Справа № 420/4309/23
10 березня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; адреса: вул. 28 Армії, 6, м.Херсон, 73005) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
02 березня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якій представник позивача просить суд:
поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду;
визнати протиправними дії відповідача (розпорядження Управління ПФУ у Залізничному районі м. Сімферополя про призначення/перерахунок пенсії позивачу від 28.01.2013р. № 152241, лист Генічеського ОУПФУ у Херсонській області від 20.04.2017р., протокол ГУ ПФУ в Херсонській області про перерахунок пенсії від 03.08.2022 р. версія 1.6.78.1 в особистому кабінеті позивача на веб-порталі ПФУ), щодо встановлення "особливостей" нарахування та виплати пенсії позивачу, починаючи з 02.04.2012р., шляхом призначення та виплати пенсії у фіксованому розмірі, нижчому за мінімальну пенсію у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;
Зобов'язати відповідача провести з 02.04.2012р. на загальних підставах перерахунок та виплату пенсії позивачу, з усіма складовими пенсійних виплат, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру, на підставі документів, які перебувають у пенсійній справі, не нижче мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, виплатити заборгованості по пенсії з урахуванням перерахунків, з компенсацією втрати доходу з 02.04.2012р., на визначений позивачем банківський рахунок;
відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду у повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення усієї суми заборгованості, починаючи з 02.04.2012 року до дня фактичної виплати;
відповідно до ч. 6 ст. 245, ч. 1 ст. 382 КАС України , зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
Разом з позовною заявою представником позивача подані клопотання про:
звільнення позивача від сплати судового збору;
поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду;
витребування у відповідача пенсійної справи позивача.
Згідно Розпорядження Голови Верховного Суду від 18.03.2022р. №11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» територіальна підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду визначена за Одеським окружним адміністративним судом.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/4309/23 розподілена на суддю Аракелян М.М.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Разом з адміністративним позовом представником позивача надане клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якого з посиланням на висновки, викладені у постановах Верховного суду від 24.04.2018 року у справі №646/6250/17, від 19.06.2018 року у справі №646/6250/17 та від 15.09.2020 року у справі №635/787 зазначено, що раніше позивач, позбавлений паспорта громадянина України при виїзді на ПМП за кордон, не мав технічної можливості для реєстрації особистого кабінету на вебпорталі ПФУ. Така можливість виникла у позивача після відкриття 21.09.2021р. нового банківського рахунку в установі Ощадбанку та генерування електронно-цифрового підпису. Тому позивач не знала і не могла знати про неправильне нарахування та виплату їй пенсії за віком, починаючи з 02.04.2012р. Про факт нарахування та виплати пенсії у невстановленому законом розмірі позивач дізналася з протоколу/розпорядження про призначення/перерахунок пенсії від 03.08.2022р. у пенсійній справі на порталі ПФУ, розміщеному відповідачем 06.01.2023р. Таким чином, позов заявлено до закінчення шестимісячного строку, з моменту, коли позивачу стало відомо про порушення її прав на отримання пенсії у встановленому законом розмірі. Крім того, факт нездійснення особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, перевірки правильності нарахування уповноваженими суб'єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або несвоєчасне поводження з відповідним позовом до адміністративного суду, не може бути підставою для судового захисту її прав лише в межах останніх шість місяців, що передують даті звернення до суду. Таким чином, протиправна невиплата пенсії позивачу в установленому законом розмірі, з вини держави, в особі її компетентних органів, може бути віднесена до правопорушень, що тривають, тому, перерахунок пенсії повинен бути здійснений без обмеження будь-яким строком, з компенсацією втрати частини доходів починаючи з 02.04.2012 року.
Суд не вбачає підстав для визнання вказаних позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду поважними, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення.
При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії»). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип «res judicata» (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Крім того, згідно з рішеннями ЄСПЛ від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» та від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» судом встановлено, що існує установча судова практика щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Дослідивши зміст клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що клопотання ОСОБА_2 не є обґрунтованим, оскільки позивачка мала можливість запитати та отримати відомості щодо розміру її пенсії, нарахованої з 02.04.2012 року, раніше, а аргументи щодо отримання нею електронно-цифрового підпису тільки після відкриття 21.09.2021 року банківського рахунку в «Ощадбанку» суд вважає непереконливими.
Твердження позивача про те, що до 21.09.2021 року вона не мала можливості отримати відомості щодо розміру її пенсії спростовуються матеріалами, доданими до позовної заяви - 14.04.2017 року ОСОБА_3 зверталась до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області із заявою про поновлення виплати їй пенсії, на що отримала лист від 20.04.2017 року, в якому зазначено, що перерахунок пенсії здійснений з 01.01.2015 року.
Позивачка вимагає перегляду розміру пенсії, починаючи з 02.04.2012 року, коли їй було призначено пенсію за постановою Залізничного районного суду м.Сімферополя як непрацюючій особі.
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду зазначено, що про факт нарахування та виплати пенсії у невстановленому законом розмірі позивач дізналася з протоколу/розпорядження про призначення/перерахунок пенсії від 03.08.2022 року у пенсійній справі на порталі ПФУ, розміщеному відповідачем 06.01.2023 року
Суд зазначає, що із заявою про перерахунок пенсії за віком починаючи з 02.04.2012 року ОСОБА_4 звернулась лише 05.01.2023 року, тобто більше ніж через рік від тієї події, до настання якої (відкриття рахунку в банку та отримання електронного цифрового підпису), за її твердженням, вона не могла дізнатись про порушення свої прав діями відповідача.
Доводи щодо того, що позивачка тривалий час перебувала у судових спорах та подавала заяви в порядку судового контролю (про що ОСОБА_4 зазначає у позовній заяві) не є підставою для поновлення строку звернення до суду.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що підстави, наведені позивачкою у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, є неповажними для поновлення цього строку, а подане позивачкою клопотання про поновлення строку не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Згідно із ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява має бути залишена без руху, а позивачці наданий строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із приведенням поважних причин, відмінних від тих, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду, що надана позивачем разом із позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; адреса: вул. 28 Армії, 6, м.Херсон, 73005) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.
Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Питання про залишення адміністративної позовної заяви без руху вирішується 10.03.2023 року у зв'язку із перебуванням судді М.М. Аракелян у відпустці з 07.03.2023 року до 09.03.2023 року включно.
Суддя М.М. Аракелян