справа№380/18798/22
09 березня 2023 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 380/18798/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними бездіяльність, зобов"язання вчинити дії ,-
До Львівського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - 14321653) в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного Карпатського загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 рр., компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, підйомної допомоги, виплаченої у 2015 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01 січня 2016 року по 23 вересня 2017 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний Карпатський загін (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 рр., компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, підйомної допомоги, виплаченої у 2015 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01 січня 2016 року по 23 вересня 2017 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 28 листопада 2022 року;
зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний Карпатський загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 28 листопада 2022 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що грошова допомога на оздоровлення, виплачена у 2016-2017 роках, одноразова грошова допомога при звільненні, компенсація за невикористані дні щорічної та додатної відпустки, підйомна допомога виплачена у 2015 році були нараховані та виплачені позивачу з грошового забезпечення, котре не включало суми його індексації.
17.01.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що індексація грошового забезпечення не є складовою грошового забезпечення, а тому не враховується при визначенні розміру грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні відпусток, щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразової грошової допомоги. Щодо позовної вимоги по виплату компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, то відповідач вважає таку передчасною. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відносно процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 30 грудня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу та був виключений зі списків особового складу та усіх видів забезпечення частини з 23.09.2017 року, згідно з наказами начальника Західного регіонального управління (1 категорія) Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) від 23.08.2017 №443-ос та від 22.09.2017 №486-ос.
14.05.2022 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо виплаченого позивачу грошового забезпечення при звільненні.
З наданих у відповідь на адвокатський запит особистих карток грошового забезпечення позивача вбачається виплата: підйомної допомоги у жовтні 2015 року у розмір 3290,78 грн, грошової допомоги на оздоровлення у березні 2016 року у розмірі 3361, 41 грн, у червні 2017 року у розмірі 5254, 75 грн., одноразової грошової допомоги при звільненні (вересень 2017) у розмірі 40895, 63грн., компенсація за невикористані дні додаткової відпустки у розмірі 7633, 85 грн. Крім того, за період з січня 2016 року по 23 вересня 2017 року позивачу нараховувалась та виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
Згідно з випискою з банківського рахунку позивача індексація грошового забезпечення за період з січня 2015 року по вересень 2017 року нарахована та виплачена позивачу 28.05.2021 у сумі 42569,77 грн.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року у справі № 380/2346/22 відповідачем 28.11.2022 року проведено нарахування та виплату позивачу заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 23.09.2017 року у розмірі 31968, 00 грн., що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «Приватбанк».
Оскільки нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем проведено лише 28.05.2021, то розрахунок підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 рік, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги та щомісячної додаткової грошової винагороди позивачу проведено без врахування індексації грошового забезпечення, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII).
За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078).
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260).
Відповідно до частини другої статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Аналогічні норми містить пункт перший розділу XXXII Порядку №260.
Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №1294 від 07.11.2007 (далі Постанова №1294, була чинною до 28.02.2018, тобто регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до наявної інформації в особистих картках грошового забезпечення позивача відповідач нарахував та виплатив позивачу грошову допомогу на оздоровлення у 2016-2017 роках, підйомну допомогу у 2015 році, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки та щомісячну додаткову грошову винагороду за період з 01.01.2016 по 23.09.2017 без врахування індексації грошового забезпечення, оскільки нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем проведено лише 28.05.2021.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Вирішуючи питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує згідно з положеннями частини 5 статті 242 КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2017 роках, підйомної допомоги виплаченої у 2015 році, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з 01.01.2016 по 23.09.2017 включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
З метою ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках, підйомної допомоги, виплаченої у 2015 році, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з 01.01.2016 по 23.09.2017 включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 28.11.2022, суд зазначає таке.
Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі-Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно із статтею 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Законі № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Зазначена позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, від 29 квітня 2021 року у справі № 240/6583/20.
Проте, суд звертає увагу на те, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону №2050-III, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 240/186/20.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до відповідача з заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу. Тобто, позивачем не дотримано умови щодо звернення до відповідача із заявою про виплату відповідної компенсації.
Враховуючи зазначене, суд висновує про передчасність звернення до суду з позовною вимогою зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 28.11.2022, а тому у задоволенні такої необхідно відмовити повністю.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - 14321653) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,- задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч2144) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 рр., компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, підйомної допомоги, виплаченої у 2015 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01 січня 2016 року по 23 вересня 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати 7 прикордонний Карпатський загін Західного регіонального управління ДПС України провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 рр., компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, підйомної допомоги, виплаченої у 2015 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01 січня 2016 року по 23 вересня 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна