Справа № 420/18023/22
10 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним рішення та скасування припису, -
Стислий зміст позовних вимог.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, в якій просив (з урахуванням уточнень): визнати протиправним рішення про анулювання паспорту прив'язки; скасувати припис про демонтаж тимчасової споруди за № 129531 від 06.12.2022 року.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 14.11.2022 року ФОП ОСОБА_1 отримав від Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Вимогу (припис) від 11.11.2022 року № 129531 про демонтаж тимчасової споруди. В приписі пропонують у двох денний строк демонтувати торгівельну точку, в якій позивач працював більше двадцяти років. Підставою для демонтажу є Акт обстеження від 10.11.2022 року № 129530. З початком бойових дій на території України, а саме з 24.02.2022 року позивач закрив свою торгівельну точку та оповістив Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів надіславши листа. В червні місяці Він знову оповістив Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів що не працює, надіславши повторно листа. 11.07.2022 року у позивача трапився інсульт, і сім днів знаходився у Міській клінічній лікарні № 10. Торгівельна точка не працювала, так як знаходиться на одній адресі з територіальною обороною. Виходячи з того, що позивач не працював з 24.02.2022 року та поганим станом здоров'я у нього закінчились засоби до існування і Він був вимушений повернутися до роботи та відкрити торгівельну точку. З початку жовтня ФОП ОСОБА_1 почав наводити лад у торгівельній точці, виконував деякі ремонтні роботи, щоб повернутись до роботи. 04.11.2022 року до торгівельної точки завітала комісія і надала копію листа від Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів від 27.10.2022 року № 0113/4169, щодо Дострокового розірвання договору на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд у зв'язку з несплатою коштів протягом двох та більше місяців поспіль та анулювання паспорту прив'язки. Того ж дня, 04.11.2022 року позивач сплатив весь борг за період військових дій. 07.11.2022 року позивач поїхав до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів, але його туди не пустили. Юрист видав два документи: відповідь на звернення ФОП ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів від 22.06.2022 року № 0116/11; лист до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів від 27.10.2022 року № 0113/4169 щодо анулювання договору про надання права тимчасового користування. 08.11.2022 року позивачу прийшов лист з повідомленням про позбавлення паспорта прив'язки. Позивач вважає, що дострокове розірвання договору на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд у зв'язку з несплатою коштів протягом двох та більше місяців поспіль та анулювання паспорту прив'язки є протиправними.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що згідно додатку № 2 до договору місячний платіж становить 698,25 грн. Станом на 27.10.2022 у користувача (позивача) виникла заборгованість за договором, яка складала 6396,67 грн. З урахуванням викладеного управлінням було прийнято рішення розірвати договір в односторонньому порядку у зв'язку з наявною заборгованістю та триваючим форс-мажорними обставинами. За наслідками розірвання договору управлінням підготовлено висновок щодо можливості анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди згідно з п. 9.8. Правил. Департамент архітектури та містобудування наказом від 31.10.2022 № 01-06-1213 анульовано паспорт прив'язки. Працівники управління видали вимогу (припис) від 06.12.22 р. № 129531 про демонтаж тимчасової споруди власними силами до 12.12.22 р. Вказану вимогу позивач не виконав в належний строк. Тому, на підставі протиправного розміщення, вказану ТС працівниками управління внесено до проекту переліку споруд, що підлягають демонтажу, на розгляд Виконавчого комітету Одеської міської ради. Відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним рішення та скасування припису було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Обставини справи.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно договору купівлі-продажу ВАС № 576332 та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця № 627308 є власником торгівельної точки (павільйону), загальною площею 19,95 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
29.09.2015 р. на підставі затвердженого Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради паспорту прив'язки ТС від 24.09.2015 р. № 01-06/1213, між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладений договір на право користування місцями для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності № ТС-1123/15 за адресою прив'язки: АДРЕСА_1 . Строк дії вказаного договору - до 27.07.2023 р. (п.8.3 договору).
Згідно додатку № 2 до договору від 29.09.2015 року № ТС-1123/15 розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування тимчасової споруди складає 698,25 грн.
Відповідно до довідки за період з січня 2022 року по жовтень 2022 року у ФОП ОСОБА_1 виникла заборгованість з плати за тимчасове користування місцем для розташування тимчасової споруди у розмірі 6396,67 грн.
27.10.2022 року Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради листом № 0113/4169 повідомило Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 29.09.2015 року № ТС-1123/15 в односторонньому порядку з 29.10.2022 року та про дострокове припинення його дії.
Вказаним листом також було зазначено, що розірвання договору не звільняє від виконання зобов'язання по оплаті наявної заборгованості.
Наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 31.10.2022 року № 01-06/1213 на підставі п.2.26 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» (зі змінами), п.9.8 «Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі», затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 № 3961-VI, та на підставі висновка Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 27.10.2022 № 0113/860/в, щодо анулювання паспорта прив'язки стаціонарної тимчасової споруди було вирішено анулювати паспорт прив'язки стаціонарної тимчасової споруди (павільйон, загальною площею твердого покриття - 19,95 м2) від 24.09.2015 № 01-06/1213, за адресою: АДРЕСА_1 , виданий ФОП ОСОБА_1 (дія паспорту припиняється, згідно розділу 9 Правил, через десять робочих днів з дня прийняття рішення про анулювання), та повідомити Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про анулювання паспорту прив'язки стаціонарної тимчасової споруди (павільйон, загальною площею твердого покриття - 19,95 м2) від 24.09.2015 № 01-06/1213, за адресою: АДРЕСА_1 , виданий ФОП ОСОБА_1 .
Згідно квитанції 04.11.2022 року ФОП ОСОБА_1 сплатив 6396,67 грн. заборгованості з плати за тимчасове користування місцем для розташування тимчасової споруди.
За результатами проведеного співробітниками Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради обстеження тимчасової споруди, за наслідком якого було складено акт від 05.12.2022 року № 129530, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради видало вимогу (припис) про демонтаж тимчасової споруди від 06.12.2022 року № 129531, якою повідомило ФОП ОСОБА_1 про необхідність здійснити демонтаж тимчасової споруди, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у строк до 12.12.2022 року.
Як вказує відповідач, вказану вимогу позивач не виконав в належний строк, тому на підставі протиправного розміщення вказану тимчасову споруду внесено до проекту переліку споруд, що підлягають демонтажу, на розгляд Виконавчого комітету Одеської міської ради.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Згідно з ч.3 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 року № 384-VI було уповноважено Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради виконувати функції щодо забезпечення контролю за дотриманням порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п.2.30 Положення про Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради у разі виявлення порушення чинного законодавства у сфері торгівельної діяльності, здійснення діяльності без правовстановлюючих документів тощо - Управління здійснює демонтаж некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі, встановлених без улаштування фундаментів, заглиблених у землі.
Згідно з п.1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1330/20068, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Відповідно до п.2.1 вказаного Порядку підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС.
Згідно з п.п.2.30-2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1330/20068, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу. Розміщення ТС самовільно забороняється.
09.10.2013 року Одеська міська рада прийняла рішення № 3961-VI, яким затвердила Правила розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі.
Відповідно до п.1.1 Правил розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року № 3961-VI, метою та завданнями Правил є: запровадження єдиних процедур при розміщенні тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності та елементів торгівлі; створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності у сфері розміщення ТС та елементів торгівлі в комерційних цілях; упорядкування елементів міського середовища задля подолання проблем безсистемного, хаотичного розміщення та перенасиченості міського простору ТС та елементами торгівлі; створення передумов для можливості скерованого, прогнозованого розвитку міста за допомогою єдиної електронної бази даних ТС в м. Одесі; забезпечення сприятливих умов для жителів міста щодо задоволення дрібних соціально-побутових потреб шляхом користування послугами, які надаються власниками (користувачами) ТС та елементів торгівлі, що спрямовано на підвищення якості проживання, відпочинку та оздоровлення населення; планування потреб міста; застосування механізмів впливу на розвиток об'єктів інфраструктури міста; реалізація принципу організаційної єдності задля спрощення процедури отримання паспорту прив'язки.
Згідно з п.6.1 вказаних Правил, підставою для розміщення ТС в межах м. Одеси є паспорт, який надається управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради та договір з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради. Самовільне розміщення ТС та розміщення ТС на зеленій зоні - забороняється.
Відповідно до п.1.4 зазначених Правил стаціонарна ТС - тимчасова споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей, по зовнішньому контуру має площу до 30 кв. м та висоту не більше 4м (кіоск, павільйон тощо); паспорт прив'язки ТС (далі - паспорт) - документ, та додані до нього текстові та графічні матеріали, що визначають тип, зовнішній вигляд, конструктивно-технічні характеристики та місце розташування ТС з прив'язкою до місцевості та відображенням наявних містобудівних обмежень, а також умови інженерного забезпечення ТС; протиправно розміщена ТС - тимчасова споруда, яка характеризується хоча б однією з наступних ознак: розміщується без отримання оформленого у встановленому порядку паспорту прив'язки; розміщується без укладеного з Уповноваженим органом договору на право тимчасового користування місцями для розташування ТС, або термін дії якого закінчився; продовжує розмішуватись після закінчення терміну дії паспорту прив'язки, у тому числі у випадку анулювання паспорту прив'язки чи відмови у його продовженні або його недійсності; розміщується з недотриманням хоча б одного з визначених паспортом прив'язки параметрів щодо типу, розміру ТС та/або місце розташування якої не відповідає місцю, визначеному у паспорті прив'язки; експлуатується з порушенням вимог чинного законодавства України та цих Правил, що встановлено Уповноваженим органом.
Згідно з п.15.1 Правил розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року № 3961-VI, заходи з контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами вимог, встановлених законодавством у сфері встановлення, розміщення та експлуатації ТС та елементів торгівлі, здійснюється Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів в межах відповідно покладених на нього повноважень, завдань та функцій в порядку, встановленому цими Правилами.
Відповідно до п.15.4 Правил розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року № 3961-VI, за результатами проведених Уповноваженим органом інвентаризації та/або обстеження, складається акт, у якому фіксуються виявлені порушення. За наслідками розгляду акту фіксації та доданих до нього матеріалів Уповноважений орган вправі здійснити наступні дії: звернутися до особи, якою допущено порушення встановленого порядку розміщення та експлуатації ТС та елементу торгівлі з приписом про усунення порушень у визначений Уповноваженим органом термін; звернутись до особи, що порушує вимоги цих Правил з приписом про демонтаж протиправно розміщених ТС та елементів торгівлі; звертатись до інших органів, уповноважених здійснювати контроль за додержанням законодавства про благоустрій населених пунктів.
Згідно з п.15.6 Правил розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року № 3961-VI, у разі невиконання або неналежного виконання власником (користувачем) ТС припису про усунення порушень, Уповноважений орган готує проект рішення виконавчого комітету Одеської міської ради про демонтаж таких ТС та виносить його на розгляд виконавчого комітету Одеської міської ради.
Відповідно до п.15.7 Правил розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року № 3961-VI, у разі прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення про демонтаж ТС на підставі такого рішення Уповноважений орган власними силами або силами залучених на договірних засадах суб'єктів господарювання здійснює демонтаж протиправно розміщених ТС в порядку, встановленому цими Правилами.
Висновки суду.
Як вже було зазначено, 29.09.2015 року на підставі затвердженого Департаментом архітектури та містобудування паспорту прив'язки ТС від 24.09.2015 року № 01-06/1213, між управлінням та позивачем укладений договір на право користування місцями для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності № ТС-1123/15 за адресою прив'язки: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 67; строк дії вказаного договору - до 27.07.2023 року.
Згідно з п.4.2.4 договору користувач (позивач) зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим Договором.
Пунктом 5.2 цього договору встановлено, що Користувач вносить плату за цим Договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на зазначений у цьому Договорі банківський рахунок.
Відповідно до п.3.1.2 договору Уповноважений орган має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір у зв'язку з несплатою коштів, передбачених розділом 5 цього Договору, протягом двох та більше місяців поспіль.
Крім того, Розділом 7 договору передбачено порядок врегулювання договірних відносин у випадку виникнення форс-мажорних обставин, зокрема п.7.2 встановлено, що обставинами непереборної сили вважаються: війна чи воєнні дії, повстання, мобілізація, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, епідемії, пожежі, вибухи, дорожні та природні катастрофи, а також інші події, котрі визнані такими, компетентними державними органами.
Згідно листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорними обставинами, внаслідок яких виконання умов договору є неможливим у встановлений термін.
Разом з тим, відповідно до п.7.3 договору сторона, яка не в змозі виконати свої зобов'язання за Договором в силу причин, зазначених пп.7.1 цього Договору, протягом 20 (двадцяти) діб інформує іншу Сторону про наявність, виникнення і припинення дії форс-мажорних обставин з обов'язковим офіційним підтвердженням, виданим Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це державним органом.
При цьому, під час розгляду справи позивач не надав до суду жодного належного та допустимого доказу про виконання ним умов п.7.3 договору від 29.09.2015 року № ТС-1123/15 в частині інформування відповідача протягом 20 діб про наявність форс-мажорних обставин, які не дають йому можливості виконувати свої зобов'язання за цим договором.
Пунктом 7.4 зазначеного договору передбачено, що у випадку якщо дія зазначених обставин триває більше 2 (двох) календарних місяців, кожна зі Сторін має право на розірвання даного договору і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона сповістить про це іншу Сторону не пізніше, ніж за 20 (двадцять) днів до розірвання.
В зв'язку з зазначеним, у суду відсутні підстави вважати про наявність порушення з боку відповідача п.7.4 договору від 29.09.2015 року № ТС-1123/15 в частині сповіщення позивача про розірвання договору не пізніше, ніж за 20 днів до розірвання.
З урахуванням зазначеного, Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради обґрунтовано було вирішено розірвати договір в односторонньому порядку у зв'язку з наявною заборгованістю та триваючими форс-мажорними обставинами.
Також, за наслідками розірвання договору Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради підготовлено висновок щодо можливості анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди згідно з п.9.8 Правил розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року № 3961-VI.
Тобто, Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради обґрунтовано наказом від 31.10.2022 року № 01-06-1213 було анульовано вказаний паспорт прив'язки.
Суд погоджується з відповідачем, що після анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди, тимчасова споруда, належна позивачу, набула ознак протиправно розміщеної, що передбачено п.1.4 Правил розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року № 3961-VI, що також підтверджено актом від 05.12.2022 року № 129530.
В зв'язку з цим, працівники Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради правомірно видали вимогу (припис) від 06.12.2022 року № 129531 про демонтаж тимчасової споруди власними силами до 12.12.2022 року, яка оскаржується позивачем.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд враховує, що умовою для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб таких органів є наявність у позивача суб'єктивного переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.
В свою чергу, порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею такого права, що унеможливлює одержання особою того, на що вона може розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.
Тобто, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків такої особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
При цьому, виходячи з наведених вище положень законодавства, особа-позивач на власний розсуд визначає, чи порушені її права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Разом з цим, задоволення відповідних позовних вимог особи можливе лише в разі наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, при цьому така зміна відбувається з порушенням критеріїв правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, встановлених КАС України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Суд звертає увагу, що гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Суд зазначає, що за результатами розгляду справи фактів порушення прав позивача з боку відповідача не доведено.
З урахуванням зазначеного, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.
Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ: 25830731) про визнання протиправним рішення та скасування припису - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко