10 березня 2023 р. № 400/904/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, пл. Народна, 4, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000,
про:визнання протиправним та скасування рішення від 14.10.2022 року № 143150013228; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач-2), в якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатсій області №143150013228 від 14 жовтня 2022 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком від 07.10.2022 року та призначити, провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком віддповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.10.2022 року.
Ухвалою від 13.02.2023р. суд відкрив провадження за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання.
В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що відповідач-2 протиправно виніс рішення від 14.10.2022р. яким не зарахував до загального стажу позивача періоди роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року, оскільки факт підтвердження роботи позивача в такі періоди підтверджується записами в його трудовій книжці. Посилання відповідача-2 на запис в архівній довідці від 14.12.2021р. за №01-19/Б-434 щодо прізвища позивача " ОСОБА_2 " на російській мові, що не співпадає з паспортними даними позивача, не є належною підставою для відмови останньому в зарахуванні до загального стажу спірних періодів роботи.
Відповідач-1 надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що рішення відповіача-2 від 14.10.2022р. є обгрунтованим, правомірним, оскільки страховий стаж позивача складає 23 роки 05 місяців 18 днів. Крім того, відповідач-1 зазначив у відзиві, що Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області не здійснювало розгляд заяви про призначення пенсії та не вирішувало питання щодо наявності/відсутності підстав для зарахування періодів роботи до страхового стажу. Вимога позивача про призначення йому пенсії є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, тому задоволенню не підлягає, а належним способом захисту в даному випадку буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії. В задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити повністю.
Відповідач -2 відзиву на позов не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, оскільки є зареєстрованим в підсистемі "Електронний суд".
З врахуванням положень частин 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.
07.10.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058 -IV).
До заяви позивачем були надані наступні документи: паспорт, картка фізичної особи-платника податків, трудова книжка НОМЕР_1 , диплом НОМЕР_2 , документи, що підтверджують трудовий стаж, apxiвна довідка №01-19/Б-434.
14.10.2022р. за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуто заяву позивача від 07.10.2022 та додані до неї документи та прийнято рішення №143150013228 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідної кількості страхового стажу - 29 років, однак, оскільки на день звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж позивача склав 23 роки 05 місяців 18 днів, то, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1058 право на призначення пенсії за віком у нього настане при досягненні 63 років, тобто у 2025 році.
Своїм рішенням від 14.10.2022р. відповідач-2 не зарахував до загального страхового стажу позивача періоди його роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року.
Крім того, відповідач-2 в оскаржуваному рішенні зазначив, що згідно доданої до заяви позивача від 07.02.2022р. архівної довідки, не співпадає прізвище позивача " ОСОБА_2 ", в якій зазначено на російській мові, з паспортними даними позивача на сторінці №2.
З таким рішенням позивач не погоджується, тому звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні приписи містяться і у п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637.
Приписами п. 3 Порядку № 637 для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 2.4. вказаної Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У п. 2.6 пункту 2 Інструкції №58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Як вбачається з матеріалів справи, у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу позивача у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року
З вищевикладеного вбачається, що трудова книжка позивача містить інформацію про трудовий стаж з відповідними записами про роботу позивача в рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року, а також містить посилання на відповідні накази на підставі яких зроблено записи про прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи. Між тим, згідно трудової книжки позивача в графі щодо оспорюваних періодів записи не містять помилок, виправлень чи неточності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на зарахування до загального трудового стажу періодів роботи з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року в рибколгоспі iм. Леніна.
Більше того, суд вважає за необхідне вказати про те, що відповідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року № 301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.
Правова позиція щодо недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018р. у справі № 677/277/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання відповідача-2 в оскаржуваному рішенні від 14.10.2022р. на запис прізвища позивача в архівній довідці від 24.12.2021р. на російській мові, не є підставою для відмови в зарахування до загального стажу позивача відповідних періодів роботи та для відмови в призначенні пенсії позивачачу за віком.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів вийти за межі позовних вимог і визнати відповідні дії відповідача протиправними.
В даному випадку відповідачем не доведено правомірність дій щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року.
Крім того, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року та призначити позивачу пенсію за вислугу років з 07.10.2022р., тобто з дати звернення до відповідача-1 з заявою про призначення такого виду пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).
Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) , Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатсій області №143150013228 від 14 жовтня 2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) призначити з 07.10.2022р. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періодів роботи у рибколгоспі iм. Леніна з 17.07.1990 по 12.04.1993, з 23.07.1993 року по 22.09.1997 року.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 536,80грн., сплачений квитанцією від 31.01.2023р. за №0.0.2839522112.1.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 536,80грн., сплачений квитанцією від 31.01.2023р. за №0.0.2839522112.1.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов