07 березня 2023 року м. Житомир справа № 240/20531/21
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 1148695,26 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, єдиного податку з фізичних осіб, адміністративних штрафів та військового збору.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30 вересня 2021 року.
30 вевересня 2021 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 13.10.2021, у зв"язку із витребуванням у позивача додаткових доказів.
13.10.2021, 27.10.2021, 17.11.2021 підготовчі засідання не відбулися у зв"язку із невкою відповідача. Наступне підготовче засідання призначено на 24.11.2021.
24.11.2021, 23.12.2021 підготовчі засідання не відбулися у зв"язку із заявленим клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи. Наступне підготовче засідання призначено на 19.01.2022.
19.01.2022 провадження в адміністративній справі № 240/20531/21 за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості було зупинено до набрання чинності рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/43708/21.
18.01.2023 провадження у дані адміністративній справі було поновлено. Підготовче засідання у справі призначено на 02.02.2023.
Також слід зазначити, що відповідач своїм правом подати відзив не скористалася.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 закрито підготовче провадження та вирішено перейти до судового розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта №2715/06-30-07-12/ НОМЕР_1 від 10.03.2021 відповідачу були визначені грошові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, єдиного податку з фізичних осіб, адміністративних штрафів та військового збору.
Зокрема, за платежем з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) податку на доходи фізичних осіб було прийняте податкове повідомлення-рішення:
- від 13.04.2021 № 0038760711, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 392205,00 грн, з яких: 356550,00 грн - основний платіж, 35655,00 грн - штрафні санкції.
Крім того, відповідачу відповідно до п.п. 129.1 ст.129 ПК України нараховано пеню в сумі 102756,73 грн.
За платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 13.04.2021 № 0038660711, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 352984,79 грн, з яких 320895,26 грн - основний платіж; 32089,53 грн - штрафні санкції;
- від 13.04.2021 № 0038680711, яким до відповідача було застосовано фінасову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн.
Крім того, відповідачу відповідно до п.п. 129.1 ст.129 ПК України нараховано пеню в сумі 94380,13 грн.
За платежем з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування було прийняте податкове повідомлення-рішення:
- від 13.04.2021 № 0038740711, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 29415,40 грн, з яких 26741,27 грн - основний платіж; 2674,13 грн - штрафні санкції;
Крім того, відповідачу відповідно до п.п. 129.1 ст.129 ПК України нараховано пеню в сумі 7865,01 грн.
За платежем з єдиного податку з фізичних осіб було прийняте податкове повідомлення-рішення:
- від 13.04.2021 № 0038650711, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на 122056,50 грн, з яких 110960,45 грн - основний платіж; 11096,05 грн - штрафні санкції;
Крім того, відповідачу відповідно до п.п. 129.1 ст.129 ПК України нараховано пеню в сумі 44651,70 грн.
Також на підставі вищевказаного акта перевірки встановлено порушення пп. «а» п. 176.1 ст.176, п. 177.10 ст.177, п.44.1 та п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України , п.1 Порядку ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.04.2021 № 0038690711, яким відповідачу нараховано 1020,00 грн адміністративного штрафу, а також за порушення пп.16.1.7, п.16.1 ст.16, ст.65 ПК України було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.04.2021 № 0038700711, яким відповідачу нараховано 340,00 грн адміністративного штрафу.
Податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області № 0038760711, № 0038680711, № 0038660711, № 0038740711, № 0038650711, № 0038690711, № 0038690711 відповідачем оскаржувалися у судовому порядку в межах адміністративної справи № 240/43708/21, однак позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень було залишено без розгляду.
З огляду на викладене, визначені Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області грошові зобов'язання вважаються узгодженими.
Податковий обов'язок щодо сплати сум грошових зобов'язань у встановлений законодавством строк відповідачем виконаний не був.
Позивачем сформовано податкову вимогу від 07 червня 2021 за формою "Ф" , яку було направлено на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, судом враховується таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У силу положень пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган ( п.п.54.3.3 п.54.3 статті 54 ПК України).
За правилами пункту 59.3 цієї статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до пункту 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, за правилами пункту 59.5 цієї ж статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Станом на день розгляду справи податковий борг відповідача у сумі 1148695,26 грн підтверджений позивачем і доказів сплати чи часткового погашення суми податкового боргу відповідачем суду не надано.
Згідно пунктів 95.1 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Окрім того, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Підпунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За правилами пункту 97.3 статті 97 ПК України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Судом встановлено, що стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 10.09.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 23080050001005267 про припинення підприємницької діяльності.
Разом з тим, згідно з інформаційною довідкою про реєстраційні дані платника податків - ОСОБА_1 на теперішній час припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).
Питання стягнення податкового боргу з фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, врегульоване Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462 (далі - Порядок).
Так, у відповідності до пп. 4 п. 11.18 Порядку державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Згідно з пп. 5 п. 11.18 Порядку врегулювання питань погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Положеннями пп. 6 п. 11.18 Порядку після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Беручи до уваги те, що суму заборгованості у розмірі 1148695,26 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки, розрахунком формування податкової заборгованості. Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору, не надано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що податковий борг має бути стягнутий з позивача, як фізичної особи.
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи зазначене та те, що відповідач відзиву на позовну заяву та доказів погашення податкового боргу не надав, суд вважає позовні вимоги про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 в розмірі 1148695,26 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволеню.
Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи, що відповідачем заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Житомирській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП: 44096781) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави податкову заборгованість у розмірі 1148695,26 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Ю. Романченко