Справа № 712/2274/23
Провадження №1-кс/712/1160/23
09 березня 2023 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 219 м. Черкаси справу за скаргою ОСОБА_3 на невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення,
08.03.2023 до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла вказана вище скарга ОСОБА_3 , у якій він просить поновити строк звернення до суду з даною скаргою та зобов'язати Черкаське районне управління поліції ГУ НП в Черкаській області внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, відображене в заяві ОСОБА_3 від 17.09.2022 та надати витяг та розпочати досудове розслідування, посилаючись на те, що ним до Черкаського РУП була подана вищевказана заява про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України. У день подання йому видали талон-повідомлення єдиного обліку № 46088 про прийняття і реєстрацію заяви. Як вказує заявник, він неодноразово звертався до ЧРУП - 24.09.2022, 21.10.2022, 02.02.2022 з приводу отримання будь-якої інформації про стан розгляду його заяви. 02.03.2023 у поліції отримав довідку від 02.10.2022 про завершення розгляду заяви. На думку заявника, бездіяльність посадових осіб ЧРУП щодо невнесення відомостей по його заяві до ЄРДР грубо порушує норми законодавства, оскільки ним зазначені всі ознаки об'єктивної сторони злочину.
Крім того, заявник зазначив, що із заявою він звернувся 17.09.2022, довідка за результатами звернення була підготовлена ДОП сектору ДОП ВП Черкаського РУП ст. лейтенантом поліції ОСОБА_4 02.10.2022, погоджена начальником сектору ДОП майором поліції ОСОБА_5 02.10.2022, а віднесена до справи 10.09.2022, тобто до звернення ОСОБА_3 ..
До скарги заявником додані копії: його заяви до Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області про кримінальне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за шахрайство за ст. 190 КК України, з тексту якої убачається, що останній запропонував кільком власникам квартир у будинку АДРЕСА_1 , послуги з утеплення будинку, сказав, що особисто здійснюватиме закупівлю будматеріалів, розрахунки і заміри. У жовтні заявник передав йому кошти в сумі 6380,10 грн за будматеріали по накладній, однак побачивши, що роботи сусідам виконуються некваліфіковано, заявник відмовився від послуг, але призначені для утеплення квартири заявника будматеріали або гроші за вимогою повернуті не були та ОСОБА_6 сказав, що витратив їх на сусідів; видаткової накладної № Кол-0981 від 26.10.2021 на купівлю будматеріалів на загальну суму 6380,10 грн, у якій постачальником вказаний ФОП ОСОБА_7 , отримувачем, платником -«Основной покупатель», він же, підстава - не вказано, умови продажу - товарний кредит; довідки про результати розгляду звернення (ЄО № 46088 від 17.09.2022), складеної ДОП сектору ДОП ВП ЧРУП ГУ НП в Черкаській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_4 і погодженої начальником сектору ДОП ОСОБА_5 02.10.2022, доєднаної до справи 10.09.2022, згідно якої розгляд за зверненням ОСОБА_3 завершено та йому рекомендовано звернутись до суду з цивільним позовом відносно ОСОБА_6 для вирішення справи в судовому порядку.
У судове засідання учасники процесу не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином.
Від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без його участі, заявник скаргу підтримав і просив задовольнити.
Представник Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області або прокурор про причини неявки не повідомили. Будь-яких заяв, клопотань, а також заперечень по суті скарги не надали.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, судове засідання не фіксувалося за допомогою технічних засобів.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши матеріали по скарзі та з'ясувавши позицію заявника, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Кримінальний Кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК).
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили (частина 2 статті 1 КК).
Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення (частина 1 статті 11 КК).
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
Чинним КПК закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 1 статті 214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК).
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій.
Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК.
Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про:
1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункти 4, 5 частини 5 статті 214 КПК).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо).
Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).
Вказане узгоджується з позицією, викладеною у згаданому Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Вказана вище інформація необхідна для
1) визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення,
2) можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що:
1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу;
2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником,
3) існують обставини, в силу яких передбачений законом механізм притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення, не може бути застосований за відсутності відомостей з інших джерел, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення,
то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".
Також і Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив: "... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...".
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до:
1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу
2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень;
3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях;
4) використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також
5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв викладених вище в ухвалі.
Зазначена правова позиція є усталеною у практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (наприклад, ухвали від 02.09.2020 у справі № 991/6129/20, від 29.09.2020 у справі № 991/7770/20, від 30.09.2020 у справі № 760/10571/19, від 23.11.2020 у справі № 991/9397/20, від 23.11.2020 у справі № 991/9399/20, від 11.01.2021 у справі № 991/10390/20, від 16.01.2021 у справі № 991/8047/20, від 02.02.2021 у справі № 991/106/21, від 04.03.2021 у справі № 991/672/21, від 04.03.2021 у справі № 991/664/21, від 24.03.2021 у справі № 991/1653/21, від 14.04.2021 у справі № 991/2279/21, від 27.05.2021 у справі № 991/2500/21 тощо).
Вивчивши зміст заяви ОСОБА_3 , слідчий суддя приходить до висновку, що в ній викладені обставини, які свідчать про те, що існує ймовірність вчинення кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку потребують перевірки засобами кримінального процесу; характер ймовірно вчиненого кримінального правопорушення заявником конкретно зазначений, визначена ним правова кваліфікація і можливо встановити предмет, межі та напрямок досудового розслідування; заявник попереджений про можливість притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення, що знайшло своє відображення у заяві ОСОБА_3 , з якою він звернувся до поліції 17.09.2022.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшла висновку, що уповноважені особи Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області не виконали обов'язок, передбачений ст. 214 КПК України, тому наявні підстави для зобов'язання їх внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення на підставі заяви ОСОБА_3 від 17.09.2022.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303-306, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену службову особу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості про кримінальне правопорушення, викладені в заяві ОСОБА_3 від 17.09.2022 та надати заявнику витяг з ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси ОСОБА_1