справа№380/2307/23
09 березня 2023 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,-
встановив:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з вимогами:
- постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 03.01.2023 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №67914894, скасувати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 67914894 щодо примусового виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 в адміністративній справі № 380/477/21, виконавчий лист за наслідками розгляду якої видано 16.09.2021. Вказаним рішенням зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 компенсації за не використані 264 дні відпустки, виходячи із заробітної плати станом на день звільнення - 8 жовтня 2020 року - за посадою заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (прирівняною до заступника військового прокурора Західного регіону), тобто із розрахунку 4409,50 грн за один день не використаної відпустки, без будь-яких відрахувань та з урахуванням раніше виплаченої суми.
15.12.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67914894, та зобов'язано боржника виконати вищевказане рішення суду упродовж 10 робочих днів.
19.01.2022 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. в межах виконавчого провадження № 67914894 на прокуратуру регіону накладено штраф на користь держави на суму 5100 грн.
03.01.2023 постановою державного виконавця в межах даного виконавчого провадження на прокуратуру регіону накладено штраф у розмірі 10200 грн.
Позивач зазначає, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про накладення штрафу від 03.01.2023, у зв'язку з тим, що Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону вживалися дії з виконання рішення суду, тому, вважає, що відсутні підстави для накладення штрафу, оскільки рішення суду не виконуються з поважних причин. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 13.02.2022 року прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні без виклику сторін 23.02.2023.
Ухвалою суду від 23.02.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та відкладено розгляд справи на 03.03.2023.
Ухвалою суду від 03.03.2023 відкладено розгляд справи на 09.03.2023.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що на виконанні у Відділі перебував виконавчий лист № 380/477/21 виданий 16.09.2021 Львівським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 компенсації за невикористані 264 дні відпустки виходячи із заробітної плати станом на день звільнення - 8 жовтня 2020 - за посадою заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (прирівняною до заступника військового прокурора Західного регіону України), тобто із розрахунку 4409 (чотири тис. чотириста дев'ять) гривень 50 коп. за один день невикористаної відпустки, без будь-яких відрахувань та з урахуванням раніше виплаченої суми.
Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону, 15.12.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67914894. Копію постанови направлено боржнику до виконання та стягувачу до відома. Боржника - Спеціалізовану прокуратуру у ВОС повідомлено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Керуючись статтями 63, 75 Закону, державним виконавцем 19.01.2022 винесено постанова про накладення штрафу на боржника Спеціалізовану прокуратуру у ВОС в сумі 5100 грн. 11.07.2022, 20.09.2022, 24.10.2022, 01.12.2022 державним виконавцем Відділу до Спеціалізованої прокуратури у ВОС направлені вимоги повідомити про стан виконання рішення суду, про заходи які вжиті на його виконання та посадових осіб, які винні у його невиконанні; надати відповідне письмове пояснення в одноденний термін з моменту отримання даної вимоги. Листами від 21.07.2022 № 21-165ВИХ-22, від 30.09.2022 № 15-472ВИХ-22, від 04.11.2022 № 15-528ВИХ-22 та від 22.12.2022 № 15-613-ВИХ22 Боржником Спеціалізованою прокуратурою у ВОС повідомлено державного виконавця про неможливість виконання рішення суду. Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.02.2023. Станом на 03.01.2022 рішення суду залишається невиконаним. Враховуючи, що боржником не виконано вимог виконавчого документа, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 03.01.2023 винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП № 67914894, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону штраф на користь держави у розмірі 10200 грн.
Зазначає, що постанова про накладення штрафу від 03.01.2023 прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України "Про виконавче провадження", положеннями Європейської Конвенції щодо обов'язковості виконання рішень суду, тому, постанова про накладення штрафу є правомірною. Крім того, на думку відповідача, позивачем пропущено строк зверення до суду, оскільки сторони виконавчого провадження (боржник, стягувач) мають право і можливість знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, прийнятими рішеннями та винесеними постановами через мережу Інтернет з використанням ідентифікатору доступу до виконавчого провадження, а отже, у разі отриманні постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно можуть бути обізнані про всі прийняті державним виконавцем подальші рішення та винесені постанови в рамках конкретного виконавчого провадження. Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи той факт, що позивач був обізнаний про відкриття виконавчого провадження та за ідентифікатором доступу мав можливість дізнатись про всі прийняті державним виконавцем подальші рішення та винесені постанови в рамках конкретного виконавчого провадження, в тому числі і про винесення постанови від 03.01.2023 про накладення штрафу, вважає, що останнім днем для оскарження є 13.01.2022, при цьому до суду із позовом про скасування постанови позивач звернувся лише 02.02.2023. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Від третьої особи у справі надійшли письмові пояснення по суті спору в яких зазначено, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі № 830/477/21 відповідачем не виконано ні у добровільному порядку, ні шляхом виконання в рамках виконавчого провадження, незважаючи на штрафні санкції та попередження. Враховуючи тривалий строк невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 року у справі №830/477/21 (яке до даного часу не виконано), невжиття дієвих заходів щодо виконання рішення суду прокуратурою регіону (позивачем у даній справі) протягом тривалого часу, встановлення судового контролю за виконанням даного рішення, вважає постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 03.01.2023 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №67914894 такою, яка відповідає положенням чинного законодавства, та як наслідок позовні вимоги необґрунтованими. Просив відмовити у задоволенні позову.
