ЄУН 174/112/23
н/п 3/174/39/2023
10 березня 2023 року м.Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Борцова А.А., розглянувши матеріал, який надійшов з Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.163-2 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Єкатеринбург, РФ, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , керівник ПП « ОСОБА_2 »,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 4089/04-36-04-11/33704979 від 08.02.2023, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, а саме керівником ПП «ФІТОБАД», розташованого по вул.Промислова, 3, м.Вільногірськ Дніпропетровської області, в порушення вимог п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), несвоєчасно подав платіжне доручення на перерахування належної до сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкової декларації за вересень 2022 року № 9213400776 від 18.10.2022 у сумі 8000,00 з терміном сплати 31.10.2022, про що складено акт камеральної перевірки від 16.11.2022 № 20435/04-36-04-11/33704979.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що у зв'язку з введенням воєнного стану та труднощами в роботі підприємства, пов'язаними з розрахунками за поставлену продукцію, станом на 31.10.2022 на рахунку підприємства не було коштів для сплати податку у повному обсязі, тому своєчасно не сплатили необхідну суму. Однак 01.11.2022, як тільки надійшли кошти на рахунок, податкова заборгованість у сумі 8000 грн. зі строком сплати 31.10.2022 була сплачена платіжним дорученням № 207 від 01.11.2022.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю по наступним підставам.
Так, відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як і в Конституції, так і в міжнародних актах (Загальна декларація прав людини, Конвенція про захист прав людини та основних свобод, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права), йдеться про застосування принципу презумпції невинуватості у справах про притягнення до відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення мають аналогічний склад, а їх відмежування один від одного проводиться за ступенем суспільної небезпеки, тому з урахуванням принципу верховенства права, презумпція невинуватості діє у всіх випадках звинувачення людини (суб'єкта приватного права) державою, в тому числі, і в разі притягнення особи до відповідальності за адміністративні правопорушення.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 р., заява № 21037/05; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р).
Диспозицією ч.1 ст.163-2 КУпАП передбачено відповідальність як за неподання, так і за несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за несвоєчасне подання платіжного доручення на перерахування належної до сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до Податкової декларації, однак при цьому у протоколі не зазначено чи було подано ОСОБА_1 вказане доручення, і якщо так, то коли саме, а відтак об'єктивна сторона вказаного правопорушення посадовою особою при складенні протоколу належним чином не конкретизована.
Разом з тим, межі судового розгляду визначаються саме межами складеного протоколу і суд не може самостійно уточнювати чи редагувати обставини, викладені у протоколі.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, зазначив, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення та самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, у протоколі не зазначено в чому саме полягає вина ОСОБА_1 в порушенні вимог податкового законодавства як керівника підприємства та форма його вини, будь-яких доказів на підтвердження того, що він є особою, відповідальною за правильність ведення податкового обліку на підприємстві матеріали справи також не містять.
Окрім того, в порушення вимог ч.2 ст. 254 КУпАП, копія протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вручена, відміток про роз'яснення його прав та обов'язків, що передбачено ч. 4 ст. 268 КУпАП, протокол також не містить, чим порушено право ОСОБА_1 на захист.
Таким чином, оскільки об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП, в діях ОСОБА_1 не конкретизовані, достатніх та допустимих доказів на підтвердження його винної поведінки не надано, тому провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-2 КУпАП, слід закрити за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення.
Судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись ст.ст.40-1, п.1 ст.247, ч.1 ст.163-2, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя: підпис А.А.Борцова