"10" березня 2023 р. Справа № 363/4244/17
Іменем України
10 березня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Катюжанка Вишгородського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України,
встановив:
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває на розгляді кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України.
В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокатом ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання захисника про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку з закінчення строків давності.
Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження відповідно до статті 284 КПК України.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суд від 24 травня 2018 року у справі № 200/4664/14-к.
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.
Згідно з ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частина 2 стаття 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Під час звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен з'ясувати думку щодо такого звільнення у особи, яка від такої відповідальності може бути звільнена. У постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 2 липня 2019 року справа № 515/331/17 зауважено, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи на відповідній підставі. Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, ВП Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року справа № 598/1781/17 наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Тобто, суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , мало місце 20.08.2017 року та містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом.
Відповідно до статті 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене частиною 1 статті 289 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами 2, 3 статті 49 КК України.
Крім того, при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням у справі «Грабчук проти України», відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується, а також рішенням у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», в якому зазначено, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення, термін позовної давності забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
При цьому відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Така відмова може призвести до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
Отже, з'ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі вимог статті 49 КК України, у зв'язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, що є нереабілітуючою підставою.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 12, 44, 49 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 376, 392, 395 КПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.
ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Продовжити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1