Справа № 420/16614/22
08 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Старс Транс» (вул. Транспортна, 5, м.Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 35993100) до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Успенська 4, м.Одеса, 65039), Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства “СТАРС ТРАНС” до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті в якому позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №332403 від 31 жовтня 2022 року винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті;
стягнути з Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ПП “Старс Транс” судовий збір у розмірі 2481 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті 31 жовтня 2022 року було винесено постанову №332403 про застосування адміністративно - господарського штрафу відносно Приватного підприємства «Старс Транс» у розмірі 17000 гривень за порушення ч. 1. абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивач вважає, що вказана постанова була ухвалена відповідачем незаконно, необґрунтовано та з порушенням вимог діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови є акт №320224 від 04.08.2022 р. проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом винесеного Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Відповідно до вказаного акту перевірка здійснена щодо транспортного засобу марки VOLKSWAGEN LT46, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ПП «Старс Транс». Під час перевірки виявлене порушення, а саме: відсутні схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду та витяг з дозволу передбачений п. 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ від 18.02.1997 р. №176.
При цьому в акті зазначено, що водій відмовився від підпису проте, як вказує позивач, не відповідає дійсності.
Позивач зазначає, що на вимогу статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час перевірки, яка відбулася 04.08.2022 року, водій ОСОБА_1 надав інспекторам усі необхідні документи, а саме: витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському, міжобласному автобусному маршруті загального користування серія ВТБ №001235 від 12.11.2020 року: Путевой лист №001426; Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 23.06.2021 року; Протокол технічного стану транспортного засобу серія ВС №986948; Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 ; Тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_2 ; Договір обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті №18.994216799.36733 від 21.12.2021 р.; Схема міжобласного маршруту «Южноукраїнськ-Одеса». Таблиця вартості проїзду на міжобласному маршруті «Одеса-Южноукраїнськ».
Таким чином, на момент перевірки водій ОСОБА_1 надав інспектору Величко В.С. усі необхідні документи, виходячи з чого не вбачається порушень пункту 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого Постановою КМУ №176 від 18.02.1997 р. та статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
9 вересня 2022 року ПП «Старс Транс» були надані до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області письмові пояснення (копія з відміткою додається до позову), до яких було також надано 1. Витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському, міжобласному автобусному маршруті загального користування серія ВТБ №001235 від 12.11.2020 року; 2. Путевой лист №001426; 3. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 23.06.2021 року; 4. Протокол технічного стану транспортного засобу серія НОМЕР_4 ; 5. Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; 6. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 ; 7. Тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_6 ; 8. Договір обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті №18. 994216799. 36733 від 21.12.2021 р.; 9. Схема міжобласного маршруту «Южноукраїнськ-Одеса»; 10. Таблиця вартості проїзду на міжобласному маршруті «Одеса-Южноукраїнськ».
Також, позивач зазначає, що при розгляді справи у Відділі державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби були надані пояснення, що жодних конкретних вимог щодо виявлених порушень до водія не висувалось та взагалі не повідомлялось про складання акту. За таких обставин водій дійсно не підписав акт, але не з причин відмови, а з причини необізнаності щодо складання акту. Жодними іншими обставинами ніж підпис інспектора Величко В.С. відмова водія від пояснень та підписання акту не підтверджується.
Однак, як вказує позивач, при розгляді справи ці факти і доводи не були враховані. Більш того розгляд справи переносився декілька разів та останній раз 31.10.2022 року представника ПП «Старс Транс» взагалі не було запрошено. Постанову про накладення штрафу було винесено за відсутності сторони, яку притягують до відповідальності.
Позивач вважає зазначену постанову протиправною, оскільки вона ухвалена з порушеннями норм діючого законодавства, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
27.12.2022 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
04.08.2022 старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області за результатами рейдової перевірки транспортного засобу Volkswagen LT 46, державний номер НОМЕР_7 , водій ОСОБА_1 , виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: відсутність на момент перевірки документів, визначених статтею 39 Закону № 2344-I (схема маршруту, розкладу руху, таблиця вартості, витяг з дозволу).
Відсутність усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону № 2344-III, на момент проведення рейдової перевірки, знайшла своє відображення в акті від 04.08.2022 № 320224.
Водій з актом ознайомлений, від підпису та надання пояснень відмовився.
Відповідач звертає увагу суду, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини. Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, с первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки відповідно до зазначених вище правил і - процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами. У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортних засобів матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази), та встановлено, відсутність зазначених вище документів.
Відповідач вважає, що надані до позову матеріали не є юридично значимими документами, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації. Надання інших матеріалів навіть у зв'язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.
Таким чином, доводи позивача про наявність у водія під час проведення перевірки зазначених документів вважаємо необгрунтованими.
Крім того, відповідач звертає увагу що водієм до акту не надано жодних пояснень заперечень.
Відповідач вказує, що запрошенням від 26.10.2022 року № 37230/35/24-22 позивача повідомлено про те, що розгляд справи призначено на 31.10.2022 року. Вказане запрошення отримано особисто представником позивача 26.10.2022 року. Крім того зазначено, що на розгляді справи був присутній водій транспортного засобу ОСОБА_1 , який отримав копію оскаржуваної постанови в день розгляду справи.
Таким чином, на думку відповідача, твердження позивача є необґрунтованими.
Ухвалою суду від 05 січня 2023 року залучено до участі по справі в якості співвідповідача Державну службу України з безпеки на транспорті.
12.01.2023 року від відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних з тих самих підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт №320224 від 04.08.2022, відповідно до якого перевірка здійснена щодо транспортного засобу марки Volkswagen LT46, реєстраційний номер НОМЕР_7 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 . Під час перевірки виявлене порушення, а саме відсутність: схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, витяг з дозволу.
На підставі Акту №320224 від 04.08.2022, відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №332403 від 31.10.2022, відповідно до якої враховуючи, що ПП «СТАРС ТРАНС» допущено порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух», відповідно до частини 2 статті 29 якого, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006.
Відповідно до п. З, 4 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх перевезень пасажирів перевіряється:
-наявність визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення пасажирів автомобільним транспортом;
-додержання водієм режиму праці та відпочинку;
-виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
На підставі направлення на рейдову перевірку №001567 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області в період 01.08.2022 року по 07.08.2022 року проводилась рейдова перевірка в м. Миколаїв.
Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422).
Відповідно до акту перевірки від 04.08.2022 року №320224 здійснена щодо транспортного засобу марки VOLKSWAGEN LT46, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ПП «Старс Транс». Під час перевірки виявлене порушення, а саме: відсутні схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду та витяг з дозволу передбачений п. 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ від 18.02.1997 р. №176.
Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», зазначає про те, що документами для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, Інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
У відповідності до п. 30 Постанови КМУ №176 перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» забезпечення організації пасажирських перевезень покладається:
на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), і міжнародних автобусних маршрутах загального користування - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює:
державний нагляд і контроль за „ дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті;
контроль за дотриманням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах.
Відсутність витягу з дозволу, схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду наявність яких передбачено п. 30 Постанови №176 зафіксовано в акті №320224 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.08.2022.
Судом встановлено, що водій з актом №320224 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.08.2022 був ознайомлений, однак надавати пояснення та підписати відмовився.
Доводи позивача стосовно того, що на момент проведення перевірки водій ОСОБА_1 надав інспекторам усі необхідні документи, а саме: витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському, міжобласному автобусному маршруті загального користування серія ВТБ №001235 від 12.11.2020 року: Путевой лист №001426; Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 23.06.2021 року; Протокол технічного стану транспортного засобу серія ВС №986948; Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 ; Тимчасовий реєстраційний талон ХХР №006738; Договір обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті №18.994216799.36733 від 21.12.2021 р.; Схема міжобласного маршруту «Южноукраїнськ-Одеса». Таблиця вартості проїзду на міжобласному маршруті «Одеса-Южноукраїнськ», судом не приймається до уваги, оскільки на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів. При цьому суд зауважує, що акт від 04.08.2022 №320224 у графі «пояснення водія про причини порушень» міститься запис «водія зі змістом порушення ознайомлено, від підпису та пояснень відмовився».
Щодо розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства та винесення постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №332403 від 31.10.2022.
Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно з п. 26 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Запрошенням від 26.10.2022 року № 37230/35/24-22 позивача повідомлено про те, що розгляд справи призначено на 31.10.2022 року. Вказане запрошення отримано особисто представником позивача 26.10.2022 року.
Крім того, позивачем були надані письмові пояснення від 09 вересня 2022 року.
Зазначене свідчить про те, що відповідачем у повній мірі виконано свій обов'язок щодо повідомлення позивача про дату та час розгляду справи.
Поряд з цим, позивач не навів жодної обставини та не надав доказів, які б підтверджували неможливість отримання ним повідомлення.
З огляду на зазначене, відповідно п. 27 Порядку №1567, яким передбачено, що за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області правомірно розглянуто справу та прийнято рішення.
У постанові Верховного Суду від 22.12.2021р. у справі №420/3371/21 указано, що відсутність документів, а також непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст.60 Закону України від 05.04.2001р. №2344-III.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).
Продовжуючи вирішення спору, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів і наведення у процесуальних документах адекватних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення і безпідставності доводів іншого учасника справи.
У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб'єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини. І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
До того ж і у силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19 визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що обрані заявником доводи слід визнати помилковими, а подію вчинення перевізником правопорушення у галузі автомобільної справи - доведеною, адже заявником фактично визнано обов'язок отримання відсутніх на момент проведення рейдової перевірки документів та факт існування цих документі, але не доведено факту передачі цих документів водієві та пред'явлення цих документів водієм під час рейдової перевірки.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов'язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів.
Матеріалами справи доведено, що владний суб'єкт у спірних правовідносинах забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини фактичної дійсності з'ясував з достатньою повнотою, дав вірну оцінку істотним юридично значимим факторам, правильно кваліфікував суть діяння приватної особи, помилки у тлумаченні належної норми закону не припустився, унаслідок чого вчинене управлінське волевиявлення цілком узгоджується як і з нормативним регламентуванням, так і із змістом та характером спірних відносин.
До того ж, у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 20.12.2019р. у справі №820/3914/17: 1) саме по собі порушення процедури прийняття акту адміністративного органу може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення; 2) певні дефекти адміністративного акту можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі); 3) саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом; 4) виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття; 5) дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним; 5) стосовно процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність; 6) у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості; 7) ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; 8) межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття; 9) така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі №804/639/18.
У ході розгляду справи судом не виявлено дії життєвих або юридичних чинників, котрі б призвели (або хоча б були здатні до цього) до викривлення, спотворення, перекручення або недостовірності отриманих та документально зафіксованих суб'єктом владних повноважень даних про комплектність документів, пред'явлених водієм транспортного засобу під час рейдової перевірки.
Доказів пред'явлення водієм усіх необхідних документів під час рейдової перевірки заявник до суду не подав.
Тому подію вчинення правопорушення у галузі автомобільної справи у даному конкретному випадку слід визнати доведеною, що зумовлює відмову у позові.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства «Старс Транс» (вул. Транспортна, 5, м.Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 35993100) до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Успенська 4, м.Одеса, 65039), Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити в повному обсязі.
Враховуючи періодичну відсутність електроенергії у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, тривалість повітряних тривог, знаходження судді на лікарняному, повний текст рішення складено та підписано суддею 08.03.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка
.