справа № 208/5065/22
№ провадження 1-кп/208/231/23
Іменем України
17 лютого 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 , законного представника ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10 , законного представника ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_12 ,
у відкритому підготовчому судовому засіданні, згідно угод про визнання винуватості розглянувши справу кримінального провадження №12022041160000470 відносно:
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, студента 2 курсу Кам'янського вищого професійного ліцею, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровського району, громадянина України, студента 2 курсу Кам'янського вищого професійного училища, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, студента 2 курсу Кам'янського вищого професійного ліцею, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, -
10.10.2022 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у зазначеному кримінальному провадженні з одного боку, та:
- обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , в присутності законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , з іншого боку;
- обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 , в присутності законного представника ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , з іншого боку;
- обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10 , в присутності законного представника ОСОБА_16 , захисника ОСОБА_12 з іншого боку,
за письмовою згодою потерпілої сторони, в приміщенні Кам'янської окружної прокуратури, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. І.Ясюковича, 2, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоди про визнання винуватості, додержуючись наступних умов.
Приблизно о 23.30 годині 07.07.2022 року, раніше знайомі між собою неповнолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходили біля буд. 54-Д по пр. Свободи у м. Кам'янське Дніпропетровської області, де побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_17 , який сидів на лавці, а на розташованому перед ним столиком лежали його мобільний телефон та гаманець.
В цей момент у ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 раптово виник протиправний умисел, спрямований та відкрите викрадення у ОСОБА_17 зазначеного вище майна, реалізуючи який вони вступили між собою у попередню змову.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний та відкритий характер свого діяння, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, керуючись корисливим мотивом, спираючись на підтримку одне одного, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 і ОСОБА_20 підійшли до ОСОБА_21 та під вигаданим приводом вступили з ним у розмову.
ОСОБА_15 присівши за столик навпроти потерпілого попросив цигарку, а отримавши відмову, попросив у потерпілого випити пива. В цей час ОСОБА_18 , спираючись на підтримку Чорного та ОСОБА_20 , з метою придушення волі потерпілого до спротиву їх спільним протиправним діям, підійшов ззаду до потерпілого та наніс йому два удари кулаком руки по голові в область потилиці та шиї.
Від отриманих ударів потерпілий ОСОБА_21 втратив рівновагу і падаючи на землю вдарився правою рукою та правою ногою об лавку і підлогу, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на голові, синця на шиї, садна на правій нижній кінцівці та садна на правій верхній кінцівці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.
Зазначеним чином застосувавши до ОСОБА_21 насильство, що не є небезпечним для його життя та здоров'я та продовжуючи реалізацію спільного протиправного умислу, ОСОБА_19 , виконуючи свою роль, користуючись тим, що потерпілий перебуває на землі та не в змозі чинити опір, скинув зі столу в бік ОСОБА_18 належний ОСОБА_21 гаманець коричневого кольору, в якому знаходились гроші у сумі 265 грн., паспорт громадянина України (ID-картка) на ім'я потерпілого ОСОБА_17 , довідка про реєстрацію місця проживання особи, а також банківські картки.
Зазначений гаманець ОСОБА_18 відразу підхопив з землі та почав утримувати при собі, а тим часом ОСОБА_20 забрав зі столу належний ОСОБА_21 мобільний телефон «РОСО M2010J19CG» вартістю 3 866,34 грн.
Продовжуючи реалізацію спільного протиправного умислу та утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 і ОСОБА_18 з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, отримали реальну можливість розпоряджатись викраденим майном, тобто довели свій протиправний умисел до кінця, спричинивши потерпілому ОСОБА_21 майнової шкоди на загальну суму 4 131,34 грн.
Умисні дії ОСОБА_4 , кваліфіковані за ч.4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану.
Умисні дії ОСОБА_7 , кваліфіковані за ч.4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану.
Умисні дії ОСОБА_10 кваліфіковані за ч.4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану.
Обвинувачені ОСОБА_18 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , під час досудового розслідування повністю визнали свою винуватість у зазначеному діянні.
Між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором укладена угода про визнання винуватості у скоєнні злочину передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та сторони дійшли згоди про призначення обвинуваченому покарання за ч.4 ст. 186 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 років позбавлення волі, звільнивши обвинуваченого відповідно до ст. ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Між обвинуваченим ОСОБА_7 та прокурором укладена угода про визнання винуватості у скоєнні злочину передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та сторони дійшли згоди про призначення обвинуваченому покарання за ч.4 ст. 186 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 років позбавлення волі, звільнивши обвинуваченого відповідно до ст. ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Між обвинуваченим ОСОБА_10 та прокурором укладена угода про визнання винуватості у скоєнні злочину передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та сторони дійшли згоди про призначення обвинуваченому покарання за ч.4 ст. 186 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 років позбавлення волі, звільнивши обвинуваченого відповідно до ст. ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Зі змісту угод вбачається, що при їх укладанні обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 роз'яснені та є зрозумілими наслідки укладання та затвердження угоди для сторін, відповідно до ст. 473 КПК України, а саме:
- обмеження права на оскарження вироку, підстави для оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода, в апеляційному порядку, що визначені ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в ст. 424 КПК України;
- відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого їм кримінального правопорушення, а вони мають право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на їх користь.
ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , кожен окремо, зобов'язуються:
- беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри під час судового розгляду;
- сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду обвинувального акту в суді.
Ці угоди, суть яких їм зрозуміла, укладені обвинуваченими добровільно і усвідомлено, і у них було достатньо часу, щоб ознайомитись зі змістом угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_19 пояснив суду що ОСОБА_18 і ОСОБА_20 його товариші, відносини в них дружні, разом проводять вільний час. З потерпілим ОСОБА_21 раніше знайомі не були. В зазначений в обвинуваченні час, разом з хлопцями йшли по проспекту Свободи в м. Кам'янське. Побачили, що в сквері на лавочці сидить чоловік і розпиває алкогольні напої. Перед чоловіком, на столі лежав телефон та гаманець. З корисливих мотивів у них раптово виник умисел забрати вказані речі, і вони підійшли до потерпілого. Він присів напроти ОСОБА_21 та попрохав закурити, на що останній відмовив. Потім попросив у потерпілого випити, та останній дав йому пива. ОСОБА_18 в цей час звернувся до потерпілого та сказав йому вимовити слова «паляниця, залізниця», що останній зробити не зміг. ОСОБА_18 знаходячись позаду ОСОБА_21 наніс тому два удари в район голови, і потерпілий впав на землю. В цей час він скинув на землю гаманець та телефон. ОСОБА_7 підібрав телефон, ОСОБА_18 забрав гаманець, після чого вони втрьох втекли.
ОСОБА_18 забрав з викраденого гаманця 200 гривень, а він відібравши у того гаманець забрав з нього 65 гривень. Потім став забирати у ОСОБА_20 телефон. Телефон упустили на землю, в результаті чого він розбився. Мобільний телефон в подальшому віддали поліції.
Вину визнає повністю та щиро розкаюється у скоєному. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена ним добровільно, без якогось примусу.
Обвинувачений ОСОБА_18 пояснив що ОСОБА_19 і ОСОБА_20 його товариші. Разом навчаються та проводять вільний час. З потерпілим ОСОБА_21 раніше не знайомі. В зазначений в обвинуваченні час, разом йшли по проспекту Свободи в м. Кам'янське. Побачили, раніше не знайомого потерпілого який сидів на лавочці в сквері. Перед останнім, на столику лежав гаманець і мобільний телефон. У них виник спільний умисел на заволодіння вказаним майном. ОСОБА_15 підійшов до потерпілого та сів поряд з ним на лавочці. Він обійшов потерпілого ззаду, та вимагав у того сказати слова «паляниця, залізниця» Потерпілий вимовити зазначені слова не зміг та він наніс йому два удари кулаками по голові. Потерпілий впав на землю, після чого він підібрав скинутий зі столу ОСОБА_19 гаманець потерпілого, а ОСОБА_20 забрав мобільний телефон. Заволодівши цим майном вони разом втекли. З гаманця в подальшому встиг забрати 200 гривень. Потім гаманець у нього вихопив ОСОБА_19 та витяг з гаманця 65 гривень, які в ньому залишались. Омелюсику з грошей нічого не залишилося. ОСОБА_15 забрав у ОСОБА_20 телефон, та під час вихоплювання його вронив. Телефон побився.
Вину визнає повністю та щиро розкаюється у скоєному. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена ним добровільно, без якогось примусу.
Обвинувачений ОСОБА_20 пояснив суду, що ОСОБА_18 і ОСОБА_19 його товариші. Разом навчаються та проводять вільний час. В зазначений в обвинуваченні час, разом з йшли по проспекту Свободи в м. Кам'янське. Побачили, раніше не знайомого потерпілого ОСОБА_21 , який сидів на лавочці, а за столиком перед ним знаходився гаманець та мобільний телефон. Раптово, вони вирішили забрати вказане майно. Підходячи, вирішили завести діалог з останнім та попросити цигарку. ОСОБА_15 підійшов до потерпілого перший, сів на лавочку поряд та почав розмовляти. Потім до потерпілого підійшов ОСОБА_18 та попросив сказати останнього слова «паляниця, залізниця» Останній вимовити вказані слова не зміг та ОСОБА_18 знаходячись позаду ОСОБА_21 , наніс тому два удари кулаками по голові. Потерпілий впав на землю. Він схопив мобільний телефон, а ОСОБА_18 забрав гаманець, після чого вони з місця події втекли. Мобільний телефон в нього забрав ОСОБА_19 , та не змігши поділити його з ОСОБА_18 , розбили. Грошей він не отримував, та після зазначених подій пішов до себе в гуртожиток.
Вину визнає повністю та щиро розкаюється у скоєному. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена ним добровільно, без якогось примусу.
З пояснень обвинувачених наданих суду вбачається, що визнання ними вини у скоєнні злочину за ч.4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, є добровільним, зрозумілим щодо обмежень оскарження в апеляційному та касаційному порядку, що передбачене ст. ст. 394, 424 ч.3 п.1 КПК України, відмови від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України.
Відповідно до заяви потерпілого ОСОБА_17 , з боку обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_22 та ОСОБА_20 йому повністю відшкодована завдана злочином матеріальна та моральна шкода (т.2 а. с. 208-209)
Згідно укладених угод про визнання винуватості, сторони погодили призначення неповнолітнім обвинуваченим вид покарання у виді позбавлення волі, та визначили міру покарання з застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі встановленою санкцією ч.4 ст. 186 КК України, з застосуванням ст. ст. 104, 75, 76 КК України.
Частиною 1 ст. 69 КК України встановлено, що за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього кодексу. Для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення, та які повинні оцінюватися з урахуванням індивідуальних особливостей кримінального провадження. Встановлені обставини, що пом'якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.
У справі «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»
При призначенні конкретній особі покаранні, тобто його індивідуалізації, виявляється каральна політика держави, яка поєднує в собі реалізацію різних цілей державного реагування на випадки вчинення злочинів, так як метою покарання згідно із законом України про кримінальну відповідальність є не лише кара, а й виправлення особи, запобігання вчиненню нею та іншими особами нових злочинів, і вона не може бути досягнута виключно за рахунок суворості призначеного покарання.
Правова система держави має забезпечувати баланс між суворістю та м'якістю заходів реагування на порушення кримінально-правових заборон і покарання, яке призначається особі, має бути справедливим.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Згідно ч. 1 ст. 103 КК України, при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
Перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , суд дійшов до висновку, що останнім дійсно вчинено кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 186 КК України, та він у цьому винний.
ОСОБА_18 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, скарг на його поведінку у побуті не надходило, посередньо характеризується за місцем навчання.
Відповідно до акту обстеження умов проживання неповнолітнього обвинуваченого, за місцем мешкання йому створені задовільні умови для виховання та розвитку.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_18 суд вважає повне визнання вини та щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, повне відшкодування завданої злочином шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_18 , судом не встановлено.
Конкретні обставини вчиненого ОСОБА_18 злочину оцінені судом повно та всебічно, при цьому окрім суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення судом враховується наведені вище характеризуючи дані, каяття обвинуваченого та осуд своєї злочинної поведінки.
Суд вважає, що враховуючи істотний взаємозв'язок між наявністю сукупності декілька пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин, з істотним зниженням ступеню тяжкості вчиненого злочину, зниження суспільної небезпечності самим обвинуваченим, призначення ОСОБА_18 покарання в межах санкції ч.4 ст. 186 КК України є не доцільним та несправедливим, і призначення більш м'якого пока¬рання ніж зазначене в цій санкції здатне забезпечити його виправлення.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості, яка укладена між прокурором ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , відповідає встановленим кримінальним процесуальним вимогам, є правомірною, відповідає інтересам суспільства та держави.
Перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_10 , суд дійшов до висновку, що останнім дійсно вчинено кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 186 КК України, та він у цьому винний.
ОСОБА_15 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем навчання.
Відповідно до акту обстеження умов проживання неповнолітнього обвинуваченого, той мешкає в гуртожитку та йому створені задовільні умови для виховання та розвитку.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_22 суд вважає повне визнання вини та щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, повне відшкодування завданої злочином шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_22 , судом не встановлено.
Обставини вчиненого ОСОБА_19 кримінального правопорушення оцінені судом повно та всебічно, при цьому окрім суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим злочину судом враховується наведені вище характеризуючи дані, каяття обвинуваченого та осуд своєї злочинної поведінки.
Враховуючи істотний взаємозв'язок між наявністю сукупності декілька пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин, з істотним зниженням ступеню тяжкості вчиненого злочину, зниження суспільної небезпечності самим обвинуваченим, суд вважає, що призначення ОСОБА_22 покарання в межах санкції ч.4 ст. 186 КК України є не доцільним та несправедливим, і призначення більш м'якого пока¬рання ніж зазначене в цій санкції здатне забезпечити його виправлення.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості, яка укладена між прокурором ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_10 , відповідає встановленим кримінальним процесуальним вимогам, є правомірною, відповідає інтересам суспільства та держави.
Перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_7 , суд дійшов до висновку, що останнім дійсно вчинено кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 186 КК України, та він у цьому винний.
ОСОБА_7 знаходиться на обліку у лікаря нарколога з діагнозом психічних та поведінкових розладів в результаті вживання коноплі зі шкідливими наслідками, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем навчання.
Відповідно до акту обстеження умов проживання неповнолітнього обвинуваченого, той мешкає в гуртожитку та йому створені задовільні умови для виховання та розвитку.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_20 суд вважає повне визнання вини та щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, повне відшкодування завданої злочином шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_20 , судом не встановлено.
Повно та всебічно оцінюючи обставини вчиненого ОСОБА_20 кримінального правопорушення, окрім суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим злочину, судом враховується наведені вище характеризуючи дані, каяття обвинуваченого та осуд своєї злочинної поведінки.
Враховуючи істотний взаємозв'язок між наявністю сукупності декілька пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин, з істотним зниженням ступеню тяжкості вчиненого злочину, зниження суспільної небезпечності самим обвинуваченим, суд вважає, що призначення ОСОБА_20 покарання в межах санкції ч.4 ст. 186 КК України є не доцільним та несправедливим, і призначення більш м'якого пока¬рання ніж зазначене в цій санкції здатне забезпечити його виправлення.
Судом встановлно, що угода про визнання винуватості, яка укладена між прокурором ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_7 , відповідає встановленим кримінальним процесуальним вимогам, є правомірною, відповідає інтересам суспільства та держави.
Відповідно до ст. 104 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею, при цьому іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років.
Згідно із ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та інші умови випробування. Значення іспитового строку полягає і в тому, що тільки протягом цього строку особа визнається судимою і за нею здійснюється контроль та соціально-виховна робота уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до дотримання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
Перебіг іспитового строку починається з моменту оголошення вироку і не підлягає скороченню в заохочувальному порядку.
У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд відповідно до ст. 76 КК України покладає на засудженого відповідні обов'язки.
Суд підтверджує, що узгоджена сторонами угоди міра покарання обвинуваченим, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених КК України.
Потерпілий ОСОБА_17 надав добровільну письмову згоду на укладення прокурором угоди з обвинуваченими про визнання ними винуватості. Цивільний позов по справі не заявлено.
Порушень прав, свобод чи інтересів інших осіб, судом не встановлено.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по проведенню судової експертизи, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягнення з обвинувачених в рівних частках.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, обраний відносно обвинувачених, підлягає застосуванню до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 474, 475 КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості, укладену 10.10.2022 року на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Кам'янської окружної прокуратури, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. І.Ясюковича, 2, між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та притягнутим в якості обвинуваченого у цьому провадженні ОСОБА_4 , затвердити.
Визнати ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 186 КК України, та з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 104, 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання чи роботи; періодично з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 залишити особисте зобов'язання.
Угоду про визнання винуватості, укладену 10.10.2022 року на підставі ст.ст. 468,469,472 КПК України в приміщенні Кам'янської окружної прокуратури, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. І.Ясюковича, 2, між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та притягнутим в якості обвинуваченого у цьому провадженні ОСОБА_7 , затвердити.
Визнати ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 186 КК України, та з застосуванням ст. 69 КК України,призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 104, 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання чи роботи; періодично з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_7 залишити особисте зобов'язання.
Угоду про визнання винуватості, укладену 10.10.2022 року на підставі ст.ст. 468,469,472 КПК України в приміщенні Кам'янської окружної прокуратури, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. І.Ясюковича, 2, між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та притягнутим в якості обвинуваченого у цьому провадженні ОСОБА_10 , затвердити.
Визнати ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 186 КК України, та з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 104, 75 КК України, звільнити ОСОБА_10 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання чи роботи; періодично з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_10 залишити особисте зобов'язання.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , на користь держави процесуальні витрати по проведенню судової товарознавчої експертизи у загальній сумі 943 гривень 90 копійок, у рівних частках по 314 гривень 64 копійок.
Речові докази по справі - мобільний телефон «POCO M201J19CG» та сім-карти «lifecell» НОМЕР_1 , «Vodafone» НОМЕР_2 , карта пам'яті «AMAZON pro, Micro SD 32 Gb», які знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_17 , - знявши арешт з майна, залишити у останнього.
Інші предмети по справі - картку банківську АТ «ПУМБ» № НОМЕР_3 , довідку про реєстрацію місця проживання особи на ім'я ОСОБА_17 , які знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_17 , - залишити у останнього.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через суд, який його ухвалив, протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.
Вирок суду підлягає негайному врученню прокурору, обвинуваченим, захисникам.
Суддя ОСОБА_1