Єдиний унікальний номер 448/1679/22
Провадження № 2/448/114/23
09.03.2023 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 01 травня 2007 році вона (позивачка) вийшла заміж за відповідача ОСОБА_2 , зареєструвавши шлюб в Чернівській сільській раді Мостиського району Львівської області.
Стверджує, що у них (сторін) від даного шлюбу дітей немає.
Покликається на те, що між ними (сторонами) спільне життя не склалося через те, що відповідач не рахувався з її (позивачки) думками, планами, поглядами на життя, матеріально сім'ю не підтримував, не вживав заходів для зміцнення сімейних відносин, ставив власні інтереси вище сімейних, з приводу чого між ними (сторонами) виникали суперечки.
Зазначає, що шлюб існує формально, їхня сім'я розпалась остаточно, залишатися і надалі у такому шлюбі наміру не має.
З огляду на наведене, просить суд розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем, і після розірвання шлюбу просить відновити їй (позивачці) дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала через канцелярію суду заяву, згідно якої просила суд здійснити розгляд справи у її відсутності. Вказала, що позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити, а також не заперечує проти винесення заочного рішення. Крім того, просить суд стягнути з відповідача в її користь понесені нею судові витрати по сплаті судового збору. Також зазначила, що після розірвання шлюбу просить відновити своє дошлюбне прізвищем « ОСОБА_1 ».
Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився без поважних причин, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Як вбачається із матеріалів справи судові повістки відповідачу надсилались рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місця його проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, які останній отримав особисто. Відомості про будь-які інші адреси місця проживання чи перебування відповідача чи про його офіційну електронну адресу в матеріалах справи відсутні, заяв про зміну місця проживання чи перебування від відповідача не надходило.
Ухвалою судді від 09.01.2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив).
Ухвалою суду від 09.03.2023 року постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.
Враховуючи положення ст.280 ЦПК України, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, і час і місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив та не подав відзиву на позовну заяву, а також враховуючи те, що позивачка не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони з 01 травня 2007 року перебувають у шлюбі, який зареєстровано у виконавчому комітеті Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області, про що зроблено актовий запис №3.
Від цього шлюбу сторони дітей не мають.
Судом встановлено, що сімейно-шлюбні відносини між подружжям не підтримуються, між ними відсутнє взаєморозуміння, їх шлюб існує формально - протягом кількох років проживають окремо, позивачка не бажає зберегти шлюб та наполягає на розірванні шлюбу.
Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.06.2018 року; копіями сторінок паспорта позивачки; іншими матеріалами справи.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, суд вважає, що позов обґрунтований, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, примирення між сторонами неможливе, їхня сім'я розпалася остаточно, позивачка не виявила бажання примиритись та наполягає на розірванні шлюбу, а тому суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, що має істотне значення, відтак шлюб між сторонами слід розірвати.
Щодо вимоги позивачки ОСОБА_1 про відновлення їй дошлюбного прізвища, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 02 червня 2018р. Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, вбачається, що дружина після реєстрації шлюбу змінила дівоче прізвище « ОСОБА_1 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_1 ».
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, враховуючи те, що позивачка ОСОБА_1 заявила про зміну свого прізвища на дошлюбне, то після розірвання шлюбу їй слід відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Що ж стосується розподілу судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн., що підтверджується поданою нею квитанцією №0.0.2767835364.1 від 08.12.2022р. (платник: ОСОБА_1 , банк платника: АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 задоволено, то у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, як вважає суд, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути сплачений нею судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 травня 2007 року у виконавчому комітеті Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області, про що зроблено актовий запис №3.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відомості про учасників справи:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Добростани Яворівського району Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с.Черневе Мостиського району Львівської області; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; проживає та зареєстрований за адресою: с.Черневе Яворівського району Львівської області.
Суддя Ю.В. Кічак