Справа № 420/181/23
10 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
До Одеського окружного адміністративного суду 03 січня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 625 від 21.11.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Чобана Петра Степановича та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 1565 о/с від 20.12.2022 в частині звільнення поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;
3. Поновити рядового поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №1 роти № 4 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції днем винесення наказу Департаменту патрульної поліції № 1565 о/с від 20.12.2022;
4. Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, а саме з 20.12.2022 до дня винесення судом рішення по справі;
5. Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 додаткову щомісячну грошову винагороду в розмірі 30000 гривень, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період вимушеного прогулу, а саме з 20.12.2022 до дня винесення судом рішення по справі.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він проходив службу у Національній поліції на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області. Наказом Департаменту патрульної поліції № 1294 від 22.09.2022 призначено службове розслідування відносно поліцейського взводу № 2 роти №5 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області ОСОБА_1 , утворено відповідну дисциплінарну комісію та відсторонено Позивача від виконання службових обов'язків. Наказом Департаменту патрульної поліції № 1241 о/с від 26.09.2022 рядового поліції ОСОБА_1 (0173538) призначено поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку, звільнивши з посади поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області (здійснено переведення на іншу посаду). Наказом Департаменту патрульної поліції № 1351 від 06.10.2022 було продовжено строк проведення службового розслідування відносно позивача. Згодом, наказом Департаменту патрульної поліції № 625 від 21.11.2022 до поліцейського ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції № 1565 о/с від 20.12.2022 відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» на підставі наказу Департаменту патрульної поліції № 625 від 21.11.2022 рядового поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області звільнено зі служби в поліції. З наказом Департаменту патрульної поліції № 625 від 21.11.2022 позивача було ознайомлено 16 грудня 2022 року. З наказом Департаменту патрульної поліції № 1565 о/с від 20.12.2022 позивача було ознайомлено 20 грудня 2022 року. В свою чергу, матеріали службового розслідування Позивачу на ознайомлення надані не були. Позивач вважає накази Департаменту патрульної поліції № 625 від 21.11.2022 та № 1565 о/с від 20.12.2022 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а своє звільнення незаконним, що обумовлюється та підтверджується наступним. VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, а саме не забезпечив проведення безперервної відеофіксації. Крім того, згідно версії працівників Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_1 не доповідав керівництву відповідним рапортом про застосування відносно ОСОБА_2 спеціальних засобів кайданок. Як зазначено в тексті оскаржуваного наказу Департаменту патрульної поліції № 625 від 21.11.2022, подія, що сталася 16.09.2022 за участю поліцейського ОСОБА_1 , негативно вплинула на формування позитивної громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції України, а також свідчить про непрофесіоналізм указаного поліцейського. Однак з вище переліченими висновками Департаменту патрульної поліції погодитися неможливо з огляду на наступне. Позивач рішення про застосування до ОСОБА_3 спеціального засобу кайданок не приймав та не застосовував, здійснив це інший поліцейський ОСОБА_4 який і повідомив безпосередньо керівництво про це шляхом подання 16.09.2022 рапорту. Також, в тексті заяви про залишення без розгляду попередньої заяви позивач не просить закрити кримінальне провадження, як про те зазначено в тексті оскаржуваного наказу відповідача, а лише повідомляє, що попередня заява була подана передчасно та просить припинити розгляд саме попередньо поданої заяви. Вчиняючи такі дії за порадою адвоката, позивач не мав наміру відмовлятися від обвинувачення. Навпаки, планувалося подання численних деталізованих заяв про кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що і було зроблено. Наразі триває досудове розслідування. Зірвання портативного відео реєстратора з форменого одягу поліцейського внаслідок протиправних дій третіх осіб, не мають нічого спільного з інкримінованим позивачу порушенням Інструкції в частині заборони примусового виключення відео реєстраторів. При проведенні службового розслідування дисциплінарна комісія вочевидь не з'ясувала ані реальної обстановки в день події, а саме 15-16.09.2022, ані характер і зміст дій Позивача як поліцейського в період дії воєнного часу та в час дії комендантської години на території міста Ізмаїл. Відповідачем не було належним чином встановлено в діях позивача складу дисциплінарного проступку, а також не враховано ані об'єктивні обставини подій 15-16 вересня 2022 року, ані сумлінне ставлення позивача як поліцейського до служби, а також не обґрунтовано неможливість застосування до Позивача менш суворого дисциплінарного стягнення, то рішення Відповідача, а відтак і своє звільнення зі служби в поліції Позивач вважає необґрунтованим та незаконним.
Ухвалою судді від 09 січня 2023 року ухвалено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрити провадження у адміністративній справі; розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в порядку статті 262 КАС України; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали; витребувати від Департаменту патрульної поліції всі матеріали проведеного відносно ОСОБА_1 службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції № 1294 від 22.09.2022 та всі матеріали, що стали підставою для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції; витребувати від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували місяцю у якому його було звільнено, визначеної відповідно до приписів Порядку №100, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року.
23 січня 2023 року від представника Департаменту патрульної поліції - Димона І.В., до суду надійшло клопотання (вх.№ ЕП/2153/23) про продовження строку на подання відзиву на підтвердження правової позиції та подання доказів до суду витребуваних ухвалою від 09.01.2023.
Ухвалою суду від 30 січня 2023 року задоволено клопотання (вх.№ЕП/2153/23 від 23.01.2023) представника відповідача Департаменту патрульної поліції - Димона І.В., про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву та продовжено Департаменту патрульної поліції строк на подання відзиву на позовну заяву, який встановити протягом п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
30 січня 2023 року за вх.№2600/23 від представника Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, згідно переліку, який у ньому викладено (а.с.58-240).
У відзиві відповідач вказує, що Департамент патрульної поліції вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.
З покликанням на фактичні обставини справи щодо проведення та результати службового розслідування за наслідками якого прийнято спірні рішення, відповідач зазначає, що в ході службового розслідування на підставі наявних процесуальних матеріалів було встановлено, що Ізмаїльським РВП ГУНП в Одеській області внесено відомості до ЄРДР №12022162150000917 від 28.09.2022 за частиною першою статті 383 ККУ щодо ОСОБА_7 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 383 Кримінального кодексу України, а саме завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинене кримінальне правопорушення, що підтверджується особистим підписом останнього. Також, за результатами службового розслідування встановлено, що рядовий поліції ОСОБА_8 у письмовій формі не повідомив свого керівника про застосування до особи кайданків, чим порушив вимоги частини 6 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію». Окрім цього, за результатами службового розслідування встановлено, що рядовий поліції ОСОБА_8 та сержант поліції ОСОБА_9 порушили вимоги пункту 5 розділу 1 та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, а саме 15.09.2022 увімкнули портативні відеореєстратори не з моменту зупинення транспортного засобу, хоча повинені були включити портативний відеореєстратор з початку виконання службових обов'язків, а відеозйомку вести безперервно до завершення несення служби.
Як стверджує відповідач, дисциплінарною комісією враховано посередню службову характеристику рядового поліції ОСОБА_7 , як обставину, що обтяжує відповідальність поліцейського. Департамент патрульної поліції зазначає, що дисциплінарною комісією не встановлено обставин, що пом'якшують відповідальність рядового поліції ОСОБА_7 . Окрім цього, за твердженнями відповідача, дисциплінарною комісією враховано попередню поведінку рядового поліцію ОСОБА_7 , а саме те, що наказом УПП в Одеській області ДПП «Про застосування дисциплінарних стягнень» від 19.07.2022 № 389 до рядового поліції ОСОБА_7 було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
У відзиві вказано, що у діях рядового поліції ОСОБА_7 вбачалися ознаки дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні ним службової дисципліни, грубого ігнорування вимог Дисциплінарного статуту, Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, посадової інструкції УПП в Одеській області ДПП, Присяги працівника поліції, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Враховуючи те, що поведінка працівника Національної поліції України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам вартового правопорядку, вчинок 16.09.2022 рядового поліції ОСОБА_7 є проявом негідної поведінки, тому є усі підстави для притягнення рядового поліції ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності з застосування одного з найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.
На думку відповідача, відсутність обвинувального вироку суду не спростовує наявності в діях рядового поліції ОСОБА_7 дисциплінарного проступку, який встановлений в ході службового розслідування і за який, у порядку Дисциплінарного статуту, є право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення із органів поліції.
Зважаючи на вищевикладене, Департамент патрульної поліції просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Станом на дату вирішення даної справи, інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 6 статті 120 КАС України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.
На підставі наказу №1241 о/с від 26.09.2022 ОСОБА_1 (рядовий поліції) проходив службу на посаді поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (а.с.195).
Відповідно до службової характеристики т.в.о. командира роти з обслуговування м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Григорія Самовяну щодо ОСОБА_1 (а.с.203), останній зарекомендував себе як інспектор, який виконує свої функціональні обов'язки застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження. Виконуючи свої службові обов'язки не завжди приймає вірне рішення, не завжди правильно реагує на зміни в обстановці. Безініціативний при виконанні поставлених завдань. Накази та розпорядження керівництва виконує, але вимагає постійного контролю з боку керівництва, при виконанні поставлених завдань. На зауваження реагує опосередковано. Психофізичні навантаження та труднощі служби переносити здатний. Фізично розвинутий, не погано володіє вогнепальною зброєю. До носіння форменого одягу ставиться з повагою. Взаємовідношення у родині та поза службою будує правильно.
Відповідно до службової характеристики т.в.о. командира батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП капітан поліції Володимира Ріпки щодо ОСОБА_1 (а.с.204), останній зарекомендував за період служби в органах внутрішніх справ та органах поліції посередньо. Добре знає специфіку роботи патрульної служби, має досвід роботи з людьми. Вміє проявити ініціативу, коли це потребує обстановка, але іноді безвідповідально ставиться до дорученої справи. Накази виконує, але вимагає контролю з боку командирів, на зауваження реагує. В процесі роботи приділяє увагу профілактичній діяльності в розкритті злочинів. Наполегливий у досягненні поставлених завдань. У колективі спілкується з усіма, товариський. Здатний переносити психофізичні навантаження та труднощі служби. На критику реагує вірно та усуває недоліки. До носіння форменого одягу ставиться з повагою. Фізично розвинений добре.
16.09.2022 року т.в.о заступника начальника відділу організації несення служби в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції Є.Недельчев скерував на адресу начальника управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції підполковнику поліції Дмитра Хмарука доповідну записку (а.с.118-119), в якій доповів, про те, що 16.09.2022 поліцейський роти з обслуговування м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП капрал поліції ОСОБА_4 звернувся з рапортом до начальника Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області полковника поліції Олега Швеця, в якому зазначив, що 15.09.2022 приблизно о 23 годині 30 хвилин під час несення служби, знаходячись у складі екіпажу «ОКЕАН - 8101», спільно з рядовим поліції ОСОБА_1 в комендантську годину був зупинений автомобіль «BMW X3», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У доповідній записці вказано, що в своєму рапорті капрал поліції Іванов I.I. зазначив, що під час перевірки документів водія, пасажир ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 почав агресивно себе поводити, виражався нецензурною лексикою в бік співробітників поліції, погрожував фізичною розправою та вийшов з машини. На неодноразові законні вимоги працівників поліції припинити протиправні дії в бік ОСОБА_10 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, почав чіплятись за формений одяг працівників поліції, розірвавши кітель одному з них. Для припинення правопорушення було прийнято рішення застосувати до гр. ОСОБА_11 фізичну силу та спеціальні засоби, зазначив у своєму рапорті капрал поліції ОСОБА_4 . Під час застосування спеціальних засобів громадянин ОСОБА_12 наніс удар кулаком в область грудної клітини рядовому поліції ОСОБА_1 , прокусив вказівний палець правої руки, в результаті чого сержант поліції ОСОБА_1 впав та вдарився головою. У зв'язку з цим, громадянина ОСОБА_10 було затримано та на місце події було викликано слідчо-оперативну групу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, так як в діях громадянина ОСОБА_13 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України. Про вищевказану подію інспектором - черговим відділу організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_14 спеціальним повідомленням було проінформовано чергову частину управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції. За фактом нанесення тілесних ушкоджень співробітнику поліції слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12022162150000879, за частиною 2 статті 345 ККУ. 16.09.2022 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, в якій зазначив, що претензій до громадянина ОСОБА_15 не має та просив припинити розслідування кримінального провадження за його зверненням.
Також у доповідній записці зазначено, що рядовий поліції ОСОБА_1 про намір, а також обставини, що стали підставою для написання заяви до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області з інформуванням щодо відсутності будь яких претензій до громадянина ОСОБА_10 , ймовірно, з метою, в подальшому, закриття кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР № 12022162150000879 від 16 вересня 2022 року за частиною другою статті 345 ККУ, не повідомив керівний склад відділу організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
22.09.2022 начальник управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції скерував на адресу начальника Департаменту патрульної поліції доповідну записку (а.с.103-108), у якій, доповів щодо можливого порушення службової дисципліни 16.09.2022 поліцейським взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу BMW X3, номерний знак НОМЕР_2 . У даній доповідній записці начальник управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції доповів про обставини події, про які зазначено в змісті доповідної записки т.в.о. заступника начальника відділу організації несення служби в м Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Одеській області ДПП) старшого лейтенанта поліції Євгена Недельчева (реєстр. № BH 3534/41/13/16/02-22 від 16.09.2022). В змісті даної доповідної записки зазначено про обставини події, яка мала місце 16.02.2022 за участі поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 .
Наказом Департаменту патрульної поліції №1294 від 22.09.2022 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» (а.с.109), відповідно до ч.ч. 1-4 ст.14, ч. 1 та 2 ст.15, ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абз. 2 п. 1, п. 4 роз. II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 poкy № 893, п.п.2, 3 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, за фактом можливого порушення службової дисципліни 16.09.2022 поліцейським взводу № 2 роти № 5 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу BMW X3, номерний знак НОМЕР_1 , окрім іншого, вирішено призначити службове розслідування у формі письмового провадження, утворити дисциплінарну комісію.
28.09.2022 року начальник управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції скерував на адресу начальника Департаменту патрульної поліції доповідну записку (а.с.131-132), в якій доповів, що до УПП в Одеській області ДПП з відділу організації несення служби в місті Ізмаїл (далі - ВОНС в м. Ізмаїл) УПП в Одеській області ДПП надійшла доповідна записка (вих. № 3689/41/13/16/01-22 від 28.09.2022) начальника ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Вадима Марунича (а.с.139-140). Відповідно до змісту вищевказаної доповідної записки інспектор роти з обслуговування м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції Ірина Моісєєва доповіла рапортом (BH № 3688/41/13/16/01-22) на ім'я начальника ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Вадима Марунича про те, що 28.09.2022 о 14 год.00 хв. до чергової частини Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла постанова прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Богдєва Максима про виділення матеріалів досудового розслідування №12022162150000879 від 16.09.2022 за частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України, а саме: під час досудового розслідування надійшла заява від поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП рядового поліції Чобана Петра Степановича, ІНФОРМАЦІЯ_3 нагрудний знак № НОМЕР_3 , службове посвідчення серії НОМЕР_4 від 02.04.2021 року, мешкає: АДРЕСА_1 , про те, що відносно нього було здійснено кримінальне правопорушення та йому були спричиненні тілесні ушкодження (ЖЄО №13189 від 16.09.2022). При написанні заяви ОСОБА_1 ознайомився із відповідальністю, яка передбачена статтею 383 Кримінального кодексу України. На підставі чого були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та громадянин ОСОБА_13 був затриманий за статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України. Далі, 16.09.2022, ОСОБА_1 через канцелярію Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області зареєстрував заяву, в якій просить припинити досудове розслідування розпочате по його заяві, поясняючи те, що звернувся передчасно тілесні ушкодження отримав раніше інциденту з громадянином до ОСОБА_10 , претензій до підозрюваного немає. Вищевказану подію зареєстровано до ЄО № 13775 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 28.09.2022. Поліцейський взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП рядовий поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , нагрудний знак № НОМЕР_3 , службове посвідчення серії НОМЕР_4 від 02.04.2021, проживає: АДРЕСА_2 , прикомандирований до ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП з УПП в Одеській області ДПП з 05.09.2022 по 04.10.2022. Разом з тим, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 383 Кримінального кодексу України внесено відомості до ЄРДР по кримінальному провадженню № 12022162150000917 від 28.09.2022. відносно ОСОБА_1 .
У своїй доповідній записці начальник управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на підставі ч.4 ст.26 розділу V Дисциплінарного статуту просив її долучити до матеріалів службового розслідування, яке розпочато на підставі наказу ДПП від 22.09.2022 року №1294.
Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції №1351 від 06.10.2022 «Про продовження строків проведення службових розслідування» (а.с.111), продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом №1294 від 22.09.2022 на 15 календарних днів.
Наказом Департаменту патрульної поліції №1418 від 24.10.2022 (а.с.116) на підставі поданої доповідної записки (а.с.112-114) було внесено зміни наказу Департаменту патрульної поліції №1294 від 22.09.2022 в частині складу дисциплінарної комісії.
Так, матеріали справи містять, зокрема відеозапис із портативного відеореєстратора №1031 (закріпленого на однострої позивача), який, в тому числі, досліджено в ході службового розслідування (а.с.240).
Даний технічний пристрій отримав рядовий поліції ОСОБА_8 відповідно до Журналу обліку та видачі технічних пристроїв ВОНС в м.Ізмаїл а Одеській області ДПП (а.с.155-156).
Також, матеріали справи містять, зокрема відеозапис із портативного відеореєстратора №1736 (закріпленого на однострої ОСОБА_4 ), який, в тому числі, досліджено в ході службового розслідування (а.с.240).
Даний технічний пристрій отримав сержант поліції ОСОБА_16 відповідно до Журналу обліку та видачі технічних пристроїв ВОНС в м.Ізмаїл а Одеській області ДПП (а.с.155-156).
Так, з відеозапису з портативного відеореєстратора № 1031, судом встановлено, що 15.09.2022 o 23.34.44 працівники поліції спілкуються з громадянами, які голосно розмовляють та о 23.34.49 портативний відеореєстратор № 1031 падає на землю внаслідок штовханини між громадянином та поліцейським. Надалі портативний відеореєстратор здійснює лише аудіозапис, на якому зафіксовано чоловічі, жіночі та дитячі крики. О 23.38.46 відеозапис завершується. Наступний відеозапис з портативного відеореєстратора № 1031 розпочинається о 05.20 в приміщенні відділу поліції та фіксує складання рядовим поліції ОСОБА_17 адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_18 за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З відеозапису з портативного відеореєстратора № 1736, встановлено, що відефіксація на нього проводилась з 23:48 год по 23:50 год. З неї вбачається, що о 23.48 вже затримана особа (як вказує відповідач - ОСОБА_19 ) лежить на землі в кайданках, на місце події прибули інші працівники поліції та карета швидкої медичної допомоги.
Крім того, матеріали справи містять, зокрема, пояснення ОСОБА_1 (а.с.159-160), який пояснив, що 15.09.2022 о 20.00 після отримання табельної вогнепальної зброї та проведеного інструктажу керівництвом ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП, спільно із капралом поліції ОСОБА_20 заступив на зміну у складі наряду «Океан-8101» на службовому автомобілі Renault Duster, номерний знак НОМЕР_5 . В подальшому, приблизно о 23.30 по вулиці Миру в м. Ізмаїл під час дії комендантської години було зупинено автомобіль марки BMW X3, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням невідомої на той час жінки. У вищевказаному автомобілі був також присутній пасажир, як стало відомо ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який поводив себе агресивно та у ході спілкування з капралом поліції ОСОБА_20 намагався штовхнути останнього. Як зазначає у своєму поясненні рядовий поліції ОСОБА_8 , після того як ОСОБА_21 штовхнув капрала поліції ОСОБА_22 позивач прийшов на допомогу останньому та застосував фізичну силу до ОСОБА_23 , який чинив опір та завдав йому удар кулаком в область грудної клітини та вкусив за вказівний палець правої руки. Також рядовий поліції ОСОБА_24 пояснив, що він затримав ОСОБА_23 у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та на місце події викликав слідчо-оперативну групу. Позивач пояснив, що після затримання ОСОБА_23 відразу звернувся за медичною допомогою, де лікарі після огляду поставили йому діагноз: забій грудної клітини, прокушена рана вказівного пальця правої руки. Однак, як зазначає позивач, від госпіталізації він відмовився. Рядовий поліції ОСОБА_8 пояснив, що у відділі поліції його було допитано про події які з ним сталися, відібрано письмову заяву та видано направлення на судово-медичну експертизу. 16.09.2022 він звернувся до Ізмаїльського бюро СМЕ, де його оглянув лікар та описав отримані ним у ході затримання ОСОБА_23 тілесні ушкодження, а саме: забиття грудної клітини, прокус вказівного пальця правої руки та можлива ЗЧМТ. Рядовий поліції ОСОБА_8 зазначив, що ввечері того ж дня він заступив на зміну на пост ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП, однак, 17.09.2022 він відкрив лікарняний з причини поганого самопочуття. Як пояснив рядовий поліції ОСОБА_8 , лікарняний він відкрив у сімейного лікаря в «Амбулаторії сімейного лікаря» по вул. Академіка Корольова, буд. 72, м. Одеси у лікаря ОСОБА_25 . На момент надання пояснення він перебував на лікарняному вдома, однак, через погане самопочуття, яке не проходило, лікар ОСОБА_26 направила його до нейрохірурга. Рядовий поліції ОСОБА_8 у своєму поясненні зазначив, що 22.09.2022 зранку по дорозі до лікаря він втратив свідомість, перехожі допомогли йому піднятись та викликали швидку медичну допомогу, яка привезла його до міської районної лікарні №1, де під час огляду лікар виписав лікування та рекомендував продовжити курс лікування у сімейного лікаря. Окрім цього позивач у поясненнях зазначив, що згідно з статтею 63 Конституції України він відмовляться відповідати на питання щодо спілкування із ОСОБА_27 після події, яка з ним трапилась. Позивач також вказав, що на питання, чи писав він зустрічну заяву щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_18 , він також відмовляється надавати відповідь у відповідності до статті 63 Конституції України та зазначив, що відповідати буде тільки у присутності адвоката.
При повторному наданні пояснень позивач пояснив, що 15.09.2022 під час несення служби, приблизно о 23.28 було зупинено автомобіль марки BMW X3, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_28 . Під час спілкування з останньою, її чоловік ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні, вийшов із автомобіля та розуміючи, що спілкується з працівниками поліції, які виконують свої службові обов'язки, одягнені у формений одяг, мають при собі спеціальні засоби та вогнепальну зброю, пред'явили службові посвідчення, поводив себе зухвало, провокував конфлікт, грубо спілкувався та на попередження щодо вчинених хуліганських дій та злісної непокори поліцейському відповів застосуванням фізичної сили та почав бити капрала поліції ОСОБА_22 . Позивач також пояснив, що побачивши що ОСОБА_21 вдарив напарника, він підійшов до них з'ясувати причини такої поведінки, на що ОСОБА_21 агресивно відповів та без причин почав застосовувати фізичну сили та вдарив його декілька разів в область голови. На вимогу не приближатись та дотримуватись дистанції ОСОБА_21 не реагував. Рядовий поліції ОСОБА_8 у своєму поясненні зазначив, що на пропозицію припинити агресивну поведінку ОСОБА_21 висловлюватись нецензурною лайкою, ганьбив форму працівника поліції, заважав виконувати службові обов'язки та продовжував застосовувати фізичну силу. Як пояснив позивач, він почав телефонувати допоміжному наряду та ОСОБА_21 цілеспрямовано вдарив його по руці, в якій був мобільний телефон. Після чого ОСОБА_29 почала чинити опір працівнику поліції, перешкоджати затриманню ОСОБА_23 та застосовувати фізичну силу. В подальшому, як пояснив позивач, в ході насильства до поліцейських, ОСОБА_21 наніс йому удари в область грудної клітки, вкусив за вказівний палець руки, штовхнув позивача, в результаті чого він впав та вдарився головою об бордюр. Також позивач пояснив, що ОСОБА_30 було попереджено про вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 ККУ. В ході нестерпної болі в голові та вказівного пальця, як пояснив рядовий поліції ОСОБА_8 , він відійшов до службового автомобіля з метою зупинити кров та викликати допоміжний наряд поліції, швидку медичну допомогу після чого він побачив як ОСОБА_29 та ОСОБА_21 застосували до капрала поліції ОСОБА_22 фізичну силу. Підійшовши, як пояснив позивач, він застосував до ОСОБА_23 фізичну силу шляхом відштовхування та спеціальний засіб кайданки, однак останній продовжував протиправну поведінку та ОСОБА_29 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно- небезпечний та протиправний характер дії, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжували вживати нецензурну лексику та наносити удари та застосовувати фізичну силу. Рядовий поліції ОСОБА_8 в своєму поясненні зазначив, що під час застосування заходу фізичного впливу, а саме затримання шляхом загинання рук за спину з метою одягнути кайданки, ОСОБА_21 неодноразово відштовхнув його та капрала поліції ОСОБА_22 від себе, схопив за формений одяг, блокував дії фізичною силою, тим самим здійснював опір працівникові поліції. Після застосування до ОСОБА_21 кайданків, ОСОБА_29 покинула місце події. Після затримання ОСОБА_23 , як пояснив позивач, капрал поліції ОСОБА_9 викликав швидку медичну допомогу та СОГ. 16.09.2022, зі слів позивача, він звернувся до правоохоронного органу із заявою про злочин, вчинений відносно нього та пройшов медичну комісію з визначенням тілесних ушкоджень, ступеня їх тяжкості. Також позивач пояснив, що по приїзду швидкої медичної допомоги його відвезли до лікарні та 16.09.2022 за вказівкою слідчого він пройшов СМЕ. Окрім цього позивач пояснив, що 16.09.2022 під нервово-емоційним впливом на подію, під впливом стресової напруги, що виражалось у гострих болях голови, в грудях, в постійному болючому посіпуванні середньої фаланги другого пальця правої кісті, нестерпної болі він подав заяву про те, що тілесні ушкодження він отримав раніше та те, що до Кімінчіжи претензій не має. Дану заяву, зі слів позивача, він віддав невідомій жінці, яка віднесла її до канцелярії до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області. Позивач в своєму поясненні роз'яснює, що тілесні ушкодження він отримав раніше, а саме синець на нозі, а також те, що такі тілесні ушкодження як укус пальця руки, гематоми на грудній клітці та закрита черепно-мозкова травма внаслідок паління на бордюр були йому нанесені громадянином ОСОБА_31 в ході вищевказаних подій. У поясненнях також зазначено, що судово-медичне дослідження позивач пройшов до того як написав заяву. Крім того, у поясненнях вказано, що позивач до Кімінчіжи особистих претензій не має та підтверджує свої тілесні ушкодження за довідками. Також позивач пояснив, що під час надання пояснень йому стало відомо відкритого відносно нього кримінального провадження щодо № 12022162150000917 від 28.09.2022 за частиною першою статті 383 ККУ «Завідомо неправдиве правопорушення».
Судом встановлено, що 31.10.2022 рядовий поліції ОСОБА_8 долучив до матеріалів службового розслідування копію акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 80/276, відповідно до якого рани та синці у ОСОБА_7 мають незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більше як шість днів та згідно з пунктом 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Також рядовий поліції ОСОБА_8 долучив копію довідки з КНП «МКЛ № 1» OМР від 23.09.2022 про те, що 23.09.2022 o 10:15 він звертався до відділення екстреної допомоги та йому було рекомендовано амбулаторне лікування. Також останній долучив копію довідки №1749 від 16.09.2022 від лікаря Соловей, копію направлення на госпіталізацію від 23.09.2022, копію клопотання до Ізмаїльскої окружної прокуратури, копію заяви до Одеської обласної прокуратури, копію заяви до процесуального прокурора у кримінальному провадженні № 12022162150000879, копію Довідки № 3162, власну фотокартку, копію довідки № 24, копію виписки № 22/0987 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.
В матеріалах справи наявні також пояснення ОСОБА_4 , надані ним під час службового розслідування (а.с.157-158), в яких останній пояснив, що 15.09.2022 приблизно о 23:30 під час патрулювання у складі наряду «Океан-8101» спільно з рядовим поліції ОСОБА_17 був виявлений автомобіль BMW X3, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_32 . Під час перевірки документів водія, пасажир ОСОБА_19 почав агресивно себе поводити, висловлюватись нецензурною лексикою погрожувати фізичною розправою. На неодноразові вимоги залишитись в службовому автомобілі та припинити противоправну поведінку останній не реагував. ОСОБА_4 також пояснив, що після того як ОСОБА_19 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, схопив його за бронежилет, було прийнято рішення щодо його затримання. Під час затримання, зі слів ОСОБА_4 , ОСОБА_33 чинив опір, вдарив кулаком у грудну клітку рядового поліції ОСОБА_7 , розірвав його формений одяг, вдарив по руці, в якому знаходився мобільний телефон. Під час затримання ОСОБА_18 , його дружина активно перешкоджала. Також сержант поліції ОСОБА_9 пояснив, що після застосування до Івана Кімінчики спеціального засобу у вигляді кайданків, він викликав швидку медичну допомогу, затриманий прокусив рядовому поліції ОСОБА_34 вказівний палець, а також штовхнув його, в результаті чого ОСОБА_4 впав та вдарився головою. Прибувши на місце, медичні працівники госпіталізували рядового поліції ОСОБА_7 . На місце події було викликано СОГ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області. Окрім цього, в своєму поясненні ОСОБА_4 зазначив, що 27.09.2022 йому зателефонував слідчий та повідомив, що він визнаний потерпілим в даному кримінальному провадженні.
Під час повторного надання пояснень ОСОБА_4 пояснив, що одразу не увімкнув портативний відеореєстратор у зв'язку з стрімким розгортанням ситуації та необхідності захищати себе від фізичного впливу. ОСОБА_4 в своєму поясненні зазначив, що свою вину визнає. Також сержант поліції ОСОБА_9 пояснив, що через те, що ОСОБА_19 не реагував на вимоги залишитись в автомобілі, вийшовши з нього, схопив ОСОБА_4 за бронежилет та вдарив по руці було прийнято рішення щодо затримання останнього. Під час затримання ОСОБА_19 вдарив рядового поліції ОСОБА_7 , розірвав формений одяг, розбив мобільний телефон. В цей час ОСОБА_35 поїхала у невідомому напрямку. У ОСОБА_32 документи не перевірялись та спеціальні засоби відносно неї не застосовувались. Окрім цього, ОСОБА_4 пояснив, що кайданки застосовував рядовий поліції ОСОБА_8 . Сержант поліції ОСОБА_9 в своєму поясненні зазначає, що рядовий поліції ОСОБА_8 також одразу не увімкнув портативний відеореєстратор, а увімкнув перед затриманням, проте під час затримання відеореєстратор впав на землю та після затримання ОСОБА_36 підняв портативний відеореєстратор рядового поліції ОСОБА_7 та пішов з ним шукати свій. ОСОБА_4 також зазначив, що рядовий поліції ОСОБА_8 не повідомляв йому про те, що не вміє користуватись нагрудним відеореєстратором старого зразка.
Судом встановлено, що в матеріалах службового розслідування міститься копія рапорту капрала поліції ОСОБА_22 від 16.09.2022 на ім'я начальника ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенантом поліції Вадима Марунича про те, що 16.09.2022 для припинення правопорушення були застосовані заходи примусу, а саме фізична сила та спеціальний засіб кайданки відносно ОСОБА_37 .
За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 04.11.2022 року, який затверджено начальником Департаменту патрульної поліції (а.с.208-230).
Так, у висновку встановлено, що Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 02.09.2022 № 506 «Про відрядження працівників ДПП» з 05 вересня до 04 жовтня 2022 року рядовий поліції ОСОБА_8 був відряджений до ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП. У висновку вказано, що відеофіксація на портативний відеореєстратор № 1736 проводилась з 23.48 по 23.50 тобто не безперервно та не з моменту зупинення транспортного засобу.
Як вказано у висновку до рапорту старшого лейтенанта поліції Ольги Андрієнко (реєстр. № ВН4217/41/13/16/01-22 від 03.11.2022) жодних рапортів від працівників наряду «Океан-8101» щодо виявлених дефектів портативних відереєстраторів та некоректної роботи перед отриманням та під час несення служби 15.09.2022 не надходило. Відповідно до акту прийому-передачі від 06.04.2021 в наявності є 31 портативний відеореєстратор.
В ході службового розслідування було встановлено, що 16.09.2020 рядовим поліції ОСОБА_17 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 270367 відносно ОСОБА_18 за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, в ході проведення службового розслідування було направлено запит до Ізмаїльської окружної прокуратури за вих. № 3876/41/13/16/01-22 від 12.10.2022 щодо отримання інформації з приводу визнання ОСОБА_7 потерпілим. 01.11.2022 за вх. № 10150 до УПП в Одеській області ДПП з ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області надійшов лист з Ізмаїльської окружної прокуратури, в якому зазначено, що досудовим розслідуванням кримінального провадження № 12022162150000879 від 16.09.2022 встановлено, що 16.09.2022 ОСОБА_17 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області подано заяву про те, що відносно нього скоєно кримінальне правопорушення в ході якого причинено тілесні ушкодження та на підставі вказаної заяви слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області Пасканним В.Д. винесено постанову про визнання та залучення ОСОБА_7 в якості потерпілого. Крім цього, від ОСОБА_7 16.09.2022 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява про те, що він звернувся до поліції поспішно, відносно нього протиправні дії не вчинялись, тілесні ушкодження він отримав раніше, у зв'язку з чим прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури скасовано постанову слідчого слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області Пасканного В.Д. від 16.09.2022 про визнання та залучення ОСОБА_7 в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 12022162150000879 від 16.09.2022. Ізмаїльська окружна прокуратура також надала копію угоди про визнання винуватості від 03.10.2022 між прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури та ОСОБА_38 , в якій зазначено, що слідчим слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Іонел М.П. за погодженням з прокурором 16.09.2022 повідомлено про підозру ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 342 ККУ. Крім того, у вищевказаному листі зазначено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022162150000879 від 16.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 342 ККУ Ізмаїльським міськрайонним судом розглянуто та винесено обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_18 . Відповідно до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Максима Богдєва, 3 матеріалів кримінального провадження № 12022162150000879 виділено в окреме провадження копії матеріалів досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 383 ККУ, а саме завідоме неправдиве повідомлення слідчому про вчинене кримінальне правопорушення.
Як вказано у висновку, в матеріалах службового розслідування міститься витяг з ЄРДР №12022162150000917 від 28.09.2022 за частиною першою статті 383 ККУ, в якому зазначено, що 16.09.2022 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла постанова прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури щодо виділення з кримінального провадження № 12022162150000879 щодо ОСОБА_7 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 383 ККУ, а саме завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинене кримінальне правопорушення, підтверджується особистим підписом останнього. що
В ході проведення службового розслідування було направлено запит до Ізмаїльської окружної прокуратури за вих. № 4212/41/13/16/01-22 від 03.11.2022 щодо отримання інформації з приводу статусу ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12022162150000917 та стадії вказаного провадження.
Як вказано у висновку, в матеріалах службового розслідування міститься протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, складений 16.09.2022 о 04.29, відповідно до якого в рамках кримінального провадження № 12022162150000879 від 16.09.2022 було затримано особу, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за частиною другою статті 345 ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У висновку вказано, що для повідомлення особі про підозру потрібна система неспростовних доказів, які вказують на наявність в діях конкретного складу злочину. Помилкове повідомлення особі про підозру є одним з найбільш небажаних актів. Воно спричиняє невиправну шкоду правосуддю та людині, бо ніщо, мабуть, не викликає більшої образи і більш болісної душевної травми, ніж безпідставне звинувачення у злочині. Правоохоронні органи зобов'язані компенсувати моральну шкоду людині, що була завдана безпідставним. Повідомлення рядовим поліції ОСОБА_17 неправдивих відомостей стало підставою для затримання ОСОБА_18 в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином службовим розслідуванням встановлено, що Ізмаїльським РВП ГУНП в Одеській області внесено відомості до ЄРДР №12022162150000917 від 28.09.2022 за частиною першою статті 383 ККУ щодо ОСОБА_7 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 383 ККУ, а саме завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинене кримінальне правопорушення, що підтверджується особистим підписом останнього.
Тим самим, вказано у висновку, рядовий поліції ОСОБА_8 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці та бажав настання таких наслідків.
Як зазначено у висновку, дисциплінарною комісією враховано, що у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини ОСОБА_41 у вчиненні кримінального правопорушення, a надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни. При цьому, наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав. Вина рядового поліції ОСОБА_7 у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості, негативних особистих якостей рядового поліції ОСОБА_7 , не виявлення ним високої свідомості дисципліни, порушення основних обов'язків поліцейського в частині неухильного дотримання Конституції, законів, інших нормативно-правових актів та Присяги поліцейського. Враховуючи, що рядовий поліції ОСОБА_8 є діючим працівником патрульної поліції, який зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, рядовий поліції ОСОБА_8 , усвідомлюючи характер своїх дій, в період режиму воєнного стану не утримався від скоєння таких.
Також за результатами службового розслідування встановлено, що рядовий поліції ОСОБА_8 у письмовій формі не повідомив свого керівника про застосування до особи кайданків, чим порушив вимоги частини шостої статті 45 Закону України «Про Національну поліцію».
Окрім цього, за результатами службового розслідування встановлено, що рядовий поліції ОСОБА_8 та сержант поліції ОСОБА_9 порушили вимоги пункту 5 розділу II та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, а саме 15.09.2022 увімкнули портативні відеореєстратори не з моменту зупинення транспортного засобу, хоча повинені були включити портативний відеореєстратор з початку виконання службових обов'язків, а відеозйомку вести безперервно до завершення несення служби.
У висновку вказано, що дисциплінарною комісією враховано посередню службову характеристику рядового поліції ОСОБА_7 , як обставину, що обтяжує відповідальність поліцейського та що дисциплінарною комісією не встановлено обставин, що пом'якшують відповідальність рядового поліції ОСОБА_7 .
Окрім цього, зазначено у висновку, дисциплінарною комісією враховано попередню поведінку рядового поліцію ОСОБА_7 , а саме те, що на підставі наказу УПП в Одеській області ДПП від 14.06.2022 № 289 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» було проведено службове розслідування щодо встановлення причин та обставин можливого неналежного виконання службових обов'язків 31.05.2022, зокрема, поліцейським взводу № 2 роти № 5 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП рядовим поліції ОСОБА_17 , за результатами якого в діях рядового поліції ОСОБА_7 було виявлено дисциплінарний проступок, а саме рядовий поліції ОСОБА_8 не вжив заходів щодо затримання та доставлення до відділу поліції гр. ОСОБА_42 , який перебував у активному розшуку відділом поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області та відносно останнього заведено оперативно-розшукову справу № 0003882 від 29.12.2021, а також відносно якого винесено рішення суду від 10.03.2022 про затримання з метою приводу, а також недотримання Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179. Наказом УПП в Одеській області ДПП «Про застосування дисциплінарних стягнень» від 19.07.2022 № 389 до рядового поліції ОСОБА_7 було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
У висновку також вказано, що відсутність обвинувального вироку суду не спростовує наявності в діях рядового поліції ОСОБА_7 дисциплінарного проступку, який встановлений в ході службового розслідування і за який, у порядку Дисциплінарного статуту, є право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення із органів поліції.
Зважаючи на вищевикладене, у висновку комісія, зокрема, вважала за необхідне за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини шостої статті 45 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 5 розділу II та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, підпунктів 1, 13 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції поліцейського УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, абзаців другого, третього та восьмого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, Присяги працівника поліції, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції №626 від 21.11.2022 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» (а.с.231-233), установлено, що під час службового розслідування встановлено, що 16.09.2022 наряд поліції «Океан-8101» у складі поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції Чобана П та поліцейського роти з обслуговування міста Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_43 зупинив автомобіль BMW X3, номерний знак НОМЕР_1 , в якому перебував ОСОБА_2 як пасажир. Зважаючи на те, що ОСОБА_44 агресивно поводився, висловлювався нецензурно та погрожував фізичною розправою, поліцейські затримали правопорушника, після чого рядовий поліції ОСОБА_45 подав заяву до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Ізмаїльський РВП ГУНП в Одеській області) про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_46 . Згідно із заявою рядового поліції ОСОБА_47 16.09.2022 унесено відомості Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12022162150000879, ОСОБА_44 оголошено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України, з подальшим затриманням відповідно до статті 208 ККУ. 16.09.2022 рядовий поліції ОСОБА_45 подав ще одну заяву про закриття провадження в кримінальній справі, з огляду на що 28.09.2022 прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури виніс постанову про виділення матеріалів з кримінального провадження № 12022162150000879 в окреме провадження стосовно рядового поліції ОСОБА_47 , який надав завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинене кримінальне правопорушення, що підтверджується особистим підписом останнього. 28.09.2022 Ізмаїльським РВП ГУНП в Одеській області внесено відомості до ЄРДР № 12022162150000917 стосовно ОСОБА_47 , у діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статті 383 ККУ.
