Справа № 199/7921/22
(1-кп/199/165/23)
іменем України
10.03.2023 м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12022046630000304 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2022, відносно:
ОСОБА_3 , який народився у ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утримані малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого та зареєстрованого у будинку АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, відповідальність за які передбачена ч.1, ч.2 ст.125 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5
потерпілі - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачений - ОСОБА_3
захисники - ОСОБА_8 , ОСОБА_9
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
1-й епізод:
Судом визнано доведеним, що 13.06.2022, приблизно о 18 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходився біля кафе-бару «Волар» по вул. Висоцького, 4 у м. Дніпрі, разом з раніше не знайомими йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з якими у нього раптово виник словесний конфлікт на ґрунті неприязних відносин.У ході спільної суперечки, у той же день, приблизно о 18 годині 05 хвилин у ОСОБА_3 раптово виник кримінально-протиправний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , у цей же день, а саме 13.06.2022, приблизно о 18 годині 05 хвилини, знаходячись біля кафе-бару «Волар» по вул. Висоцького, 4 у м. Дніпрі, перебуваючи у безпосередній близькості до потерпілого ОСОБА_6 , стоячи навпроти нього, кулаком своєї лівої руки наніс один удар в область підборіддя ОСОБА_6 . Далі, не зупиняючись на досягнутому ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, знаходячись в безпосередній близькості обличчям до обличчя потерпілого, кулаком своєї лівої руки наніс один удар в ліве плече ОСОБА_6 . Продовжуючи реалізовувати свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_3 , знаходячись в безпосередній близькості до потерпілого, стоячи навпроти нього, наніс один удар кулаком своєї правої руки в область лівої частини обличчя потерпілого, після чого, ОСОБА_7 підійшла з заду до ОСОБА_3 , та намагалася зупинити останнього, однак ОСОБА_3 , наніс один удар у область молочної залози ОСОБА_7 .
Внаслідок своїх умисних дій, ОСОБА_3 , спричинив потерпілому ОСОБА_6 , тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи по центру, ближче до ясен; двох внутрішньо-шкіряних крововиливів - в тім'яно-скроневій області ліворуч, в надключичній області ліворуч з переходом на проекцію тіла лівої ключиці; ледве помітного синця - в надплічній області ліворуч, виявлені тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Умисні дії, ОСОБА_3 , що виразилися в умисному спричинені легких тілесних ушкоджень, кваліфікуються за ознаками складу кримінального проступку відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 125 КК України.
2-й епізод:
Судом визнано доведеним, що 13.06.2022, приблизно о 18 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходився біля кафе-бару «Волар» по вул. Висоцького, 4 у м. Дніпрі, разом з раніше не знайомими йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з якими у нього раптово виник словесний конфлікт на ґрунті неприязних відносин.У ході спільної суперечки, у той же день, приблизно о 18 годині 05 хвилин, у ОСОБА_3 раптово виник кримінально-протиправний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Далі, на ґрунті неприязних відносин, ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження, у вигляді ударів в область обличчя ОСОБА_6 .
Продовжуючи реалізовувати свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_3 , того ж дня, а саме 13.06.2022, приблизно о 18 годині 10 хвилини, знаходячись біля кафе-бару «Волар» по вул. Висоцького, 4 у м. Дніпрі, та перебуваючи у безпосередній близькості, стоячи спиною до обличчя потерпілої ОСОБА_7 , повертаючись через праве плече з розмаху умисно наніс один удар своєю правою рукою зігнутою в ліктьовому суглобі в праву область молочної залози ОСОБА_7 .
Вважаючи свої кримінально-протиправні дії доведеними до кінця, ОСОБА_3 покинув місце вчинення кримінального проступку.
Внаслідок своїх умисних дій, ОСОБА_3 , спричинив потерпілій ОСОБА_7 , тілесні ушкодження у вигляді: забій, гематома правої молочної залози, що спричинені від дії тупого твердого предмету, в термін на який вказує обстеження, тобто, 13.06.2022 року виявлені тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день).
Умисні дії, ОСОБА_3 , що виразилися в умисному спричинені легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день), кваліфікуються за ознаками складу кримінального проступку відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 125 КК України.
