09 березня 2023 року Справа № 280/201/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, буд. 158Б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
06 січня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області неправомірними;
зобов'язати провести перерахунок пенсії у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 11.05.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати виплату пенсії у розмірі, визначеному довідкою ДУ «ТМО МВС України в Запорізькій області» № 33/28-324 від 27.05.2021, а саме: 20 422,97 грн.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі № 280/9839/21 зобов'язано Головне управління ПФУ в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення визначеного в довідці ДУ «ТМО МВС України в Запорізькій області» № 33/28-324 від 27.05.2021, станом за листопад 2019 року, у відповідності до вимог ст. 43, 63 Закону України від 11.05.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення суду у серпні 2022 року позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019, однак у розмірі 70%. Листом відповідача роз'яснено, що при виконанні рішення суду відповідачем застосовано норми законодавства, чинні на грудень 2019 року, зокрема, норми ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Вважаючи дії відповідача щодо виплати пенсії у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення замість 85 % неправомірними, позивач звернувся з позовом до суду та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.01.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
26 січня 2023 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла зава про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 26.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, прийнято рішення здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
03 лютого 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електроний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на позовну заяву. У відзиві представник відповідача заперечує проти позовних вимог та зазначає, що у відповідача відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача виходячи з грошового забезпечення з включенням інших видів ніж ті, які виплачувалися діючим військовослужбовцям з 01.12.2019. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Приписами частини 2 статті 263 КАС України, визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі № 280/9839/21 визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Запорізькій області щодо відмови у проведенні з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» з грошового забезпечення визначеного у довідці ДУ «ТМО МВС України в Запорізькій області» №33/28-324 від 27.05.2021; зобов'язано Головне управління ПФУ в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення визначеного в довідці ДУ «ТМО МВС України в Запорізькій області» №33/28-324 від 27.05.2021, станом за листопад 2019 року, у відповідності до вимог ст. 43, 63 Закону України від 11.05.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Запорізькій області.
27 серпня 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії у розмірі, визначеному в довідці МВС України від 27.05.2021 № 33/28-324.
Листом від 15.09.2022 № 9746-9060/В-02/8-0800/22 відповідач повідомив, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/9839/21 було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 27.05.2021 № 33/28-324. Розмір пенсії позивача становить 16 363,96 грн.
На запит позивача від 05.10.2022 відповідачем листом від 25.10.2022 № 11576-11042/В-02/8-0800/22 надіслано копії розрахунків пенсії ОСОБА_1
22 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою в якій просив надати інформацію з приводу підстав виплати 70 % грошового забезпечення замість 85%.
Відповідачем листом від 09.12.2022 № 13530-12922/В-02/8-0800/22 повідомлено позивачу, що при виконанні рішення суду у справі № 280/9839/21 про зобов'язання проведення перерахунку пенсії з урахуванням оновленого розміру грошового забезпечення відповідачем застосовані норми законодавства, чинні на грудень 2019 року, зокрема норми ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу) було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Порядок перерахунку призначених пенсій визначено ст. 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII відповідно до якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини другої статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
08 липня 2011 року прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011. Підпунктом 8 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону внесено зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, зокрема в частині другій статті 13 цифри «90» замінено цифрами «80».
Також, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
27 березня 2014 року прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII, що набрав чинності з 01.04.2014 (крім деяких положень), пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII: в частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами «70». Вказані зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Законом від 27.03.2014 № 1166-VІІ внесені зміни до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII та змінено до 70 % максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Відповідач вірно вказує, що на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до Закону від 27.03.2014 № 1166-VІІ, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Проте, суд зазначає, що відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 по справі № 0940/2217/18.
Суд зазначає, що стаття 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII ані Законом від 08.07.2011 № 3668-VI, ані Законом від 27.03.2014 № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом від 08.07.2011 № 3668-VI та Законом від 27.03.2014 № 1166-VII зміни до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону від 08.07.2011 № 3668-VI та Закону від 27.03.2014 № 1166-VII не зазнала.
У зв'язку із викладеним суд дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019
Тому, застосування відповідачем статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, яка регулює призначення пенсій, до правовідносин із перерахунку пенсії позивачу, є протиправним.
Як встановлено судом у рішенні від 20.07.2020 по справі № 380/3959/20 з 15.09.1995 ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно Закону №2262-ХІІ (30 років вислуги) в розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В силу наведених норм процесуального закону обставини, встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.07.2020 по справі № 380/3959/20 мають преюдиційне значення при вирішенні спору у даній справі, оскільки ухвалюючи таке рішення, суд надавав оцінку діям відповідача щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 85% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Отже дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача із 85 % до 70 % сум грошового забезпечення під час здійснення перерахунку з 01.12.2019 є протиправними, а тому заявлені позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
За таких обставин суд вважає, що пенсія позивачу має бути перерахована з 01.12.2019 виходячи із 85 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, з приводу обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанови Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 1 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18). Таким чином, принцип стабільності є визначальним щодо можливості виходу за межі позовних вимог.
Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов'язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов'язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі № 819/1420/15).
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Водночас, суд зауважує, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних
Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України та відповідно до наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково шляхом: визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області неправомірними; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 11.05.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», з 01.12.2019, у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити пенсію позивачу з 01.12.2019 у розмірі 85 % грошового забезпечення, визначеного довідкою ДУ «ТМО МВС України в Запорізькій області» № 33/28-324 від 27.05.2021.
Щодо строків звернення до суду з позовом, суд зазначає, що з матеріалів справи слідує, що про порушення своїх прав позивач дізнався із розрахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, отриманих у жовтні 2022 року, а даний позов подано до суду 23 грудня 2022 року (засобами поштового зв'язку). Отже, передбачений статтею 122 КАС України строк звернення до суду позивачем не пропущено.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, буд. 158Б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області неправомірними;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 11.05.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», з 01.12.2019, у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2019 у розмірі 85 % грошового забезпечення, визначеного довідкою ДУ «ТМО МВС України в Запорізькій області» № 33/28-324 від 27.05.2021.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.03.2023.
Суддя О.О. Артоуз