Як вказано в наказі, учиняючи такі дії, рядовий поліції ОСОБА_45 перешкоджав іншим поліцейським досудового слідства виконувати їхні обов'язки поліцейського та надав відомості, що призвели до оголошення ОСОБА_44 про підозру у вчиненні злочину та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Установлено, що 16.09.2022 сержант поліції ОСОБА_48 та рядовий поліції ОСОБА_45 не дотримались вимог підпункту 2 пункту 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), а саме не забезпечили проведення безперервної відеофіксації. Крім того, згідно з частиною шостою статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» про застосування до ОСОБА_49 спеціального засобу - кайданків ОСОБА_45 не доповідав керівництву відповідним рапортом.
Крім того, у наказі вказано, що подія, що сталася 16.09.2022 за участю поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_47 негативно вплинула на формування позитивної громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції України. Крім того, бездіяльність окремих працівників правоохоронних органів підриває рівень довіри населення до поліції, який є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» та свідчить про непрофесіоналізм указаного поліцейського.
Пунктом 1 Наказу Департаменту патрульної поліції №626 від 21.11.2022 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень», наказано, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 і 2 частини першої статті 18, частини шостої статті 45 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію, пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 5 розділу 1 та пункту 2 розділу VII Інструкції № 1026, підпунктів 1, 13 пункту 3.1 розділу II посадової інструкції поліцейського УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, абзаців другого, третього та восьмого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Згідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 20.12.2022 №1565 о/с «По особовому складу» (а.с.234), відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», наказано звільнити зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області рядового поліції ОСОБА_50 , поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №1 полку з 20 грудня 2022 року.
Вважаючи наказ Департаменту патрульної поліції № 625 від 21.11.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Чобана Петра Степановича та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ Департаменту патрульної поліції № 1565 о/с від 20.12.2022 протиправними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадянам, згідно ст. 43 Конституції України, гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580).
Згідно ст. 3 вказаного Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №580 поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені та законами України.
Стаття 18 Закону №580 регламентує основні обов'язки поліцейських, серед яких, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч.1 ст.64 Закону №580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
За приписами ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регламентується нормами Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).
Так, службова дисципліна, в розумінні Дисциплінарного статуту, є дотриманням поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з п.п.1,2,6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
В свою чергу дисциплінарним проступком згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Нормами ч. 3 передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Так, однією з підстав для прийняття спірних наказів є те, що рядовий поліції ОСОБА_8 у письмовій формі не повідомив свого керівника про застосування до особи кайданків, чим порушив вимоги частини 6 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію».
З пояснень ОСОБА_43 та позивача, які надані ним під час службового розслідування судом встановлено, що ОСОБА_1 було застосовано до ОСОБА_18 спеціальний засіб - кайданки.
Так, відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст.45 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.
Поліцейський уповноважений застосовувати спеціальні засоби тільки у разі, якщо він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
Частиною 6 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу.
Якщо поліцейський заподіяв особі поранення або каліцтво внаслідок застосування до неї спеціального засобу, керівник такого поліцейського зобов'язаний негайно повідомити про це відповідного прокурора.
Статтею 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.
З аналізу положень ч.6 ст.45 та ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» вбачається, що визначений частиною 6 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» обов'язок повідомити письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу стосується саме особи, яка застосувала спеціальні засоби.
Свідченням цього є, зокрема, абзац 2 частини 6 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки у ньому йдеться про наслідки, які вчиняє керівник, якщо під час застосування до особи спеціального засобу їй було заподіяв поранення або каліцтво.
Зважаючи на вищевикладене, саме у ОСОБА_1 після застосування ним спеціального засобу до ОСОБА_18 виник обов'язок повідомити про вказані обставини керівника.
Подання відповідного рапорту про застосування спеціального засобу до ОСОБА_18 старшим по званню екіпажу «ОКЕАН - 8101» не нівелює такий обов'язок позивача.
В той же час, позивачем, в порушення частина 6 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» відповідні дії не було вчинено, а отже, висновки відповідача в цій частині є обґрунтованими.
Ще однією підставою для прийняття відповідачем спірних наказів є те, що рядовий поліції ОСОБА_8 порушив вимоги пункту 5 розділу II та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, а саме 15.09.2022 увімкнув портативні відеореєстратори не з моменту зупинення транспортного засобу.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» fоліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі Інструкція).
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. здійснюється з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення; охорони громадської безпеки та власності; забезпечення безпеки осіб; забезпечення публічної безпеки і порядку.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції, наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції, на яку покладається відповідальність за:
1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів;
2) зберігання, видачу та приймання карт пам'яті;
3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах;
4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів;
5) належне ведення відповідної документації.
Згідно п. 4 розділу ІІ Інструкції під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.
Нормами п. 5 розділу ІІ Інструкції передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно з пунктом 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису. засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Так, як вже встановлено судом, близько 23 години 28 хвилин, в період дії комендантської години, поліцейські, серед яких був і позивач, зупинили автомобіль марки «BMW» моделі «Х3» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 .
В той же час, з відеозапису з портативного відеореєстратора № 1031 зафіксовано судом встановлено, що 15.09.2022 року o 23.34.44 працівники поліції спілкуються з громадянами, які голосно розмовляють та о 23.34.49 портативний відеореєстратор № 1031 падає на землю внаслідок штовханини між громадянином та поліцейським. Надалі портативний відеореєстратор здійснює лише аудіозапис, на якому зафіксовано чоловічі, жіночі та дитячі крики. О 23.38.46 відеозапис завершується. Наступний відеозапис з портативного відеореєстратора № 1031 розпочинається о 05.20 в приміщенні відділу поліції та фіксує складання рядовим поліції Петром Чобаном адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_18 за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тобто, з вказаного вбачається, що відеозапис не розпочався безпосередньо з моменту початку виконання службових обов'язків позивачем.
Вказане, як наслідок, є свідчення про порушення ОСОБА_1 п. 5 розд.ІІ та п. 2 розд. VII Інструкції.
Суд погоджується з твердженням відповідача, що поліцейський повинен забезпечити ведення безперервної відеозйомки виконання своїх службових обов'язків, поряд цим вважає, що сам тільки факт не увімкнення боді-камери не може бути підставою для звільнення зі служби в поліції.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи впродовж службового розслідування, з'ясування усіх необхідних обставин вчинення дисциплінарного порушення для обґрунтованого висновку, уточнення ступеня вини. Відповідальність особа несе виключно за вчинення протиправного діяння, для чого необхідно встановити в чому полягали незаконні дії особи, до яких негативних наслідків це призвело, встановити причинно-наслідковий зв'язок між такими негативними наслідками та протиправними діями особи.
При цьому, в даному випадку, факт відсутності відеофіксації зумовив значні та невідворотні негативні наслідки, а саме втрату доказової бази за обставинами вчиненого злочину ОСОБА_13 безпосереднього місця події, а також встановлення особи поліцейського, який застосував спеціальний засіб кайданки до ОСОБА_51 .
Також, підставою для прийняття спірних наказів є дії рядового поліції Чобан П., які перешкоджали іншим поліцейським досудового слідства виконувати їхні обов'язки поліцейського та надання ним відомостей, що призвели до оголошення ОСОБА_44 про підозру у вчиненні злочину та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до абз.2, 3, 8 п.1 розд ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
Згідно з п.1, 13 п.3.1 посадової інструкції поліцейського роти № 6 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, звтердженої наказом Департаменту патрульної поліції №5112 від 13.01.2018 року поліцейський під час несення служби зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; виконувати інші обов'язки поліцейського відповідно до законодавства, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та організаційно- розпорядчих документів Національної поліції України.
Згідно постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 27.09.2022 (а.с.150), 16.09.2022 року до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що відносно нього було здійснене кримінальне правопорушення та йому були спричиненні тілесні ушкодження. При написанні вказаної заяви, ОСОБА_1 ознайомився із відповідальністю за ст. 383 КК України щодо завідоме неправдивого повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінальне правопорушення.
Відповідно до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 27.09.2022 (а.с.150), саме на підставі звернення позивача внесено відомості до ЄРДР за №12022162150000879 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.345 Кримінального Кодексу України.
Частиною 2 статті 345 Кримінального Кодексу України визначено, умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
В той же час, згідно подання від 29.09.2022 №1701/42-15/01-22 Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції, 16.09.2022 рядовий поліції ОСОБА_1 через канцелярію Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області зареєстрував заяву із проханням припинити досудове розслідування розпочатого по раніше поданій ним заяві, поясняючи те, що звернувся передчасно, тілесні ушкодження отримав раніше до інциденту з ОСОБА_10 , претензій до підозрюваного немає (а.с.127).
28.09.2022 слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області за даним фактом внесені відомості до ЄРДР № 12022162150000917 за ч. 1 ст. 383 КК України.
Вказане у своїй сукупності є свідченням того, що подання позивачем заяви із проханням припинити досудове розслідування розпочатого по раніше поданій ним заяві, мало наслідком затримання ОСОБА_18 як підозрюваного саме у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 2 статті 345 Кримінального Кодексу України.
В той же час, судом встановлено, що згідно вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 жовтня 2022 року по справі 946/6768/22, провадження № 1-кп/946/586/22 ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (а.с.153-154).
Так, частиною 2 статті 342 Кримінального Кодексу України опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, державному виконавцю чи приватному виконавцю під час примусового виконання рішень, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов'язків щодо охорони громадського порядку або уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
- карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Тобто, у зв'язку з подання позивачем заяви із проханням припинити досудове розслідування розпочатого по раніше поданій ним заяві, мало наслідком затримання ОСОБА_18 органами досудового розслідування та ними вчинялись необхідні дії для встановлення винуватості ОСОБА_18 за частиною 2 статті 342 Кримінального Кодексу України, а не частиною 2 статті 345 Кримінального Кодексу України.
Вказане, на думку суду, вплинуло на коло обставин, які підлягали доказуванню в рамках кримінального провадження, зокрема, події кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що завданнями кримінального провадження є, зокрема, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
В той же час, дії позивача мали своїм наслідком фактично перешкоджання у виконанні таких завдань.
Так, як вже встановлено судом, 28.09.2022 Ізмаїльським РВП ГУНП в Одеській області внесено відомості до ЄРДР № 12022162150000917 стосовно ОСОБА_47 , у діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статті 383 ККУ.
Суд зазначає, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Суд враховує, що за обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни. При цьому, наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/1578/2020.
У висновку службового розслідування вказано, що дисциплінарною комісією враховано, що у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини ОСОБА_41 у вчиненні кримінального правопорушення, a надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.
Суд зауважує, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набранням чинності вироком суду.
Тобто, наявність кримінального провадження, порушеного стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
З урахуванням вищевикладеного, суд погоджується з доводами відповідача про те, що вина рядового поліції ОСОБА_7 у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій.
З точки зору стороннього розсудливого спостерігача порушення позивачем вищевказаних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Департаменту патрульної поліції, і відповідальність за це несе держава.
Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів поліції з боку суспільства.
Верховний Суд в постанові від 02.10.2018 у справі № 815/4463/17 зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96).
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №320/3085/20 працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.
Порушення моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Оцінюючи у означеному аспекті підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суд зважає на те, що обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку склалися у дні повномаштабного вторгнення рф на територію України.
Суд зазначає, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає виключно у разі вчинення безпосередньо ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання саме ним службової дисципліни.
Комісія встановила всіх обставин події та довела порушення службової дисципліни саме позивачем щодо стверджуваного.
В той же час, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Провина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку в даному випадку проявляється у прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним даних дій.
Дане порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та ігнорування ним вимог чинного законодавства.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, що неодноразово були викладені у постановах, зокрема від 14.02.2018 у справі № 802/1142/16-а, від 02.05.2018 у справі № 802/1157/17-а та ін.
Тому суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен довести те, що факт відсутності відео фіксації зумовив значні та невідворотні негативні наслідки.
З аналізу матеріалів службового розслідування, в яких визнано дії позивача протиправними, та під час розгляду справи вбачається, що такі дії позивача призвели до неповоротних наслідків, а саме втрати доказів (відеофіксація події із затриманням ОСОБА_18 ), оголошення ОСОБА_44 про підозру у вчиненні злочину та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_18 за звинуваченням, яке позивачем було відкликано.
За таких обставин, суд вважає, що висновки службового розслідування відповідають фактичним обставинам справи, а дії позивача не відповідають вимогам законодавства, яким визначені основні обов'язки поліції.
Наведене свідчить про ігнорування та недотримання вимог Дисциплінарного статуту, Закону України «Про Національну поліцію», а також безвідповідальне відношення до своїх функціональних обов'язків.
Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Щодо обрання виду дисциплінарного стягнення, застосовного до позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до службових обов'язків.
У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони
Що стосується цієї справи, то немає свідчень того, що під час розгляду справи існували будь-які керівні принципи та практика, які б встановлювали послідовне та обмежувальне тлумачення поняття «порушення присяги».
Суд враховує, що дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Складові цього поняття тісно пов'язані з морально-етичними нормами.
Отже, вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, пов'язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника , що мають бути доведені у визначеному порядку.
З матеріалів дисциплінарної справи судом встановлено наявність доречних аргументів на користь твердження щодо дискредитації органів Національної поліції України зі сторони позивача.
Під час службового розслідування відповідачем здобуто належні докази на підтвердження того, що поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, наведено докази недодержання позивачем приписів Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, які негативно позначитись на іміджі та репутації Національної поліції України та дають можливість застосувати до нього крайній, найбільш суворий захід дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.
Судом встановлено, що при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано службову характеристику позивача та обставини наявності у нього діючого дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Таким чином, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.
Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції № 625 від 21.11.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Чобана Петра Степановича та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції № 1565 о/с від 20.12.2022 в частині звільнення поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлення рядового поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №1 роти № 4 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції днем винесення наказу Департаменту патрульної поліції № 1565 о/с від 20.12.2022; стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, а саме з 20.12.2022 до дня винесення судом рішення по справі; стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 додаткову щомісячну грошову винагороду в розмірі 30000 гривень, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період вимушеного прогулу, а саме з 20.12.2022 до дня винесення судом рішення по справі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідачі:
- Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (65114, м. Одеса, вул. Ак.Корольова, 5);
- Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул.Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА