Єдиний унікальний номер 448/368/23
Провадження № 1-кс/448/30/23
08.03.2023 місто Мостиська
Слідчий суддя Мостиського районного суду Львівської області - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого дізнавача СД ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за №12023142230000094 від 05 березня 2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, про арешт майна,
учасники справи - не з'явилися
перебуваючи в нарадчій кімнаті, постановив ухвалу про наступне:
І. Суть клопотання, що вирішується
06 березня 2023 старший дізнавач СД ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про арешт майна, а саме: 11 (одинадцяти) таблеток круглої форми білого кольору та один поліетиленовий прозорий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, які знаходяться у пластмасовій баночці із написом «ІНСТГРА Долутегравір» та їх було вилучено з автомобіля марки «Мерседес Спринтер», д.нз. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні сектору дізнання відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12023142230000094 від 05 березня 2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05.03.2023 року о 06:05 годині в ПП «Шегині», що у с.Шегині Яворівського району Львівської області під час огляду автомобіля марки «Мерседес Спринтер», д.нз. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особистих речах було виявлено препарати невідомого походження, а саме пластикову баночку із написом «ІНСТГРА Долутегравір», в якій знаходилось 11 (одинадцяти) таблеток круглої форми білого кольору та один поліетиленовий прозорий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору.
05.03.2023 в ході проведення огляду місця події вилучено пластикову баночку із написом «ІНСТГРА Долутегравір», в якій знаходилось 11 (одинадцяти) таблеток круглої форми білого кольору та один поліетиленовий прозорий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, яку поміщено у поліетиленовий спецпакет №SUD1136052.
Покликається на те, що 06.03.2023 вищевказану пластикову баночку із написом «ІНСТГРА Долутегравір», в якій знаходилось 11 (одинадцяти) таблеток круглої форми білого кольору та один поліетиленовий прозорий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, яку поміщено у поліетиленовий спецпакет №SUD1136052 - визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
З огляду на те, що вилучене майно є предметом вчинення кримінального правопорушення, на якому можуть міститись відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, така підпадає під ознаки речей, визначених у ст.98 КПК України, а також з метою забезпечення незмінного стану такої із моменту вилучення для проведення відповідних експертиз у даному кримінальному провадженні, просить накласти арешт на вищевказані речові докази і визначити місце зберігання такої.Окрім цього, просить суд розгляд клопотання проводити без участі власника майна.
ІІ. Позиція осіб, які беруть участь у справі
В судове засідання старший дізнавач СД ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , не з'явився, однак подав через канцелярію суду заяву, в якій він зазначив, що вимоги клопотання підтримує в повному обсязі та просить розгляд такого проводити у його відсутності у зв'язку із службовою зайнятістю.
Власник майна був повідомлений про час, дату і місце розгляду клопотання, однак, в судове не з'явився та не надіслав клопотання про відкладення розгляду такого.
Відповідно до ст.172 КПК України неприбуття в судове засідання слідчого (дізнавача), власника та користувача майна не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
ІІІ. Мотиви з яких виходить Суд і положення закону, якими він керується
Проаналізувавши документи та матеріали, якими старший дізнавач СД ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Так, згідно зі ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення .
Судом встановлено, що 05.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023142230000094 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.03.2023 вбачається, що сектор дізнання відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12023142230000094 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а саме щодо таких подій: 05.03.2023 року о 06:05 годині в ПП «Шегині», що у с.Шегині Яворівського району Львівської області під час огляду автомобіля марки «Мерседес Спринтер», д.нз. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особистих речах було виявлено препарати невідомого походження, а саме пластикову баночку із написом «ІНСТГРА Долутегравір», в якій знаходилось 11 (одинадцяти) таблеток круглої форми білого кольору та один поліетиленовий прозорий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору.
Згідно з ч.1 п.4 ч.2 ст.40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Зазначені в клопотанні 11 (одинадцять) таблеток круглої форми білого кольору та один поліетиленовий прозорий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, які знаходяться у пластмасовій баночці із написом «ІНСТГРА Долутегравір» і вилучені 05.03.2023 та поміщені у поліетиленовий спецпакет №SUD1136052 - згідно постанови старший дізнавач СД ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 06.03.2023 визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до частини першої статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В свою чергу, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте, попередні положення, жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Слідчий суддя наголошує, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення Європейського Суду у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
Таким чином, право на володіння речами і документами не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Важливим в даних правовідносинах є те, що в кримінальному проваджені арешт допускається в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів.
Враховуючи конкретні обставини, слідчий суддя приходить до висновку про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно є доказами такого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки, зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема за допомогою експертних досліджень.
В той же час існує загроза приховування, перетворення та знищення даного майна, оскільки на сьогодні не проведені всі необхідні слідчі дії та експертні дослідження.
ІV. Висновок Суду
Враховуючи наведені норми та встановлені обставини справи, зокрема, те, що на вилучених предметах наявні сліди кримінального правопорушення, у подальшому такі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та можуть відігравати роль речового доказу у кримінальному провадженні, з метою їх збереження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, для можливості проведення судових експертиз, які важливі для з'ясування обставин кримінального правопорушення, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням даного кримінального провадження слідчий суддя вважає, що є всі правові підстави для накладення арешту на вказане у клопотанні майно, а відтак клопотання дізнавача є обґрунтованим.
Незастосування цього заходу зумовить труднощі в частині встановлення істини по кримінальному провадженню, внаслідок того, що таке майно може бути приховане чи пошкоджене.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність накладення арешту на вказане майно, а тому клопотання старшого дізнавача СД ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наведених вище мотивів та підстав.
Керуючись ст.ст.98, 107, 131-132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
1. Клопотання старшого дізнавача СД ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна - задовольнити.
2. Накласти арешт на 11 (одинадцять) таблеток круглої форми білого кольору та один поліетиленовий прозорий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, які знаходяться у пластмасовій баночці із написом «ІНСТГРА Долутегравір» та їх було вилучено з автомобіля марки «Мерседес Спринтер», д.нз. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Місцем зберігання пластмасової баночки із написом «ІНСТГРА Долутегравір, у якій знаходяться 11 (одинадцять) таблеток круглої форми білого кольору та один поліетиленовий прозорий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, яку поміщено у поліетиленовий спецпакет № SUD1136052, визначити камеру зберігання речових доказів ВП № 1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, що за адресою: Львівська область, Яворівський район, м.Мостиська, вул. Будзиновського, 6.
4. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, які зобов'язані письмово проінформувати заінтересованих осіб.
5. Арешт майна може бути скасовано в порядку та за підстав, зазначених в ст.174 КПК України.
6. Копію ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
7. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
8. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
9. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 10.03.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_6