08 березня 2023 року м. Київ № 320/9180/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського міського голови Сапожко Ігоря Васильовича та Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до міського голови м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області, у якому просить суд:
визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, пов'язані із прийняттям рішення щодо трьох заяв пункту 2 «Рішення міської ради від 17.03.2020 №1834-72-07 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 » яким вирішено; « 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 01.10.2018 №11-16-2/6928, №11-16- 2/6929 відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»;
скасувати пункт 2, пов'язаного з прийняттям рішення щодо трьох заяв «Рішення міської ради від 17.03.2020 №1834-72-07 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 », яким вирішено; « 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 21.01.2020 року відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»;
зобов'язати Броварську міську раду Київської області розглянути три заяви ОСОБА_1 від 21.01.2020 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії цієї ради відповідно до вимог пункту 2, пункту 6 частини шостої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», а також Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 15 квітня 1994 року, яка ратифікована Україною 26 квітня 1996 року», Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа № 1-11/2018(3830/15);
визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, пов'язаних із прийняттям рішення щодо заяви позивача від 29.04.2020 пункту 2 «Рішення міської ради від 04.06.2020 №1834-776-07 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 », яким вирішено: « 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 29.04.2020 року відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»;
скасувати пункту 2, пов'язаного із прийняттям рішення щодо заяви позивача від 29.04.2020 «Рішення міської ради від 04.06.2020 №1834-776-07 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 », яким вирішено: « 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 29.04.2020 відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»;
зобов'язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2020 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії цієї ради відповідно до Рішення Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року, справа №1-247/2018(3393/18), Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа №1-11/2018(3830/15), Постанови Великої Палати Верховного суду від 12 листопада 2019 року, пункту 2, пункту 6 частини шостої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» та також Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної, війни учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 15 квітня 1994 року, яка ратифікована Україною 26 квітня 1996 року», Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 справа № 1-11/2018(3830/15);
визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, за порушення ст. 15 та 20 Закону України «Про звернення громадян», щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.01.2020 та 29.04.2020, підмінила предмет та підстави звернення позивача та розглянута за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги;
визнати протиправними дії міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, який не розглянув заяви ОСОБА_1 від 21.01.2020 та 29.04.2020 та за відмову керівника органу влади розглянути заяви позивача особисто;
зобов'язати міського голову м. Бровари Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича розглянути заяви позивача від 21.01.2020 та 29.04.2020 особисто та в присутності позивача, з підстав та предмету звернення позивача, з посиланням на норми законодавства та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення, та підписати дану відповідь особисто;
визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області за зміну підстав звернення позивача щодо відведення земельної ділянки, викладену в заявах від 21.01.2020 та 29.04.2020, та примушенням надавати проект землеустрою до заяви, який не передбаченим законодавством при відведенні земельної ділянки, відповідно заяв позивача;
зобов"язати Броварську міську раду Київської області усунути недоліки при розгляді звернень громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян», провести службову перевірку, та встановити, ким де і коли було змінено підстави звернення ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки в заявах від 21.01.2020 та 29.04.2020 та встановити хто примушує позивача надавати документи, які не передбачені законодавством при відведенні земельної ділянки;
визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області за розгляд на сесії міської ради проекту рішення міської ради, в той час, як в повідомленнях з витягів з сесій міської ради від 17.03.2020 та 04.06.2020 повідомлялось, що розглядалися заяви позивача;
зобов'язати Броварську міську раду Київської області відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень);
зобов'язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 гривень (два мільйони гривень);
зобов'язати Броварську міську раду Київської області надати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. про самовідвід.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М. про самовідвід.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 25.11.2020.
Ухвалою суду від 20.11.2020 визнано необґрунтованим, заявлений ОСОБА_1 відвід судді Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/9180/20.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/9180/20.
Ухвалою суду від 12.01.2021 визнано необґрунтованим, заявлений ОСОБА_1 відвід судді Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/9180/20.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/9180/20.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. про самовідвід.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І. про самовідвід.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 позовну заяву залишено без руху.
08.03.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення головуючого судді Головенко О.Д. від розгляду даної справи та передати її на перерозподіл у відповідності до ст. 31 КАС України.
В обгрунтування заявленого відводу вказує, що головуючий у адміністративній справі 320/9014/21 призначає судові засідання та не повідомляє позивача судовою повісткою про день, час та місце розгляду справи.
Крім того вказує, що головуючим суддею Головенком О.Д. неоднарозово було повернуто позов у адміністративній справі 320/9014/21 та через втручання в автоматизовану систему розподілу справ дана справа 320/9180/20 в ручному режимі розподілена на суддю Головенко О.Д.
На думку позивача головуючий суддя є заінтересованим в результаті розгляду справи, а тому вважає, що це є підстава для відводу судді Головенка О.Д. від розгляду справи № 320/9180/20.
Вирішуючи заяву про відвід, суд виходить з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 та 37 КАС України.
Водночас, особливості вирішення заявленого відводу та самовідводу ст. 40 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу (ч. 2 ст. 36 КАС України).
Частиною 1 ст. 40 КАС України передбачено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч. 4 ст. 40 КАС України).
Аналіз поданої заяви про відвід судді свідчить про те, що передумовою для виникнення у позивача сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді слугувало те, що позивач невчасно отримав судову повістку у адміністративній справі 320/9014/21 про день, час та місце наступного судового засідання, а також ухвали суду про повернення позовної заяви у адміністративній справі 320/9014/21, якими неодноразово наданий позов повертався позивачеві.
Водночас, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України).
Таким чином, заява позивача про відвід судді є необґрунтованою.
Окрім наведеного, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), у контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy).
Отже, при наданні оцінки об'єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об'єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб'єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.
При цьому, особиста безсторонність судді презюмується поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v.Switzerland).
Відтак, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.
Натомість, заявляючи відвід судді, позивач не надав доказів на підтвердження обставин, які б об'єктивно викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. Наведені позивачем обставини не свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених у п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а сам відвід пов'язується виключно з суб'єктивним сприйняттям позивачем ухвалених судових рішень та дій судді під час прийняття до провадження позовної заяви.
З огляду на викладене, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відтак, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 40 КАС України розгляд заяви про відвід слід здійснити суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, який визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Керуючись ст. 36, 37, 39, 40, 248 КАС України, суд
1.Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 08.03.2023 про відвід суді Головенку О.Д.
2.Передати справу у відповідності до ст. 31 КАС України для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду можуть бути наведені в апеляційній скарзі на судове рішення суду першої інстанції.
Суддя Головенко О.Д.