Справа № 420/3099/23
10 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденка О.С. від 01.02.2023 р. ВП № 70403301 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що штраф застосовано за невиконання вимог виконавчого листа № 420/9553/22, виданого 24.10.2022 р. Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату призначеної та виплачуваної пенсії по інвалідності від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.12.2019 р. В той же час ГУ ПФУ в Одеській області виконало рішення у справі № 420/9553/22, адже провело відповідний розрахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 р. без обмеження максимального розміру його пенсії, розмір якої з 01.12.2019 р. склав 19441,68 грн. Сума доплати з період з 01.12.2019 р. по 30.06.2022 р. з урахуванням фактично виплачених сум склала 50522,08 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Вважає, що відповідачем безпідставно накладено штраф на ГУ ПФУ в Одеській області, адже позивачем виконано вимоги виконавчого листа в повному обсязі.
Ухвалою від 17.02.2023 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 01.03.2023 р. відкрито спрощене провадження у справі, судове засідання призначено на 10.03.2023 р. о 12:00 год., надано відповідачу строк для подачі відзиву.
07.03.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що на виконанні у відділу перебуває виконавче провадження ВП № 70403301 з примусового виконання виконаного листа № 420/9553/22, виданого 24.10.2022 р. Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату призначеної та виплачуваної пенсії по інвалідності від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.12.2019 р. Однак, відповідно до перерахунку пенсії ОСОБА_1 підсумковий розмір пенсії з надбавками складає 22246,79 грн., а виплачується боржнику в сумі 20930,00 грн. тобто з обмеженням її максимального розміру, за що відповідно до вимог ст.ст.63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн. Вказує на те, що наразі пенсія ОСОБА_1 виплачується з обмеженням її максимальним розміром, що не відповідає вимогам виконавчого документа, що є достатньою підставою для накладення штрафу на позивача, а тому рішення державного виконавця є законним та вчиненим відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
У судове засідання сторони не прибули, 10.03.2023 р. від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно даних КП "ДСС" рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 р. у справі № 420/9553/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності максимальним розміром під час проведення перерахунку з 01.12.2019 р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату призначеної та виплачуваної пенсії по інвалідності від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.12.2019 р.
24.10.2022 р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/9553/22.
23.11.2022 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденком О.С. відкрито виконавче провадження ВП № 70403301 з виконання виконавчого листа № 420/9553/22, виданого Одеським окружним адміністративним судом 24.10.2022 р. про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату призначеної та виплачуваної пенсії по інвалідності від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.12.2019 р.
Відповідно до п.2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 70403301 від 23.11.2022 р. боржнику необхідно було виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 16.12.2022 р. № 1500-0505-5/130287 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 р. у справі № 420/9553/22, яке набрало законної сили 24.10.2022, ОСОБА_1 15.12.2022 р. проведено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.12.2019 р. від суми грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2023 р. становитиме 20930,00 грн. Сума доплати за період з 01.12.2019 р. по 30.06.2022 р. з урахуванням фактично виплачених сум склала 50522,08 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2022 у справі № 420/26792/21 досягав максимального розміру пенсії, тому доплата пенсії за період з 01.07.2022 р. по 31.12.2022 р. згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 р. по справі № 420/9553/22 відсутня. Крім того, зазначено, що покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 р. по 30.06.2022 р. в сумі 50522,08 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
10.01.2023 р. до відділу примусового виконання рішень надійшла заява представника ОСОБА_1 , в якій адвокат просив вжити заходів до боржника через обмеження розміру пенсії стягувача з 01.01.2023 р.
01.02.2023 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденком О.С. винесено постанову про накладення на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у розмірі 5100 грн.
Винесення вказаної постанови державний виконавець обґрунтував наступним: виконавчим документом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату призначеної та виплачуваної пенсії по інвалідності від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.12.2019 р. Однак, відповідно до перерахунку пенсії ОСОБА_1 підсумковий розмір пенсії з надбавками складає 22246,79 грн., а виплачується боржнику в сумі 20930,00 грн. тобто з обмеженням її максимального розміру.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
У статті 3 Закону № 1404-VIII наведено перелік виконавчих документів, які відповідно цього Закону підлягають примусовому виконанню, серед яких виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.п.1, 16 ч.3 ст.18 Закону № 1404-VIII).
У відповідності до ч.2 ст.63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За приписами ч.1 ст.75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження (ч.4 ст.19 Закону №1404-VIII).
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави вважати, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Оскаржувана постанова про накладення штрафу від 01.02.2023 р. ВП № 70403301 винесена саме з огляду на висновки державного виконавця про невиконання вимог виконавчого листа № 420/9553/22, виданого 24.10.2022 р. Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату призначеної та виплачуваної пенсії по інвалідності від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.12.2019 р., з чим позивач не погоджується.
Таким чином, в межах заявленого спору необхідно встановити факт виконання чи невиконання без поважних причин виконавчого листа № 420/9553/22, виданого 24.10.2022 р. Одеським окружним адміністративним судом.
Суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 р. у справі № 420/9553/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату призначеної та виплачуваної пенсії по інвалідності від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.12.2019 р.
На виконання вказаного рішення 15.12.2022 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.12.2019 р. від суми грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, у результаті чого розмір пенсії склав 19441,68 грн.
Слід відмітити, що перерахунок ГУ ПФУ в Одеській області, наданий на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 р. у справі № 420/9553/22, містить наступні відмітки: з 01.07.2022 - 20270,00; з 01.12.2022 - 20930,00. В той же час, що як вказано позивачем у листі від 16.12.2022 р. № 1500-0505-5/130287 доплата пенсії за період з 01.07.2022 р. по 31.12.2022 р. не здійснювалась, оскільки її розмір досягав максимального розміру пенсії.
Як підтверджено протоколом відповідного перерахунку, 15.12.2022 р. одночасно з перерахунком пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 р. у справі № 420/9553/22, ГУ ПФУ в Одеській області проведено перерахунок пенсії стягувача з 01.01.2023 р., з якого вбачається, що розмір пенсії обмежено сумою 20930,00 грн., хоч підсумок пенсії склав 22246,79 грн.
Із змісту вказаних розрахунків слідує, що позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 р. у справі № 420/9553/22 та основний розмір пенсії позивача склав 19441,68 грн. Проте починаючи з 01.07.2022 р. ОСОБА_1 здійснено виплату пенсії у розмірі 20270 грн., а з 01.12.2022 р. - 20930,00 грн., тобто з обмеженням пенсії максимальним розміром.
Так, ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
На переконання суду наведене свідчить, що пенсійним органом при перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 р. у справі № 420/9553/22, застосовано її обмеження максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, предметом розгляду адміністративної справи № 420/9553/22 було саме обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром під час проведення перерахунку з 01.12.2019 р., а зобов'язальна частина рішення містила початкову дату проведення перерахунку без обмеження максимального розміру пенсії без часового обмеження в майбутньому.
Наведене свідчить про невиконання позивачем вказаного рішення суду без поважних причин та про правомірність прийнятої державним виконавцем постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн. від 01.02.2023 р. ВП № 70403301.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними.
У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 р. взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденком О.С. правомірно, з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову від 01.02.2023 р. ВП № 70403301 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.
Таким чином, в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу слід відмовити.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-77, 139, 242-246, 271, 287 КАС України, суд -
вирішив:
Відмовити в задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (65091, м.Одеса, вул.Розумовська, 37, код ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко