09 березня 2023 року Справа № 280/165/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: поновити пропущений процесуальний строк на звернення до суду у зв'язку з поважністю його пропуску; визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу протиправними; зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2019 позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Запорізького ТЦК та СП від 28.07.2021 № 1425/с про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії та основного розміру пенсії у розмірі 83 % відповідних сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі № 280/269/22 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача, однак у розмірі 70 % грошового забезпечення. Зазначає, що своїм листом відповідач роз'яснив йому, що даний відсоток застосовано тому, що вищевказаним рішенням Запорізького окружного адміністративного суду Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не зобов'язано провести перерахуно пенсії у розмірі 83 %. Вважає, що таким чином відповідач знехтував висновками суду, які викладені у вказаному рішенні та порушив право позивача на отримання пенсії у розмірі 83 % від відповідних сум грошового забезпечення. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити його позовні вимоги.
Ухвалою від 11.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач позов не визнав, 18.01.2023 на адресу суду надіслав відзив (вх. № 2844), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що дії відповідача щодо застосування 70 % грошового забезпечення, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» під час проведення перерахунку пенсії позивачу є такими, що повністю відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки на момент здійснення такого перерахунку діяла норма статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка передбачала саме такий максимальний розмір пенсії. Також вважає передчасними та безпідставними вимоги щодо перерахунку пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром, оскільки вказане право особи не порушено, а захисту підлягають тільки порушені права та/або інтереси. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також у відзиві міститься клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 280/165/23, де зазначається про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 380/24477/21.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі № 280/269/22, яке набрало законної сили 08.09.2022, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1425/с від 28.07.2021 про грошове забезпечення для нарахування пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1425/с від 28.07.2021 про грошове забезпечення для нарахування пенсії, починаючи з 01.04.2019, із врахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі № 280/269/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснило перерахунок пенсії позивачу відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019.
При перерахунку пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі № 280/269/22 відповідачем зменшено розмір основного розміру пенсії з 83% до 70%.
Не погодившись із зазначеними діями відповідача, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив просив перерахувати пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1425/с від 28.07.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням усіх зазначених в ній додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідач листом від 11.11.2022 повідомив позивача, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/269/22, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. При виконанні зазначеного рішення про зобов'язання проведення перерахунку пенсії з урахуванням оновленого розміру грошового забезпечення, відповідачем застосовані норми чинного законодавства, чинні на квітень 2019 року, зокрема, норми статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Вказав, що перерахунок пенсії позивача на виконання зазначеного рішення суду проведено в межах покладених зобов'язань в повному обсязі.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (у редакції, яка діла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2262-ХІІ) передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Вказане кореспондується з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393», відповідно до якого перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла до 01.10.2011) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону №2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Так, відповідач перерахував пенсію позивачу, однак, основний розмір перерахованої пенсії визначив на рівні 70% грошового забезпечення, незважаючи на те, що її розмір, раніше обчислювався на рівні 83% грошового забезпечення.
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, за якою позивачу обчислювалась пенсія в розмірі 83% грошового утримання, оскільки при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 04 лютого 2019 року по справі №240/5401/18, від 24 квітня 2018 року по справі №686/12623/17, від 27 лютого 2018 року по справі №642/3284/17, від 31 січня 2018 року по справі №523/4930/15-а та інших.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 по зразковій справі №240/5401/18 зазначила, що погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримує висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відповідно до частини десятої статті 290 КАС у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;
в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.
Таким чином дана справа є типовою у розумінні вимог ст.291 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.292 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже, підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що за загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірність зменшення позивачу розміру пенсії з 83% до 70% сум відповідного грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Крім того суд зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.01.2019 по справі № 280/5072/18, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено. Визнано протиправними з 01.01.2018 дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по пенсії призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 до часу припинення відповідного права або зміни законодавства.
В період часу з моменту винесення даного рішення до теперішнього часу відповідне право припинено не було, також не змінювалось законодавство щодо спірних правовідносин.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Проте, всупереч рішення суду, яке набрало законної сили, та вищезазначених норм законодавства, відповідачем протиправно знову зменшено основний розмір пенсії позивача з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Щодо зобов'язання вчинити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром суд зазначає про таке.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб підлягає захисту у разі встановленням судом факту їх порушення.
Натомість, матеріали цієї справи не містять доказів того, що пенсія позивача обмежена максимальним розміром, оскільки перерахунок на підставі довідки від 28.07.2021 № 1425/с саме з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення ще не проведено. Підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку та виплаті перерахованих сум будуть порушені, на момент вирішення даного спору, у суду відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішення Великої Палати Верховного Суду у справі №380/24777/21, суд зазначає наступне.
Відповідно до відкритих відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 по справі №380/24477/21 відмовлено у прийнятті справи до провадження та повернуто її до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №280/604/23 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №380/24477/21 (провадження №К/990/17495/22).
Стосовно посилання відповідача на пропуск встановленого частиною 2 статті 121 КАС України шестимісячного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тобто, у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Таким чином, посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права є необґрунтованими.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 992,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні з 01.04.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.07.2021 № 1425/с у розмірі 83% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова