.02.2023, у м. Львові, по пр. Свободи, 41, не зміг загальмувати перед зупиненим автомобілем через неналежне дорожнє покриття. Автомобіль AUDI A4 зупинився перед пішохідним переходом, а водій ОСОБА_1 , дотримуючись дистанції 15-20 м., не зміг загальмувати. Його машина Toyota RAV4 просто сунулася 10-15 м, внаслідок чого, він зіткнувся з автомобілем AUDI A4 та зазнав незначних пошкоджень. Авто AUDI A4, д. н. з. НОМЕР_2 , також зазнало незначних пошкоджень. Водій даного автомобіля відмовився складати європротокол, у зв'язку із чим учасники ДТП викликали патрульну поліцію. Свою вину ОСОБА_1 не визнавав, тому що дорожнє покриття не було у належному стані, тобто сніг був не очищений, бруківка слизька, гальмівний шлях ± 10-15 м.
В матеріалах справи також міститься акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 04.02.2023 о 11:00 год. по пр. Свободи, 41 у м. Львові, з якого вбачається, що ділянку визнано аварійно-небезпечною та такою що не відповідає вимогам ДСТУ 3587-22.
Відтак вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 , про те, що його вини у ДТП немає, оскільки таке сталося через неналежне дорожнє покриття, суд до уваги не бере, оскільки п. 12.1 ПДР України зобов'язує водія під, час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним.
Відтак, водій повинен був врахувати неналежний стан дорожнього покриття у зв'язку з погодними умовами, обрати безпечну швидкість та дистанцію, а також врахувати дорожню обстановку, що ним зроблено не було і призвело до порушення ПДР України.
Отже, здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази є належними та допустимими з точки зору можливості їх використання в процесі доказування. Такі містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, становлять предмет доказування та зібрані у встановленому КУпАП порядку.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є повними, взаємодоповнюючими, не викликають сумніву, належними, допустимими та, відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
За наведених обставин, приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, його вина встановлена повністю.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу, що буде згідно із ст. 23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 124, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М. В. Мельникович