про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
07 березня 2023 року м. Київ № 320/5100/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у тому, що ним не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 246677,23 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 15.09.2022 у справі №640/359/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області на наступний виплатний період на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 246677,23 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 15.09.2022 у справі №640/359/21;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження за даним позовом суддя зазначає таке.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2022 у справі №640/35974/21 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 по 04.09.2019 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 9675 від 14.09.2021 з урахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад (5920,00 грн.), оклад за військовим званням «підполковник» (1410,00 грн.), надбавка за вислугу років 50 % (3665,00 грн.), надбавка за особливості проходження служби 65 % (7146,75 грн.), надбавка за службу в умовах режимних обмежень 20 % (1184,00 грн.), надбавка за кваліфікацію 5 % (296,00 грн.), премія 35 % (2072,00 грн.), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанов Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням 100 % підвищення пенсії до 04.09.2019;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити неотримані за минулий час суми пенсії ОСОБА_1 , зокрема 100 % суми підвищення пенсії з 05.03.2019 по 04.09.2019, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суддею встановлено, що предметом розгляду справи №640/35974/21 була незгода позивача з діями пенсійного органу щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 9675 від 14.09.2021 з урахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад (5920,00 грн.), оклад за військовим званням «підполковник» (1410,00 грн.), надбавка за вислугу років 50 % (3665,00 грн.), надбавка за особливості проходження служби 65 % (7146,75 грн.), надбавка за службу в умовах режимних обмежень 20 % (1184,00 грн.), надбавка за кваліфікацію 5 % (296,00 грн.), премія 35 % (2072,00 грн.), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанов Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням 100 % підвищення пенсії до 04.09.2019.
Водночас, зі змісту даної позовної заяви вбачається, що предметом даного адміністративного позову є незгода позивача з невиконанням відповідачем рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.202 у справі №640/35974/21 в частині не здійснення належної виплати пенсії позивача, а саме щодо не включення в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ "Ощадбанк" Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 246677,23 грн., нараховану на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2021 у справі №640/35974/21.
Отже, позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо неналежного виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 15.09.2021 у справі №640/35974/21, зокрема в частині не здійснення належної виплати пенсії позивача, а саме щодо не включення в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ "Ощадбанк" Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за з 01.12.2022 по 31.12.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 246677,23 грн.
Відтак, спірні правовідносини виникли у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 15.09.2021 у справі №640/35974/21, зокрема питанням є застосування Порядку №1956 від 30.08.1999 при виконанні рішення суду.
Крім цього, в обґрунтування своїх вимог позивач теж посилається на невиконання та неналежне виконання відповідачем рішення суду у справі №640/35974/21.
Серед підстав позову позивач теж посилається на невиконання та неналежне виконання відповідачем рішення суду у справі №640/35974/21.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження і КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18 та від 02.11.2021 у справі №620/1528/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а зазначено, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”. Зазначений спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Суддя зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
За таких обставин, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.09.2022 по справі №817/153/18, від 26.10.2022 по справі №380/9852/21 та від 06.02.2023 по справі №140/559/22.
З аналізу положень Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2005 № 1404-VIII вбачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили. рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи викладене у сукупності , суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Керуючись статтями 170, 243, 248 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.