справа № 208/1653/23
№ провадження 1-кс/208/413/23
Іменем України
03 березня 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122КК України в межах кримінального провадження № 12023041160000201 від 13.02.2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,-
встановив:
Слідчий звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, в якому просив застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, пославшись на те, що підозрюваний може переховуватись від органів слідстваабо суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого з підстав, наведених у його мотивувальній частині, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вважаючи, що такий запобіжний захід в достатній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підозрюваний в судовому засіданні провину визнав, проти застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арештуне заперечував.
Захисник підтримав позицію свого підзахисного, проте зазначив, що, враховуючи те, що ОСОБА_4 мешкає один, доцільно буде обрати домашній арешт з наданням періоду часу на працю та відвідування магазину, аптеки.
Слідчий суддя, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання,що 25.12.2022, приблизно о 04.00 год. ОСОБА_4 знаходився у кв. АДРЕСА_2 , де також перебував і раніше знайомий йому ОСОБА_7 , який мешкає у даній квартирі. Під час перебування у вказаній квартирі у ОСОБА_4 , діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій, наніс останньому один удар лівою рукою в область лівої частини тулуба, в результаті чого ОСОБА_7 , впав на підлогу на правий бік. Не зупинившись на вчиненому та продовжуючи реалізовувати свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_4 наніс ОСОБА_7 почергово правою та лівою ногою близько десяти ударів в область обличчя та голови, тобто у місце розташування життєво важливих органів. Реалізувавши у повному обсязі свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення. У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 ОСОБА_7 , згідно висновку експерта №192-Е від 21.02.2023, заподіяно тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому кісток носу, перелому передньої відділу решітчастої кістки праворуч, перелому виличного відростку лівої скроневої кістки, перелому лівої виличної кістки - відноситься до середнього ступеня тілесних ушкоджень, як викликавши тривалий розлад здоров'я більш 21 дня (п.п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Рвана рана верхньої губи зліва з переходом на ліву щоку відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, як викликавши розлад здоров'я більше 6 але менш 21 дня (п.п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6, МОЗ України від 17.01.1995 року).
01 березня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Відповідно до п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до рішень Європейского суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Також Європейський суд у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, наявність обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме показаннями свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання, речовим доказом.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченні частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На підтвердження наявності підстав вважати, що існують передбачені ч.1 ст.177 КПК ризики, є те, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (так як підозрюваному ОСОБА_4 інкриміновано кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи, що свідчить про те, що останній не дотримується суспільних норм поведінки та моралі; ОСОБА_4 усвідомлює, що у випадку доведення його вини може отримати реальну міру покарання за вчинення даного злочину та може в будь-який момент залишити межі міста та області, не маючи офіційного місця роботи );
?вчинити інше кримінальне правопорушення ( у провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, що вказує на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення);
?незаконно впливати на потерпілого та свідка (підозрюваний ОСОБА_4 ,особисто знайомий з потерпілим та свідком, знає їх місце мешкання, а отже може незаконно впливати на них задля зміни їх показань на власну користь з метою уникнення передбаченого законом покарання за вчинене).
Згідно ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР, наявність ризиків, передбачених п.1, 3,5 ч.1 ст. 177 КК України, те, що ОСОБА_4 не має соціальних зв'язків, не має офіційного працевлаштування, знайомий з потерпілим та свідками, вважає необхідним застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Керуючись статтями 177, 181, 194 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 , свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9
-не залишати місце мешкання за адресою:
АДРЕСА_1 , цілодобово;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України (за наявності).
Строк дії ухвали - до 01 травня 2023 року.
Виконання ухвали покласти на відповідальних службових осіб Кам'янського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1