Справа № 560/918/23
іменем України
10 березня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05.01.2023 №968060146676 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу з 29.12.2022 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.93 № 3733-ХІІ у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідках від 29.12.2022 №23 та № 24;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 29.12.2022 здійснювати нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.93 № 3733-ХІІ у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідках від 29.12.2022 №23 та № 24.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області незаконно відмовило позивачу у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" .
Ухвалою від 20.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 08.02.2023 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача проти позовних вимог заперечує, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначає, що у позивача відсутній стаж державної служби, тому права на призначення пенсії відповідно до Закону №889-VІІІ не має.
У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області 03.02.2023 направило відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача проти позовних вимог заперечує, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. У відзиві представник відповідача зазначає, що пенсія по інвалідності за нормами Закону №889 не передбачена, періоди роботи позивача не можуть бути зараховані за нормами Закону №889, стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій державних посад відсутній.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 відповідно до виписки з акта огляду МСЕК є особою з інвалідністю ІІ групи (загальне захворювання) й отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
Позивач 28.12.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності другої групи, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію по інвалідності другої групи відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 05.01.2023 №968060146676 позивачу повідомлено про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-ІІІ. Зазначено, що відповідно до п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII мають особи, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом №889 мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2016 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII.
Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).
Щодо стажу державної служби позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в даному випадку застосуванню підлягає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно з п.3 Порядку до стажу державної служби включається також: час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях та в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. №1049.
Відповідно до приписів п. 3 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року № 1049 встановлено, що до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується: стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 КЗпП України.
Так, зокрема працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Отже, щодо зарахування до стажу державної служби періодів роботи в профспілкових органах, то Порядком обчислення стажу державної служби передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, названих абзацом 4 п.3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 20.12.1993 за №1049, у якому йдеться про стаж роботи в організаціях (крім роботи в кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених ст.118 КЗпП України, а саме: партійних, профспілкових та комсомольських.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 03.06.1994 за №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.
Таким чином, законодавством передбачено зарахування стажу роботи в профспілкивих організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24 жовтня 1990 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що період проходження позивачем строкової військової служби, періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування, а також період роботи по 24.10.1990 на посаді звільненого голови профкому зараховується до стажу державної служби.
Згідно із записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 та відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 , станом на 01.05.2016 р. стаж державної служби становить більше 10 років.
Оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посадах, які зараховуються до стажу державної служби більше 10 років, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, відтак рішення про відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області є протиправним, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №968060146676 від 05.01.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 29.12.2022 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" з урахуванням заробітної плати, зазначеної в довідках від 29.12.2022 №23 та № 24.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100 , код ЄДРПОУ - 13322403)
Головуючий суддя О.О. Михайлов