Справа № 420/12068/22
28 лютого 2023 року м. Одеса
У залі судових засідань № 18
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Яценко Д.С.
представника відповідача - не з'явився
представника третьої особи - Білоконь Н.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Херсонській області, третя особа - Державна міграційна служба України про визнання протиправним та скасування рішення,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Управління державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 25.04.2019 року, яким скасовано рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 22.05.2005 року про набуття громадянства України за територіальним походженням.
За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Протокольною ухвалою від 03.10.2022 року судом залучено до участі у цій справі в якості третьої особи Державну міграційну службу України.
Позивач та його представник в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 при поданні у 2005 році до УМВС України в Херсонській області заяви про оформлення набуття громадянства України разом із копією паспорту від 12.04.2002 року та довідкою про набуття батьком громадянства України, не міг знати наперед про його скасування, тому документ, який ним надавався до органу УМВС України в Херсонській області, станом на 02.02.2005 року був справжнім та достовірним. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не подавав завідомо неправдивих відомостей під час набуття ним громадянства України, рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 25.04.2019 року є не законним, не обґрунтованим, прийнятим передчасно без дослідження всіх об'єктивних обставин, а отже підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. З відзиву на позовну заяву вбачається, що під час перевірки підстав набуття громадянства України за територіальним походження позивача в 2019 році, УДМС у Херсонській області було встановлено, що факт постійного проживання батька ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) позивача не підтвердився, паспорт громадянина України батька був скасований, у зв'язку із скасуванням набуття громадянства України. 12.04.2010 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області у справі №2-о-55/2010 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 на законних підставах з 1990 року по 1998 рік на території України. Відповідно до довідки про реєстрацію громадянина України батько набув громадянство України та був документований паспортом громадянина України 11.06.2010 року Серії НОМЕР_1 , виданим Обухівським РВ ГУМВС України в Київській області. Таким чином, батько позивача тільки с 2010 році підтвердив факт свого постійного проживання на території України, тобто підстави набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 22.02.2005 року були відсутні.
Представник третьої особи в судове засідання з'явився, підтримав позицію відповідача та просив відмовити у задоволенні позовної заяви.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 02.02.2005 року звернувся до УМВС України в Херсонській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» (аркуш справи 17).
Разом із заявою позивач надав, серед інших документів, паспорт громадянина Азербайджану, заяву про вихід із громадянства Азербайджану, копію паспорта батька (громадянина України), довідку про громадянство батька.
22 лютого 2005 року УМВС України в Херсонській області прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відносно ОСОБА_3 (аркуш справи 18).
На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 було прийнято до громадянства України та документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Новотроїцьким РВ УМВС України в Херсонській області 25.02.2005 року (аркуші справи 38-39).
Також, 23.02.2005 року УМВС України в Херсонській області було видано позивачу довідку №076/05 про реєстрацію особи громадянином України на підставі ст. 8 Закону України «Про громадянство України». Довідка видана безстроково (аркуш справи 19).
22.05.2008 року позивач змінив місце проживання та переїхав до села Трипілля Обухівського району, що у Київській області, та зареєстрував своє місце проживання по АДРЕСА_1 .
21.02.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між громадянином України ОСОБА_1 та громадянкою республіки Білорусь ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 (аркуш справи 50).
14.07.2016 року позивачу також було видано закордонний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 (аркуш справи 41).
ІНФОРМАЦІЯ_2 , в шлюбі у ОСОБА_1 народилась дитина - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_5 , виданого 22.11.2018 року. В свідоцтві про народження дитини зазначено, що батько - громадянин України ОСОБА_1 (аркуш справи 49).
16.12.2008 року позивач отримав посвідчення водія Серії НОМЕР_6 , виданого УДАІ ГУМВС України в м. Києві (аркуш справи 46).
При цьому, рішенням Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 25.04.2019 року скасовано рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 22.05.2005 року про набуття громадянства України за територіальним походженням (аркуш справи 14, оборотна сторона).
З рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 25.04.2019 року вбачається, що рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 22.05.2005 року про набуття громадянства України за територіальним походженням скасовано у зв'язку із поданням свідомо неправдивих відомостей.
30 червня 2021 року представник позивача звернувся до Управління ДМС України в Херсонській області із заявою про скасування рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 25.04.2019 року про скасування рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 22.05.2005 року про набуття громадянства України за територіальним походженням та документувати громадянина ОСОБА_1 паспортом громадянина України (аркуші справи 20-23).
