справа № 380/18877/22
09 березня 2023 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (Відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (Третя особа), в якому просить:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лаби Я.М. щодо звернення стягнення на пенсійні кошти ОСОБА_1 в сумі 14 523,07 грн, які були стягнуті з рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повернути ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неправомірно стягнуті пенсійні кошти у сумі 14 523,07 грн, які були стягнуті з рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- стягнути з Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 4000,00 грн витрат за професійну правову допомогу.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 26 жовтня 2022 року її представник при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження № 52401346 дізнався, що згідно з постановою про арешт коштів боржника від 22 вересня 2022 року державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лаба Ярослав Михайлович наклав арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника, та в подальшому списав з рахунку суму 14 523,07 грн, якою покрив витрати виконавчого провадження. Позивачка не погоджується з такими діями державного виконавця, уважає їх неправомірними з огляду на те, що державний виконавець наклав арешт на її банківський рахунок, на який вона отримує пенсійні виплати. Зазначений рахунок є рахунком зі спеціальним режимом, на який виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а якщо такий накладено, то підлягає зняттю. Крім того, 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким врегульовано окремі питання примусового виконання рішень в умовах воєнного стану, у зв'язку з чим тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації), а визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Позивачка стверджує, що накладенням арешту на вищезазначений рахунок зі спеціальним режимом використання для отримання пенсії та доходу за виконану роботу, державний виконавець залишив її та її сім'ю без засобів до існування, відтак списані з такого рахунку кошти підлягають поверненню відповідачем.
У зв'язку з викладеним просить позов задовольнити у повному обсязі.
Також у позовній заяві позивачка зазначає, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 4000,00 грн, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що на виконанні у Сихівському відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває виконавче провадження № 52401346 з примусового виконання виконавчого листа № 464/1220/13-ц від 14 червня 2016 року, виданого Сихівським районним судом міста Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 107-0211005/ФКВ-08 від 29 серпня 2008 року в розмірі 1 342 536,82 грн, з яких: тіло кредиту - 928 083,42 грн, відсотки - 390 715,02 грн; комісія за ведення кредиту - 23738,38 грн та 1 720,50 грн судового збору. Боржником у цьому виконавчому провадженні є ОСОБА_1 , а стягувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС». В межах виконавчого провадження № 52401346 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника від 22 вересня 2022 року, яку скеровано у ряд банківських установ для виконання. Згідно з електронною відповіддю АТ КБ «Приватбанк» арешт накладений, на рахунках недостатньо коштів для виконання постанови. 22 вересня 2022 року державний виконавець, керуючись положенням пункту 21 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та у порядку, визначеному пунктом 3.10 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 року за № 935/12809, скерував запит, зокрема у АТ КБ «Приватбанк», щодо надання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків ОСОБА_1 . Згідно з електронною відповіддю АТ КБ «Приватбанк» у боржника наявні відкриті рахунки у АТ КБ «Приватбанк» на яких наявні кошти, у зв'язку з чим державним виконавцем винесено платіжну вимогу № 52401346/15 від 27 вересня 2022 року щодо примусового списання із рахунку боржника № НОМЕР_1 коштів та відповідно до чинного законодавства таку платіжну вимогу скеровано у банківську установу для виконання. 21 жовтня 2022 року на депозитний рахунок Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшли кошти у розмірі 14523,07 грн. Згідно з платіжним дорученням № 906 від 26 жовтня 2022 року кошти у розмірі 14523,07 грн перераховані до Державного бюджету України в рахунок часткового погашення виконавчого збору. 31 жовтня 2022 року на електронну на адресу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшла заява представника боржника щодо зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1 із долученням виписки з рахунку боржника. 31 жовтня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів, а саме з рахунку № НОМЕР_1 . Вказану постанову скеровано у АТ КБ «ПриватБанк» для виконання.
Відповідач зазначає, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Із змісту постанови про арешт коштів боржника від 22 вересня 2022 року вбачається, що державний виконавець визначив банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику. АТ КБ «ПриватБанк», на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про арешт коштів боржника на рахунку № НОМЕР_1 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. За таких обставин рахунок № НОМЕР_1 не належить до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (наприклад пенсії), та набули статусу вкладу. У зв'язку із вищенаведеним повернення коштів боржника, що містилися на рахунку № НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк» у виконавчому провадженні № 52401346, не є можливим.
У зв'язку з викладеним просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу відповідач вказує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Третя особа подала пояснення щодо позову, в яких вказує, що на АТ КБ «ПриватБанк» при надходженні постанови № 52401346 від 22 вересня 2022 року був покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на ньому. Ураховуючи те, що постанову про арешт коштів боржника АТ КБ «ПриватБанк» виконав, то вказане свідчить про те, що банк не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. У зв'язку з вищезазначеним повернення коштів боржника, що містилися на рахунку № НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк» у виконавчому провадженні № 52401346 не є можливим. Окрім того, АТ КБ «ПриватБанк» надав довідку від 07 жовтня 2022 року № FO4VBIDRE77HT18K, де вказано, що банківський рахунок № НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк» використовується не лише для отримання пенсійних виплат, а й можуть бути зараховані будь-які виплати. Наведене, на думку третьої особи, лише доводить те, що вищезгаданий рахунок не має спеціального режиму використання та не визнаний таким при виконанні АТ КБ «ПриватБанк» постанови про арешт коштів боржника від 22 вересня 2022 року. Докази, які підтверджують те, що рахунок № НОМЕР_1 має спеціальний режим використання, матеріали справи не містять.
У зв'язку з викладеним просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 30 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 23 січня 2023 року визнано поважними причини пропуску позивачкою строку звернення до суду та поновлено його. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Витребувано у Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 52401346.
Ухвалою суду від 17 лютого 2023 року у задоволенні клопотання відповідача від 31 січня 2023 року про залучення третьої особи до участі у справі відмовлено.
Ухвалою суду від 17 лютого 2023 року у задоволенні клопотань відповідача та третьої особи про витребування доказів відмовлено.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
На виконанні у Сихівському відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває виконавче провадження № 52401346 з примусового виконання виконавчого листа № 464/1220/13-ц від 14 червня 2016 року, виданого Сихівським районним судом міста Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 107-0211005/ФКВ-08 від 29 серпня 2008 року в розмірі 1 342 536,82 грн, з яких: тіло кредиту - 928 083,42 грн, відсотки - 390 715,02 грн; комісія за ведення кредиту - 23738,38 грн та 1 720,50 грн судового збору.
Боржником у цьому виконавчому провадженні є ОСОБА_1 , а стягувачем (з урахуванням ухвали Сихівського районного суду міста Львова від 16 вересня 2021 року про заміну сторони виконавчого провадження) - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС».
22 вересня 2022 року державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лаба Ярослав Михайлович, керуючись частиною другою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову ВП № 52401346 про арешт коштів боржника, якою постановив:
- накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 1 479 016,25 грн;
- копії постанови направити на виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження.
Також 22 вересня 2022 року державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лаба Ярослав Михайлович, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову ВП № 52401346 про стягнення виконавчого збору, якою постановив стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 134 425,73 грн.
27 вересня 2022 року Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) сформував платіжну вимогу № 52401346/15 на суму 1 478 683,05 грн, призначення платежу: стягнення заборгованості згідно з виконавчим листом № 464/1220/13-ц від 14 червня 2016 року, виданим Сихівським районним судом міста Львова, платником за якою є ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 . Указану платіжну вимогу скеровано до банківської установи для виконання.
Згідно з розпорядженням № 52401346 від 26 жовтня 2022 року, затвердженим начальником відділу державної виконавчої служби, грошові кошти в сумі 14 523,07 грн, що надійшли 21 жовтня 2022 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого листа № 464/1220/13-ц від 14 червня 2016 року, виданого Сихівським районним судом міста Львова, визначено перерахувати на рахунок Казначейства України в рахунок часткового погашення виконавчого збору, що й зроблено платіжним дорученням № 906 від 26 жовтня 2022 року.
17 жовтня 2022 року та 28 жовтня 2022 року ОСОБА_1 та її представник звернулися до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявами про зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 . До заяв долучили довідку № FO4VIDRE77HT18K від 07 жовтня 2022 року, видану АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою ОСОБА_1 має в АТ КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ), на яку отримує пенсійні виплати, також на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).
31 жовтня 2022 року державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лаба Ярослав Михайлович виніс постанову ВП № 52401346 про зняття арешту з коштів, якою встановив, що згідно з довідкою № FO4VIDRE77HT18K від 07 жовтня 2022 року рахунок № НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк» призначений для зарахування пенсійних виплат. Керуючись частиною статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець постановив зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 , а також копії постанови направити на виконання до органу (установи), якому була надіслана постанова про арешт коштів боржника, та сторонам виконавчого провадження.
Позивачка, вважаючи неправомірними дії державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо звернення стягнення на пенсійні кошти в сумі 14 523,07 грн з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , звернулася з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності дій державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо звернення стягнення на кошти в сумі 14 523,07 грн з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися, зокрема, своєю власністю.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту сьомого частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною першою абзацами першим-другим частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Згідно з частиною першою абзацом першим частини другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя, четверта статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»).
Пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника визначені статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» за змістом якої стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Відповідно до положень статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (частина перша).
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії (абзаци четвертий, п'ятий частини другої).
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків (частина третя).
15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким постановила Розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнити пунктом 10-2, який містить, зокрема положення про те, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) та визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Цей закон набрав чинності 26 березня 2022 року.
Абзацом вісімнадцятим пункту 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (який доповнено згідно із Законом № 2455-IX від 27 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану» (набрав чинності 25 серпня 2022 року)) установлено, що у період дії воєнного стану приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об'єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.
Суд встановив, що 22 вересня 2022 року державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лаба Ярослав Михайлович, керуючись частиною другою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову ВП № 52401346 про арешт коштів боржника, якою постановив накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 1 479 016,25 грн.
27 вересня 2022 року Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) сформував платіжну вимогу № 52401346/15 щодо примусового списання з рахунку боржника - ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошових коштів на суму 1 478 683,05 грн, призначення платежу: стягнення заборгованості згідно з виконавчим листом № 464/1220/13-ц від 14 червня 2016 року, виданим Сихівським районним судом міста Львова, яку скерував до банківської установи для виконання.
Згідно з розпорядженням № 52401346 від 26 жовтня 2022 року, затвердженим начальником відділу державної виконавчої служби, грошові кошти в сумі 14 523,07 грн, що надійшли 21 жовтня 2022 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого листа № 464/1220/13-ц від 14 червня 2016 року, виданого Сихівським районним судом міста Львова, визначено перерахувати на рахунок Казначейства України в рахунок часткового погашення виконавчого збору, що й зроблено платіжним дорученням № 906 від 26 жовтня 2022 року.
Оцінюючи правомірність таких дій відповідача з урахуванням наведених вище правових норм та фактичних обставин цієї справи суд зазначає таке.
Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що одним із видів заходів примусового виконання рішень є стягнення, зокрема, на пенсію.
Як вже зазначалось, для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема, на відкриті банківські рахунки боржника.
Проте статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено заборону для виконавця для звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, на спеціальних рахунках та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Окрім того, Законом України «Про виконавче провадження» визначено окремий порядок здійснення відрахувань з пенсійних виплат, встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень.
До того ж, із набранням чинності Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов'язок виконавців здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. При цьому, правом виконавця є:
- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, враховуючи обмеження у зверненні стягнення та накладенні арешту, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», та зважаючи на наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов'язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що знаходяться на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження».
Указаний правовий висновок щодо повноважень виконавчої служби виокремлювати такі банківські рахунки висвітлено в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/1572/19, від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19.
Такий правовий висновок Верховний Суд підтримав й у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 340/3042/19, який суд враховує в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Як слідує з матеріалів справи, рахунок боржника - ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , на який державним виконавцем накладено арешт, та на кошти з якого у сумі 14 523,07 грн звернено стягнення, призначений для отримання пенсійних виплат, що підтверджується довідкою № FO4VIDRE77HT18K від 07 жовтня 2022 року, виданою АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 16 травня 2022 року по 14 жовтня 2022 року на вказаний рахунок зараховувалися виключно грошові кошти з цільовим призначенням: «Виплати Пенсійного фонду, пенсія».
Суд також ураховує, що підставою для винесення постанови від 31 жовтня 2022 року про зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 був установлений державним виконавцем факт, що згідно з довідкою № FO4VIDRE77HT18K від 07 жовтня 2022 року рахунок № НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк» призначений для зарахування пенсійних виплат.
З огляду на викладене суд уважає, що державний виконавець, звертаючи стягнення на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1 , не дотримався обов'язку щодо здійснення перевірки відсутності факту спеціального режиму його використання чи відсутності заборон щодо арешту коштів, які знаходяться на цьому рахунку. Суд повторює, що виокремлення такого рахунку належить до повноважень саме виконавчої служби. Отож, не здійснивши таку перевірку, державний виконавець своїми діями позбавив позивачку, яка є боржником у виконавчому провадженні № 52401346, права на соціальний захист, чим порушив принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження».
Твердження відповідача про те, що саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, суд оцінює критично, оскільки: по-перше, виокремлення спеціального рахунку, виходячи з правової позиції Верховного Суду, що наведена судом вище, належить до повноважень саме виконавчої служби; по-друге, норма, яка визначає такий обов'язок банку міститься у статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця», а отже стосується особливостей звернення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи-підприємця, натомість у спірному випадку боржником є фізична особа.
Посилання відповідача та третьої особи на те, що рахунок № НОМЕР_1 не має спеціального чи обмеженого режиму використання суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються довідкою № FO4VIDRE77HT18K від 07 жовтня 2022 року, виданою АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою рахунок боржника - ОСОБА_1 № НОМЕР_1 призначений для отримання пенсійних виплат, випискою по рахунку № НОМЕР_1 відповідно до якої за період з 16 травня 2022 року по 14 жовтня 2022 року на вказаний рахунок зараховувалися виключно грошові кошти з цільовим призначенням: «Виплати Пенсійного фонду, пенсія» та постановою державного виконавця від 31 жовтня 2022 року про зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 , якою встановлено, що згідно з довідкою № FO4VIDRE77HT18K від 07 жовтня 2022 року рахунок № НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк» призначений для зарахування пенсійних виплат.
Твердження третьої особи про те, що АТ КБ «ПриватБанк» надав довідку від 07 жовтня 2022 року № FO4VBIDRE77HT18K, де вказано, що банківський рахунок № НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк» використовується не лише для отримання пенсійних виплат, а й можуть бути зараховані будь-які виплати, суд до уваги не бере, оскільки, як зазначено вище, згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 16 травня 2022 року по 14 жовтня 2022 року на вказаний рахунок зараховувалися виключно грошові кошти з цільовим призначенням: «Виплати Пенсійного фонду, пенсія».
Беручи до уваги викладене у сукупності суд доходить висновку про протиправність дій державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лаби Ярослава Михайловича щодо звернення стягнення на пенсійні кошти ОСОБА_1 в сумі 14523,07 грн з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 .
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивачки суд виходить з такого.
Як слідує з матеріалів справи та підтверджується відповідачем, грошові кошти в сумі 14523,07 грн, стягнуті державним виконавцем з рахунку № UA473052990000026200736891858, який належить позивачці, перераховані до Державного бюджету України в рахунок часткового погашення виконавчого збору.
За змістом частини першої, абзацу третього частини четвертої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі), перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок визначає Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (абзац перший пункту 3 розділу І Порядку № 787).
За змістом пункту 5 розділу І Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою), причина повернення коштів з бюджету, найменування та місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
Тож, з наведеного слідує, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, яке платником подається до органу Казначейства.
У свою чергу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» органом, який контролює справляння надходжень до бюджету 22070000 «Виконавчий збір», є Міністерство юстиції України.
Ураховуючи те, що помилково стягнуті з рахунку позивачки кошти є виконавчим збором у відповідному виконавчому провадженні, а Мін'юст є органом, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів, суд доходить висновку, що саме на Мін'юст покладено обов'язок здійснювати контроль за справлянням спірних коштів до державного бюджету.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16.
Водночас відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2 червня 2016 року № 1403-VIII, систему органів примусового виконання рішень становлять також органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, яким є відповідач у цій справі.
Тож з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивачки, суд уважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про зобов'язання Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повернути ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неправомірно стягнуті пенсійні кошти у сумі 14523,07 грн, які були стягнуті з рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , частково у такий належний спосіб: зобов'язати Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 14523,07 грн, помилково стягнутих до Державного бюджету України з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , в рахунок часткового погашення виконавчого збору.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом правил статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивачка сплатила судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає, виходячи з кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.
Таким чином, поверненню позивачці за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 992,40 грн.
Оскільки докази понесення позивачкою витрат на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн станом на момент прийняття судом рішення відсутні, то їх розподіл суд не здійснює.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. Зубрівська, 9, м. Львів, 79066), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112) про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лаби Ярослава Михайловича щодо звернення стягнення на пенсійні кошти ОСОБА_1 в сумі 14523,07 грн з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 .
Зобов'язати Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 14523,07 грн, помилково стягнутих до Державного бюджету України з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , в рахунок часткового погашення виконавчого збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 992,40 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повне рішення складено 09 березня 2023 року.
Суддя Клименко О.М.