Щодо покликання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду суд зазначає таке.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 згаданого Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова державного виконавця надійшла на адресу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону 23.01.2023, та цього ж дня зареєстрована у електронній системі обліку вхідних документів за №609-23. При цьому, доказів того, що позивач за ідентифікатором доступу дізнався про оскаржувану постанову матеріали справи не містять. Відтак суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив наступне.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебував виконавчий лист № 380/477/21 виданий 16.09.2021 Львівським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 компенсації за невикористані 264 дні відпустки виходячи із заробітної плати станом на день звільнення - 8 жовтня 2020 - за посадою заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (прирівняною до заступника військового прокурора Західного регіону України), тобто із розрахунку 4409 (чотири тис. чотириста дев'ять) гривень 50 коп. за один день невикористаної відпустки, без будь-яких відрахувань та з урахуванням раніше виплаченої суми. Відповідності до вимог частини п'ятої статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
15.12.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67914894. Боржника - Спеціалізовану прокуратуру у ВОС повідомлено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
19.01.2022 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника Спеціалізовану прокуратуру у ВОС в сумі 5100 грн за невиконання рішення суду.
Доказів оскарження вказаної постанови матеріали справи не містять.
11.07.2022, 20.09.2022, 24.10.2022, 01.12.2022 державним виконавцем Відділу до Спеціалізованої прокуратури у ВОС направлені вимоги державного виконавця повідомити про стан виконання рішення суду, про заходи які вжиті на його виконання та посадових осіб, які винні у його невиконанні; надати відповідне письмове пояснення в одноденний термін з моменту отримання даної вимоги.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі № 380/477/21 зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону протягом тридцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 27.05.2021 у справі №380/477/21.
03.01.2023 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП № 67914894, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону штраф на користь держави у розмірі 10200 грн.
Не погоджуючись з винесеною постановою, Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII (надалі-Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закон №1404-VIII).
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII).
Частинами першою, п'ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з частиною першою статті 18 зазначеного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Як встановлено пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закон №1404-VIII виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Водночас, відповідно до частини третьої наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закон №1404-VIII).
Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII зобов'язує сторони невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій частина восьма статті 19 цього ж Закону).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною третьою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За приписами ст. 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу викладеної норми слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Суд зауважує, що залежно від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, що створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Таким чином, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин - об'єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. При цьому, виконавець у кожному випадку перед прийняттям рішення в порядку ст. 63 Закону №1404-VIII, зобов'язаний перевірити виконання рішення боржником.
Так, судом встановлено, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 набрало законної сили 02.12.2021 року, виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця від 15.12.2021, при цьому перший запит на виділення коштів прокуратура регіону скерувала до Офісу Генерального прокурора лише 27 липня 2022 року. З моменту набрання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 законної сили Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону подала лише два клопотання про внесення змін до кошторису на 2022 рік. Доказів вжиття інших заходів матеріали справи не містять.
Крім того, Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону клопотання на включення у кошторис додаткового фінансування та/або клопотання про зміни в кошторисі на 2023 рік до Офісу Генерального прокурора не подала, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Також, судом встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 27.05.2021 у справі №380/477/21.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону не вживались належні заходи щодо виконання рішення суду, а тому постанова про накладення штрафу від 03.01.2023 у виконавчому провадженні ВП № 67914894, винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Суд зазначає, що з аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, слідує однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, основним призначенням стадії виконавчого провадження є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом. З викладених норм слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволенню не підлягають.
Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд, -
вирішив:
у задоволенні позову Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, ЄДРПОУ 38326057) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення суду у відповідності до ч. 1 ст. 271 КАС України складене 09.03.2023.
Суддя Грень Н.М.