Листом від 19.07.2021 року №А-87/6/6501-21/6501.3.7/6242-21 Управління державної міграційної служби України в Херсонській області повідомило представнику позивача про те, що для вирішення питання, зазначеного у заяві, позивачу необхідно надати належним чином завірену копію рішення суду про факт проживання батька на території України станом до 24 серпня 1991 року. Також позивача запрошено до Управління державної міграційної служби України в Херсонській області для надання пояснень щодо спростування факту подачі при оформленні громадянства України свідомо неправдивих відомостей (аркуш справи 24).
На лист Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 19.07.2021 року №А-87/6/6501-21/6501.3.7/6242-21 позивачем надані пояснення щодо подання ним неправдивої інформації під час оформлення набуття громадянства за територіальним походженням (батько громадянин України) (аркуш справи 26).
В поясненнях позивач зазначив, зокрема, що на момент отримання ним громадянства України 22.02.2005 року, його батько - ОСОБА_2 був і на теперішній час є громадянином України, його паспорт, на момент подачі позивачем заяви про оформлення громадянства був дійсний, а позивач не подавав до Управління державної міграційної служби України в Херсонській області свідомо неправдивих відомостей та/або документів чи їх копій. На даний час, документ, що підтверджує громадянство його батька є паспорт громадянина України, виданий 11.06.2010 року Обухівським РВ ГУМВС України в Київській області серії НОМЕР_7 . Батька позивача було документовано паспортом громадянина України повторно, а вказаний паспорт громадянина України було видано Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області серії НОМЕР_8 . Вказаний паспорт було видано після прийняття Смілянським районним судом Черкаської області рішення по справі №2-о-55/2010 року від 12.04.2010 року, яким встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що його батько ОСОБА_2 , 1958 року народження, на законних підставах з 1990 року по 1998 рік постійно та безперервно проживав на території України, в селі Ташлик Смілянського району Черкаської області (аркуш справи 21).
Крім того, представник позивача звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області із адвокатським запитом щодо надання відомостей з якої дати ОСОБА_2 є громадянином України (аркуші справи 27-28).
Листом від 24.09.2021 року Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області повідомило представника позивача про те, що ОСОБА_2 є громадянином України з 24 серпня 1991 року (аркуш справи 29).
Відповідно до ст. ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1, 8 Закону України «Про громадянство України» (в редакції, що діяла на момент прийняття позивача громадянства) громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України «Про правонаступництво України», а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, що взяв зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструються громадянами України.
Особи, зазначені у частині першій цієї статті, які є іноземцями, мають припинити іноземне громадянство і подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до органу, що здійснив реєстрацію, протягом року з моменту реєстрації її громадянином України. Якщо особи, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, або їм надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави або міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.
Відповідно до п. 25 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень» затвердженого указом Президента України від 27 березня 2001 року №215/2001 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої постійно проживали до 16 липня 1990 року на територіях, зазначених у абзаці першому пункту 22 цього Порядку (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 22 цього Порядку, а також: а) документ, що підтверджує факт постійного проживання батька чи матері заявника до 16 липня 1990 року на територіях, зазначених у абзаці першому пункту 22 цього Порядку; б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника з батьком чи матір'ю.
При цьому, відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України» (в редакції, що діяла на момент прийняття позивача громадянства) рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем у зв'язку із поданням позивачем свідомо неправдивих відомостей та факт постійного проживання батька до 24.08.1991 року відсутній станом на 2005 рік, коли позивач набув громадянство України.
В 2005 році на підтвердження факту возз'єднання з батьком ОСОБА_1 були подані документи, що встановлюють перебування в родинних відносинах з позивачем та перебування батька позивача в громадянстві України, яке не було скасоване на момент його подачі.
При цьому, рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12.04.2010 року у справі №2-о-55/2010 р встановлено факт постійного та безперервного проживання ОСОБА_2 , 1958 року народження, на законних підставах з 1990 року по 1998 рік на території України, а саме в с. Ташлик Смілянського району Черкаської області (аркуш справи 55).
