Справа № 712/2285/23
Провадження № 1-кс/712/1167/23
09 березня 2023 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 м. Черкаси клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 62023100140000104 від 04.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, про арешту майна,
08.03.2023 року до Соснівського районного суду м. Черкаси звернулась прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 62023100140000104 від 04.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, про арешту майна.
З клопотання вбачається, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100140000104 від 04.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Черкаської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням установлено, що 04.03.2023 близько 12 год. 10 хв. старший інспектор з особливих доручень Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_4 в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правил) керував автомобілем «Isuzu D-Max» (СКС ДМА-47ІП) реєстраційний номер НОМЕР_1 (на синьому фоні), у стані алкогольного сп'яніння.
Так, ОСОБА_4 рухаючись по вул. Незалежності у м. Сміла, Черкаської області, від вул. 1-го Грудня до вул. Рафінадний бульвар, в порушення вимог п.п. 2.3 б), 2.9 а), 12.1, 12.3 та 13.1 Правил, тобто, будучи не уважним, не стеживши за дорожньою обстановкою, не вибравши в установлених межах безпечної швидкості руху, не враховувавши дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не вживши заходів для зупинки транспортного засобу при виникненні небезпеки руху, не дотримавшись безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2109» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку попереду та який зупинився перед пішохідним переходом для надання переваги в русі пішоходу ОСОБА_5 . Внаслідок зіткнення автомобіль «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_2 виїхав на пішохідний перехід та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди - пішохід ОСОБА_5 отримала наступні тілесні ушкодження: забій, садно правого ліктьового суглобу, закритий перелом куприка, забій правого колінного суглобу, забій, садно правого гомілково-ступневого суглобу та була госпіталізована до КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради.
Пасажир автомобіля «ВАЗ-2109» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: політравми; закритого перелому правої та лівої сідничних кісток; закритого перелому вертлюгової западини ліворуч; закритого перелому лобкової кістки зправа, розриву лобкового симфізу; закритого черезвертлюгового перелому правої стегнової кістки; відкритого перелому правої стегнової кістки; закритого травматичного вивиху лівої стегнової кістки; закритого 2-х кісточкового перелому правої гомілки; травматичного, геморагічного шоку ІІ ст. та була госпіталізована до КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Isuzu D-Max» (СКС ДМА-47ІП) реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , а саме вимог п.п. 2.3 б), 2.9 а), 12.1, 12.3 та 13.1 Правил, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і настанням наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
У ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди проведеного 04.03.2023 вилучено автомобіль «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , який поміщено на автостоянку за адресою: вул. Севастопольська, 53, м. Сміла.
У ході досудового розслідування вищевказаний автомобіль постановою слідчого від 04.03.2023 визнано речовим доказом, оскільки він зберіг на собі сліди ДТП та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 власником автомобіля «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , є ОСОБА_7 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилаючись на ст. 98, 170-173 КПК України та ураховуючи викладене, з метою забезпечення збереження речового доказу, забезпечення проведення недохідних судових експертиз за участю вказаного транспортного засобу існує необхідність у накладенні арешту на автомобіль «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , є ОСОБА_7 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, клопотання підтримала і просила задовольнити.
На підставі ч.4 ст. 107 КПК України, судове засідання не фіксувалося за допомогою технічних засобів.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, з'ясувавши позиції сторін, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до витягу з кримінального провадження № 62023100140000104 до ЄРДР 04.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1 КК України були внесені відомості про те, що до ТУ ДБР у м. Києві надійшла інформація від ЧЧ ГУНП в Черкаській області про ДТП біля магазину «Сільпо» (вул. Незалежна, 67 А) м. Сміла Черкаської області за участю атестованих працівників поліції (вибухотехнічна служба). За попередньою інформацією авто під керуванням поліцейського, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, зіткнулося іншим авто, під керуванням цивільної особи. Попередній діагноз цивільної особи - перелом ноги.
В результаті огляду місця ДТП було встановлено, що воно виникло в результаті зіткнення двох транспортних засобів: автомобіля «Isuzu D-Max» (СКС ДМА-47ІП) реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , власником якого є ДУ «ЦОП НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ», та автомобіля «ВАЗ-2109» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 .
04 березня 2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 власником автомобіля «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , є ОСОБА_7 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
У ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди проведеного 04.03.2023 вилучено автомобіль «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , який поміщено на автостоянку за адресою: вул. Севастопольська, 53, м. Сміла.
Постановою слідчого від 04.03.2023 автомобіль «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_2 визнано речовим доказом, оскільки він зберіг на собі сліди ДТП та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Виходячи з положень ст. 170 КПК України за клопотанням слідчого, погодженим прокурором, прокурора слідчим суддею може бути застосований такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Частиною 2 вказаної норми Закону визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У випадку арешту майна з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, враховує:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи, що вилучені під час обшуку речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, то з метою забезпечення збереження речових доказів на них необхідно накласти арешт.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчим суддею враховується, що клопотання відповідає вищевказаним нормам Закону, крім того, є достатні дані, що вказують на те, що зазначені речі можуть бути використані у подальшому в якості доказів. Вказані підстави визнаються прийнятними і такими, що відповідають потребам кримінального провадження.
Прокурором у клопотанні належним чином викладені підстави, у зв'язку з наявністю яких потрібно здійснити арешт вилученого майна, конкретно вказані речі, на які планується накласти арешт, їх вичерпний опис та ознаки.
При цьому слідчий суддя зазначає, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна мають право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України. Тобто арешт майна є тимчасовим заходом та не позбавляє права власності на вказане майно.
У зв'язку з наведеним, у слідчого судді відсутні будь-які сумніви у визнанні тимчасово вилученого майна, арешт на яке планується отримати, в якості доказів, які слугуватимуть встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні, тому наявні підстави для задоволення клопотання.
Вирішуючи питання стосовно відповідності клопотання про арешт майна встановленим вимогам закону про строки подання його до суду, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У відповідності до ч. 3 ст. 115 КПК України, при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
У відповідності до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк.
Статтею 116 КПК України визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.
Згідно з ч. 6 Розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 р. № 814, конверти (пакети), в яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання документів у пошкодженій упаковці, або якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий додається до вхідних документів.
Слідчим суддею надано оцінку зазначеним обставинам та встановлено, що копія конверту (пакету), в якому клопотання про арешт майна надійшло до суду, долучена до матеріалів судового провадження. З зазначеного конверта встановлено, що останнє здане на пошту 06.03.2023 року.
Разом з тим, вилучене майно було 04.03.2023 року (05.03.2023 - неділя), до суду клопотання надійшло 08.03.2023 року.
Враховуючи, що відлік часу, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України, починається з моменту закінчення складання та підписання відповідного протоколу, яким фіксується відповідна слідча дія, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна поданий не пізніше наступного робочого дня від проведення огляду, тому строки передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України - не порушені.
Вирішуючи питання стосовно підсудності даної справи Соснівському районному суду м. Черкаси, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 і 4 ст. 9 закону України "Про державне бюро розслідувань" систему ДБР складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі ДБР діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи.
Для забезпечення виконання завдань ДБР утворюється територіальне управління, розташоване у м. Києві, що поширює свою діяльність на місто Київ, Київську, Черкаську та Чернігівську області.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю надійшло до Соснівського районного суду м. Черкаси з дотриманням правил підсудності.
На підставі наведеного вище, керуючись ст. ст. 171-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 62023100140000104 від 04.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України про арешту майна- задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1997 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_7 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на зберіганні на автостоянці за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Севастопольська, 53, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування вказаним автомобілем.
Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня винесення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси ОСОБА_1