10 березня 2023 року Справа № 280/68/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком;
2) стягнути з відповідача на користь позивача недоотриману частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8179,00 грн. (вісім тисяч сто сімдесят дев'ять) гривні;
3) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень, 00 копійок) ;
4) справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Плужником М.В., який діє на підставі ордеру серії АР №1102919 від 03.12.2022
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є учасником бойових дій, тому відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-XII) має право на отримання разової грошової допомоги, що виплачується щорічно до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак позивачу проведена виплата вказаної допомоги в розмірі 1491 грн., що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». При цьому, вказує, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, набув право на отримання допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому положеннями Закону №3551-XII, відтак з виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж встановлено законом, представник позивача не погоджується. Вважає такі дії відповідача протиправними і просить позов задовольнити.
Ухвалою від 09.01.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін у відповідності до положень статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
18.01.2023 представником відповідача засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву (вх.№2803), в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх необґрунтованість та безпідставність. Зокрема зазначає, що враховуючи введення в Україні воєнного стану, можуть бути обмежені права і свободи, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України, яка регулює правовідносини щодо соціального захисту громадян. Також зазначено, що Міністерство соціальної політики України є головним розпорядником бюджетних коштів щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, відтак позивачу правомірно нарахована та виплачена разова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік у розмірі 1491 грн., що встановлено в додатку до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540. Крім того, представник відповідача заперечує проти відшкодування витрат на правничу допомогу з огляду на документальну непідтвердженість надання такої допомоги та неспівмірність зі складністю справи. З огляду на вищезазначене, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 10.12.2002 (а.с.8-9).
16.11.2022 позивач звернувся із заявою про здійснення перерахунку та виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (а.с.10).
Листом відповідача від 14.12.2022 №13719-13121/Г-02/8-0800/22 позивачу роз'яснено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому у складі пенсії встановлено підвищення як учаснику бойових дій. При цьому, розмір грошової допомоги визначає не Головне управління, а Постанова №540. Дії Головного управління щодо виплати грошової допомоги у 2022 році полягають в одноразовому включенні суми грошової допомоги у визначеному Постановою №540 розмірі до відомості (списку) на виплату пенсій за червень 2022 року. Оскільки повноважень на вчинення дій, не передбачених Постановою №540, органам Пенсійного фонду України не надано, у червні поточного року позивачу була нарахована та виплачена разова грошова допомога відповідно до норм Постанови №540 з основним розміром пенсії (а.с.11).
Вважаючи дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу суми разової грошової допомоги за 2022 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня учасникам бойових дій в розмірі меншому, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення передбачає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону №107-VI, визнані неконституційними.
Законом України від 28.12.2014 №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відтак, наведеною нормою Уряд України уповноважено визначати разову грошову допомогу.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) зазначене положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, з 27.02.2020 застосовуються положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV, а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі строк запровадження воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду даної справи.
Також Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Надалі строк проведення загальної мобілізації продовжувався
Абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України визначено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Стаття 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) визначає, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частина друга статті 20 Закону №389-VIII встановлює, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Статтею 64 Конституції України регламентовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (частина друга).
При цьому, правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються статтею 46 Конституції України, яка не передбачена частиною другою статті 64 Конституції України.
Отже, право соціального захисту, гарантоване статтею 46 Конституції України, може бути обмежено в умовах воєнного або надзвичайного стану. Відповідна теза узгоджується й з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.12.2022 по справі №580/2869/22 (провадження №К/990/30013/22).
Суд також бере до уваги позицію Верховного Суду, що з огляду на запровадження в Україні воєнного стану та для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації, виходячи з наявних/обмежених фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо тимчасового порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, що стосується разової (несистематичної, додаткової до пенсії та інших видів соціальних виплат) грошової допомоги від держави, ніяким чином не може розцінюватися, як звуження права на соціальний захист, таке рішення покликане, передусім, фінансово забезпечити заходи правового режиму воєнного стану в Україні та заходи загальної мобілізації.
Таким чином, в період дії правового режиму воєнного стану та проведення загальної мобілізації, тобто починаючи з 24.02.2022, Кабінет Міністрів України мав повноваження приймати рішення щодо розмірів та порядку застосування державних соціальних гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.
07.05.2022 Кабінет Міністрів України скористався цими повноваженнями та на підставі абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України прийняв Постанову №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова №540), якою встановив, зокрема, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується учасникам бойових дій у розмірі 1491 грн.
Підпунктом 2 пункту 2 Постанови №540 Кабінет Міністрів установив, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, зокрема, органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Згідно з пунктом 3 Порядку розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:
1) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., - Пенсійний фонд України;
2) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р.: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення), центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України.
Положеннями пункту 5 Порядку визначено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються:
Пенсійному фонду України - відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги, що включені у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 р., на підставі інформації, що обробляється в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах), та витрат на оплату послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання;
регіональним органам соціального захисту населення - відповідно до поданої ними інформації щодо сум грошової допомоги, сформованої на підставі інформації місцевих органів соціального захисту населення та центрів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, для проведення виплат особам, зазначеним у абзаці першому підпункту 2 пункту 3 цього Порядку, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги територіальними органами Пенсійного фонду України, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ «Ощадбанк».
Таким чином, Мінсоцполітики перераховує кошти Пенсійному фонду України відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги або регіональним органам соціального захисту населення відповідно до поданої ними інформації щодо сум грошової допомоги, сформованої на підставі інформації місцевих органів соціального захисту населення та центрів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Суд звертає увагу, що відповідне рішення щодо розміру соціальної допомоги є тимчасовим (на 2022 рік) та викликане надзвичайними обставинами (запровадженням воєнного стану та загальної мобілізації).
Суд вважає безпідставним посилання позивача на рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, оскільки після прийняття вказаного рішення відбулася зміна законодавства та змінились обставини щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Крім того, суд зауважує, що позивач не був позбавлений права на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня та отримав її у розмірі 1491 грн., що відповідає сумі, передбаченій Постановою №540.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.12.2022 по справі №580/2869/22 (провадження №К/990/30013/22).
Беручи до уваги положення частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.03.2023.
Суддя К.В.Мінаєва