Також, згідно довідки Головного управління з паспортної реєстрації та міграції міністерства міста Гянджа Азербайджанської Республіки від 25 квітня 2022 року за даними Інформаційного відділу Національної автоматизованої системи паспортів Головного Управління з паспортної реєстрації та міграції Міністерства Внутрішніх Справ міста Гянджа Азербайджанської Республіки громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є громадянином Азербайджанської Республіки та не перебуває на обліку в Азербайджанській Республіці (аркуш справи 43).
Суд звертає увагу, що при прийнятті рішення про набуття позивачем громадянства України в 2005 році відповідачем проведено перевірку підстав надання йому громадянства України та під час прийняття зазначеного рішення підстав для відмови у набутті позивачем громадянства України не виявлено.
Провівши перевірку та встановивши наявність у позивача права на набуття ним громадянства України в 2005 році суб'єкт владних повноважень фактично гарантував позивачу права і свободи, передбачені для громадян України, однак позбавляючи цього права позивача в 2019 році, тобто, через 14 років, суб'єкт владних повноважень діє не послідовно, порушує принцип юридичної визначеності.
На підставі рішення про набуття громадянства України позивач тривалий час, а саме 14 років, проживає на території України, позивач разом з дружиною ( ОСОБА_4 ) народив та виховує малолітню дитину ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), який є громадянином України, тобто, позивач має тісний соціально-правовий зв'язок із державою Україна.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 «Рисовський проти України» зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу, повинен покладатись на саму державу та її органи.
Європейський суд зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Це є «гарантією стабільності суспільних відносин», яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.
Таким чином, принцип належного урядування передбачає, що допущені державними органами помилки не можуть виправлятися за рахунок інших осіб та тягнути для них негативні наслідки, а тому навіть якщо у 2005 році рішення про набуття громадянства України надано через помилку посадових осіб суб'єкта владних повноважень, перекладати тягар вкрай негативних наслідків такої помилки або зловживання на особу (позивача у справі) є неприпустимим. Більш того, з моменту прийняття рішення Управлінням державної міграційної служби України в Херсонській області від 22.05.2005 року про набуття громадянства України пройшло 14 років, та увесь цей період позивач проживав на території України.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема у постановах від 27 березня 2019 року по справі № 820/1863/17, від 17 квітня 2019 року по справі № 820/6675/16, від 03 квітня 2019 року по справі №815/2473/17, від 20 березня 2019 року по справі № 820/391/17, від 16 січня 2019 року по справі № 815/1010/16, в яких викладена аналогічні правові висновки.
Суд вважає, що у межах спірних правовідносин суб'єктом владних повноважень не дотримано одного з елементів критерію необхідності у демократичному суспільстві, а саме - принципу пропорційності, який, в свою чергу, вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для позивача.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово робив визначення критерію необхідності у демократичному суспільстві. Так, за практикою Суду при визначенні питання необхідності у демократичному суспільстві держави користуються певною свободою розсуду, межі якої залежать від сфери, що вступає в конфлікт з гарантованим правом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018року у справі №820/2262/17.
Таким чином, оскільки відповідачем не доведено надання позивачем свідомо неправдивих відомостей в 2005 році, батько позивача як на час набуття громадянства позивачем так і на час прийняття рішення про скасування рішення про набуття громадянства позивачем був громадянином України, рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12.04.2010 року у справі №2-о-55/2010 р встановлено факт постійного та безперервного проживання ОСОБА_2 , 1958 року народження, на законних підставах з 1990 року по 1998 рік на території України, враховуючи скасування оскаржуваного рішення через 14 років, що порушує принцип юридичної визначеності та належного врядування, вчинення таких дій відповідачем за відсутності такої необхідності в демократичному суспільстві, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 25.04.2019 року, яким скасовано рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 22.05.2005 року про набуття громадянства України за територіальним походженням та наявність підстав для його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати розподіляються у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Управління державної міграційної служби України в Херсонській області (вул. Перекопська, 168, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 37839478), третя особа - Державна міграційна служба України (вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37508470) про визнання протиправним та скасування рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 25.04.2019 року, яким скасовано рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 22.05.2005 року про набуття громадянства України за територіальним походженням - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 25.04.2019 року, яким скасовано рішення Управління державної міграційної служби України в Херсонській області від 22.05.2005 року про набуття громадянства України за територіальним походженням.
Стягнути з Управління державної міграційної служби України в Херсонській області (вул. Перекопська, 168, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 37839478) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.03.2023 року.
Суддя Л. І. Свида