Рішення від 10.03.2023 по справі 560/1876/23

Справа № 560/1876/23

РІШЕННЯ

іменем України

10 березня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом від 06.02.2023, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №926-444/Б-03/8-2200/23 від 30.01.2023 про відмову у переведенні позивача на пенсію державного службовця по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести позивача з 09.01.2023 на отримання пенсії державного службовця по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ з урахуванням заробітної плати згідно довідок про заробітну плату Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, здійснивши перерахунок і виплату пенсій з урахуванням раніше виплачених коштів.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 09.01.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV, на пенсію по інвалідності державного службовця згідно із Законом України «Про державну службу» №3723-ХІІ». Листом від 30.01.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у призначенні пенсії по інвалідності державного службовця, оскільки з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ, а ним не визначено призначення пенсії по інвалідності. Зазначив, що позивач не досягла пенсійного віку.

Ухвалою суду від 13.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

06.03.2023 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить у задоволені позову відмовити. Зазначає, що 09.01.2023 позивачка звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу». Оскільки заява позивачки від 09.01.2023 не відповідає вимогам Порядку № 22-1, вона була розглянута відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР. Заява позивачки від 09.01.2023 не відповідає формі, встановленій Порядком № 22-1 (додаток 3) а також містить вимогу щодо призначення та виплати пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», тому головним управлінням правомірно розглянуто зазначену заяву відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та надано відповідь в порядку та строки, передбачені цим Законом. Листом від 30.01.2023 №926-444/Б-03/8-2200/23 повідомлено щодо відсутності правових підстав для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889 з урахуванням довідок про заробітну плату виданих головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області. Зазначає, що такого виду і умов пенсійного забезпечення як пенсія по інвалідності відповідно до Закону № 889 не передбачено. Також просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.

З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. З 19.04.2017 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

Позивач поштовим зв'язком звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою від 09.01.2023, в якій просила перевести її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу». Вказана заява написана власноручно, в довільній формі, і до неї додано копію пенсійного посвідчення та копію трудової книжки (арк. спр. 124-142).

У відповідь на зазначену заяву ОСОБА_1 , відповідач в листі від 30.01.2023 зазначив, що заява від 09.01.2023 не відповідає вимогам Порядку № 22-1, тому вона розглянута відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР. Вказав, що позивач не досягла пенсійного віку, та Законом №889 не передбачено призначення пенсії по інвалідності, тому права на переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу» немає (арк. спр. 24).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

На виконання вимог ухвали суду від 13.02.2023, відповідач в письмовій інформації від 28.02.2023 №2200-0304-7/14769 ствердив, що за документами пенсійної справи стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, станом на 01.05.2016 складає 23 роки 8 місяців (з 31.08.1992 по 30.04.2016).

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання пенсії по інвалідності згідно з ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Щодо аргументів відповідача, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положень" Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України.

Аналогічна позиція викладена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року по справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18), яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.

Щодо твердження відповідача, що заява позивача від 09.01.2023 не відповідає вимогам Порядку № 22-1, тому вона була розглянута відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що заява та документи про переведення на інший вид пенсії підлягає розгляду територіальним органом Пенсійного фонду, який не пізніше не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про переведення або про відмову в переведенні на інший вид пенсії.

Заява позивача від 09.01.2023 не відповідає встановленій формі додатком 1 до Порядку №22-1, що видно з її змісту (арк. спр. 124), при цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що позивач звернувся із заявою невстановленої форми, адже зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника щодо переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу».

Отже, у відповідача виник обов'язок розглянути заяву позивача від 09.01.2023 у порядку, визначеному Законом України №1058-IV та Порядком №22-1.

Однак, відповідачем розглянуто заяву позивача від 09.01.2023 про переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу» та надано відповідь у формі листа від від 30.01.2023 №926-444/Б-03/8-2200/23, натомість, рішення про переведення або про відмову в переведення на пенсію за результатами розгляду такої заяви не прийнято.

Зазначений лист не може оцінюватись як належна правова відмова у переведенні на пенсію, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку.

Відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, без прийняття відповідного рішення, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача. Суд наголошує, що відповідач у разі недостатності або неналежного оформлення документів, доданих до заяви про призначення пенсії, наділений повноваженням письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, або вимагати дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством.

Таким чином, ГУ ПФУ в Хмельницькій області не розглянуло заяву позивача від 09.01.2023 про переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу» у спосіб, що визначений законом, а тому суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом №1058-ІV та Порядком №22-1, що свідчить про допущення відповідачем як суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданої позивачем заяви.

Висновки суду у цій справі відповідають правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 27.11.2019 у справі №748/696/17.

Крім цього, суд зазначає та враховує наступне.

Постановою правління Пенсійного фонду України N 1-3 від 17.01.2017 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" (далі - Постанова N 1-3 від 17.01.2017) затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року N 3723-XII "Про державну службу", що додаються:

1) форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

2) форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

3) форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Однак, позивач не надала до пенсійного органу довідок встановленої Постановою N 1-3 від 17.01.2017 форми.

При цьому, позивач не позбавлена можливості отримати зазначені довідки встановленої форми у Головному управлінні Держгеокадастру в Хмельницькій області, та надати їх пенсійному органу, що суд роз'яснює позивачу.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав позивача, суд, керуючись частиною 2 статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.01.2023 про переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу», визнати протиправними висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області викладені в листі від 30.01.2023 №926-444/Б-03/8-2200/23 щодо відсутності у ОСОБА_1 права на переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу», та, як наслідок, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.01.2023, та прийняти рішення за результатами цього розгляду, з врахуванням висновків про наявність у ОСОБА_1 права на переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу», викладених у цьому рішенні суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов, з урахуванням правового висновку Верховного Суду викладеного у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18) та висновків Верховного Суду, задовольняється частково.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.01.2023 про переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу».

Визнати протиправними висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області викладені в листі від 30.01.2023 №926-444/Б-03/8-2200/23 щодо відсутності у ОСОБА_1 права на переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.01.2023, та прийняти рішення за результатами цього розгляду, з врахуванням висновків про наявність у ОСОБА_1 права на переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу», викладених у цьому рішенні суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 березня 2023 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя А.І. Петричкович

Попередній документ
109474460
Наступний документ
109474462
Інформація про рішення:
№ рішення: 109474461
№ справи: 560/1876/23
Дата рішення: 10.03.2023
Дата публікації: 13.03.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (17.07.2023)
Дата надходження: 09.02.2023
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії