Єдиний унікальний номер 448/1600/22
Провадження № 3/448/56/23
09.03.2023 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВАП УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
ОСОБА_1 10.11.2022 року о 23:25 год. по пл.Ринок, 8 в м.Мостиська Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ-2109», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явився без поважних причин, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Як вбачається із матеріалів справи судова повістка ОСОБА_1 надсилалась рекомендованим листом з повідомленням за адресою місця його проживання, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення та така повернулась з відміткою «вручено особисто».
Суд зазначає, що інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак ОСОБА_1 мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами. Окрім цього, ОСОБА_1 знав про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №234309 від 10.11.2022 року, як і про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в Мостиському районному суді Львівської області.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у справі наявні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя. Відтак, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, до суду не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 як його небажання особисто прийняти участь в розгляді даної справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративні правопорушення вживати заходів для забезпечення явки учасників справи в судове засідання, окрім як шляхом направлення судової повістки, а законом передбачений певний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також з урахуванням вимог ст.268 КУпАП, у відповідності до якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов'язковою, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово констатував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч.1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р. (із відповідними змінами), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 вказаних Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.9 «а» даних Правил водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №234309 від 10.11.2022р.; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №234310 від 10.11.2022р., складеного відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою з алкотестеру «Drager» від 10.11.2022р. (результат тесту 1,55‰ проміле); відеозаписом, який міститься на СD-диску, на якому відповідно зафіксовано наступне: при спілкуванні працівників поліції з водієм ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, дальше працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що такий погодився, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», результат тесту 1.55‰ проміле; рапортом поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону 2 УПП у Львівській області ДПП Стукова В.М. від 11.11.2022р.; іншими матеріалами справи.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до них,- суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази, приходжу до переконання, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема «керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння».
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення для водіїв, яким видавалося посвідчення водія, - у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, а для інших осіб передбачено покарання тільки у виді штрафу.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
В матеріалах справи наявна довідка з ВАП УПП у Львівській області ДПП від 18.11.2022р. про те, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія», - відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан (непрацевлаштований), відсутність обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки згідно відомостей, що наявні в матеріалах справи, - ОСОБА_1 не видавалося посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Таке адміністративне стягнення, як вважає суд, за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно вимог ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн. (2684 грн. х 0,2).
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 40-1, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп. судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Кічак