Справа № 946/5132/22
Провадження № 2/946/1179/23
02 березня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Пащенко Т.П.
при секретарі - Топтигіній О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області, Ізмаїльський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області, Ізмаїльський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона є власницею 8/15 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , інших 7/15 часток належить її колишньому чоловіку ОСОБА_3 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зазначеному житловому будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином колишнього чоловіка доньки позивачки, ОСОБА_4 , - ОСОБА_5 . З початку 2021 року ОСОБА_2 в даному будинку не проживає, належного йому майна та особистих речей в будинку не має, обов'язків по оплаті житлово-комунальних послуг відповідач не виконує. Через реєстрацію відповідача у житловому будинку, позивачка обмежена у праві розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Місцезнаходження на даний час ОСОБА_2 позивачці не відоме, він з нею не спілкується. Відповідач, не будучи власником будинку та не проживаючи в ній, залишаючись зареєстрованим у вказаному будинку, створює перешкоди у користуванні власністю позивачці, яка є власницею будинку.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином. Представник позивачки - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, в тому числі, через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи представника позивачки.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заяв чи клопотань по справі суду не надали.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно положень ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст.ст.16, 386, 391 ЦК України.
У відповідності до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст.72 ЖК визнання особи, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені терміни проводиться в судовому порядку.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власницею 8/15 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 10.08.2009 року, зареєстрованого КП «Ізмаїльське МБТІ» в реєстрі №52/6-60 від 17.08.2009 року. 7/15 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі рішення Ізмаїльського міського суду №2-102/1996 від 07.05.1996 року. Рішення набрало чинності 17.05.1996 року (а.с.20-21).
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 04.05.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Відповідач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 (колишній чоловік ОСОБА_4 , доньки позивачки) та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторним), виданим філіалом ЗАГС п.Винзили Тюменького районного відділу ЗАГС управління ЗАГС Тюменської області 26.02.2008 року (а.с.14), свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області 30.04.2008 року (а.с.9).
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями будинкової книги (а.с.1618) та довідкою Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області про місце реєстрації фізичних осіб від 16.09.2022 року (а.с.30).
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 є усиновленим сином ОСОБА_4 . До свого повноліття постійно проживав в житлового будинку по АДРЕСА_1 . Вже біля чотирьох років він не проживає за даною адресою, біля одного року тому повністю вивіз свої особисті речі з будинку.
Отже, відповідач за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, що вбачається з пояснень свідка та поштових відправлень, які повернулися на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою. Згідно ст. 7 цього Закону зняття з реєстрація місця проживання особи здійснюється органом реєстрації на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
За таких обставин, оскільки відповідач за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 не проживає понад один рік, він втратив право користування житлом.
Своїм перебуванням на теперішній час на реєстраційному обліку у житловому будинку АДРЕСА_1 , частина якого належить позивачці, відповідач створює перешкоди в реалізації нею в повному обсязі прав та охоронюваних законом інтересів власника зазначеного майна, тобто порушує ч.ч. 1,2 ст. 317, ч.ч. 1,2 ст. 319 ЦК України.
Згідно ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» підставою для зняття з реєстрація місця проживання особи є судове рішення, яке набрало законної сили, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81, 82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим позов задовольнити та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 , оскільки позовні вимоги обґрунтовані.
За правилами ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, -
Позов ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області, адреса місцезнаходження: просп. Незалежності, 62, м.Ізмаїл Одеської області, 68600, Ізмаїльський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, адреса місцезнаходження: вул. Михайлівська, 27, м.Ізмаїл Одеської області, 68600, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є підставою для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Т.П.Пащенко