Справа № 946/10674/21
Провадження № 2/946/1138/23
07 березня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Пащенко Т.П.,
при секретарі - Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «УДП» про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 24.12.2021 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі.
У судові засідання, призначені на 24.01.2023 року, 07.03.2023 року позивач та його представник адвокат Романенко О.О. не з'явилися, про час, дату та місце судового засідання сповіщені належним чином, про що свідчать телефонограма від 23.12.2022 року (а.с.47 т.2), розписка (а.с.58 т.2), телефонограма від 24.01.2023 року, заяв чи клопотань по справі суду не надали.
Представник відповідача ПрАТ «УДП» - Вишневська Г.В. в судовому засіданні просила суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «УДП» про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника до судового засідання без поважних причин.
Вислухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Стаття 131 ЦПК України передбачає обов'язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Таким чином, відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України суд вважає, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин та є належно повідомленими про час та місце розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій, в зв'язку з чим, дії позивача та його представника у вигляді систематичної неявки у судові засідання суд відносить до таких, що суперечать вимогам п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України, що призводить до порушення розумних строків розгляду справи.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки у судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнані поважними. Суд відкладає розгляд справи в разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача у судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що наслідки ч.5 ст.223 ЦПК України настають незалежно від причин повторної неявки сторони позивача, які можуть бути поважними, а обумовлені лише клопотанням позивача про розгляд справи у його відсутності, що є правом останнього.
Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Відповідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадків, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню справи.
Позивач чи його представник не звернулися до суду з заявою про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
За таких обставин, неявка в судові засідання позивача, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду позовної заяви, що призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті пред'явленого позову.
На підставі наведеного, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача, відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «УДП» про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід залишити без розгляду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ПрАТ «УДП» про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43,121,131,210, 223, 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 15 - ти денний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10 березня 2023 року.
Суддя: Т.П.Пащенко