2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Як пояснив ОСОБА_3 суду, свою вину у вчиненні проступків при обставинах, викладених вище - він визнає частково. Дійсно він побив потерпілого ОСОБА_6 , однак потерпілу ОСОБА_7 він не бив.
Так, 13.06.2022 року він відпочивав на пляжі разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 . Особисто він випив приблизно 1 літра пива. За день до події він порізав ногу і коли 13.06.2022 перебував на пляжі,то рана розійшлася і почала кровити,тому вони вирішили їхати у медичний заклад на автомобілі, у якому він сидів на пасажирському передньому сидінні. Вони намагалися проїхати бетонні блоки. У цей момент неподалік прогулювалися жінка з чоловіком та з ним була маленька собака, яка раптово побігла трохи вперед і ОСОБА_11 перебуваючи за кермом автомобіля трохи загальмував, у зв'язку з чим до них підбігла ОСОБА_7 та почала на них лаятися нецензурною лайкою. Він вийшов з машини та підійшов до ОСОБА_6 , аби той забрав свою дружину подалі від автомобіля. ОСОБА_6 стояв мовчки нічого не казав, зауважень не робив, але він все одно тричі вдарив долонею ОСОБА_6 в область обличчя та плеча. У цей момент ОСОБА_7 стояла позаду нього розмовляла з ОСОБА_11 , тілесні ушкодження він їй не наносив, а лише плюнув у обличчя жінки, оскільки вона на нього «кидалася». Через три дні він зателефонував ОСОБА_6 аби вибачитися, коли вони зустрілися то він запропонував 3000 гривень. Наступного дня ОСОБА_6 попросив вже 5000 гривень для ремонту мобільного телефону, які він йому привіз, але потерпілий почав вимагав вже 17000 гривень, на що він відмовився. ОСОБА_6 сказав що є адвокатом, а також у минулому був співробітником поліції і сфабрикує дану справу де він заплатить набагато більше ніж він просить.
З приводу цивільних позовів, обвинувачений вказав на часткове визнання позову потерпілого ОСОБА_6 , і повне невизнання позову потерпілої ОСОБА_7 , оскільки вона його обмовляє і хоче на даній ситуації заробити грошей.
Незважаючи на невизнання своєї винуватості, вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується, показами допитаних у судовому засіданні потерпілих і свідків.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду повідомила, що 13.06.2022 року вона вийшла зі своїм чоловіком ОСОБА_6 та собакою на прогулянку до річки, трохи не дійшовши до Фрунзенського каналу, під'їхав автомобіль «Лада» чорного кольору у якому перебували два чоловіки на водійському та на передньому пасажирському сидінні і заді сиділи дівчата. На дорозі лежали бетонні блоки, які вони намагалась об'їхати. Вона зробила зауваження людям в автомобілі, сказала, що це не проїзна частина, а дістатися до пляжу можна було і пішки. У відповідь з авто пролунала лайка, на що вона з чоловіком просто попрямували далі, але за ними почав бігти, як потім виявилося, ОСОБА_3 та ще один чоловік. ОСОБА_3 , перебував на підпитку, від нього було чутно запах алкоголю, висловлюючись на їх адресу нецензурною лайкою, ставши на бетонний блок, начебто підлетів у гору, і наніс удар кулаком її чоловіку ОСОБА_6 по підборіддю. Вона почала кричати, питати навіщо він це робить. Інший хлопець почав відтягувати її за руку. В цей час ОСОБА_3 наніс її чоловіку ще один удар в область правої ключиці. Вона відпустила свою собаку на землю і почала ставати між ними. Далі вона з чоловіком намагались залишити місце конфлікту, однак ОСОБА_3 ударив своєю ногою в праву ногу ОСОБА_6 . У цей момент чоловік досить похилого віку,що проходив повз них, зробив зауваження на бійку, порадив їм відійти. Вона ОСОБА_3 і іншому хлопцеві сказала, що запам'ятала марку машини і так цього не залишить буде звертатися до поліції. ОСОБА_3 наніс удар рукою в голову ОСОБА_6 , він похитнувся і позадкував у комиші. Вона почала підбігати до чоловіка і хватати ОСОБА_3 за футболку. А він розвернувся і лівою рукою зачепив її по носі, її кинуло в жар і вона подумала що кров з носа побігла. Потім ОСОБА_3 розвернувся і ударив її ліктем в праву грудну частину. Зробив він це навмисно, відганяючи її від ОСОБА_6 , аби вона не мішала і далі бити останнього. Інший чоловік , що був із ОСОБА_3 кричав останньому аби той заспокоївся. Сторонні жінки, які проходили повз них також робили зауваження, вимагали припинити хуліганство. Спостерігачів було дуже багато, молодь знімала на телефон. У цей момент з автомобіля вибігли дівчата і почали відтягувати ОСОБА_3 . Але ОСОБА_3 плюнув-харконув їй та чоловіку в обличчя, що аж потекло, і сказав дослівно «Если я тебя найду, то поламаю пополам». Протягом всього конфлікту її чоловік ОСОБА_6 взагалі ніяких зауважень нікому не робив. Разом з тим, інший чоловік, який був із ОСОБА_3 , відтягнув її, говорив, аби вона: «закрила свій рот, так як вони самостійно все вирішать, щоб її чоловік все зрозумів». Якби вона не намагалася припинити побиття свого чоловіка, ОСОБА_3 і далі б продовжував бити її чоловіка. ОСОБА_3 був як оскаженівший. Після того, вона з чоловіком швидко пішли додому і звернулись до поліції на лінію 102. Поліцейські скинули їй фото автомобіля і вона підтвердила, що це саме той автомобіль, на наступний день її викликали для надання показів. У цей же день, ОСОБА_3 зателефонував на її мобільний телефон і вони спілкувались десь 40 хвилин, він стверджував, що нічого не пам'ятає оскільки був п'яний. Потім ОСОБА_3 зустрівся з її чоловіком і говорив, що буде відшкодовувати збитки, однак потім він зник та більше не намагався примиритися. Конкретні суми відшкодування обвинувачений не називав, телефонував якийсь адвокат та невідомі особи з погрозами.
Згодом вона звернулась до лікарні і на теперішній час досі проходить лікування, оскільки має хворобу, стан ремісії, і лікарі категорично виключають навіть будь-яке хвилювання.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду повідомив, що 13.06.2022 року, він разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 та собакою, прогулювалися, спустилися до лісо-полоси біля дороги та майже дійшли до Фрунзенського каналу. Події відбувалися у громадському місці на пляжі, у денний час доби о 18.00 годині, на очах у багатьох людей. Проїзна частина дороги перегороджена блоками аби там не їздили машини. У цей момент, вони побачили що їде авто, але там проїхати можливості не було, у зв'язку з чим, дружина зробила їм зауваження, у відповідь на що пролунала нецензурна лайка і вони пішли собі далі. Після того, до нього ззаду підбіг ОСОБА_3 і вдарив його рукою по підборіддю та в область плеча, дружина почала кричати і інший хлопець її відтягнув. ОСОБА_3 наніс ще один удар своєю ногою по його правій нозі, там у кишені був телефон і гаманець. Дружина почала кричати, що буде звертатись до поліції і тоді обвинувачений наніс ще один удар своєю рукою йому в голову, від чого він почав відходити назад і побачив свій розбитий мобільний телефон. У цей момент, з авто на якому їхав обвинувачений, повибігали дівчата і почали їх забирати. Після чого, він з дружиною трохи відійшли і остання сказала, що запам'ятала номери їх автомобіля і буде викликати поліцейських, обурившись на такі вислови з боку його дружини, ОСОБА_3 начебто озвірів підбіг і ще один раз ударив його по голові. Дружина підійшла і почала ОСОБА_3 відтягувати за футболку, питати у нього навіщо він це робить. ОСОБА_3 повернувся до ОСОБА_7 зробив «саєчку» в обличчя, а потім навмисно ударив ліктем в область груді.
Увечері вони разом із дружиною звернулися до поліції і написали заяву, того ж вечора їм зателефонував ОСОБА_3 , говорив що відшкодує збитки за розбитий мобільний телефон, на лікування дружині та попросить у неї вибачення, говорив, що з даної події нічого не пам'ятає. Він просив ОСОБА_3 заплатити 5000 гривень за розбитий мобільний телефон, та за зроблені ними СМЕ, і лікування дружини, оскільки лікар сказав : «це грудь, щоб не було потім проблем…» однак обвинувачений нічого не відшкодував. Йому телефонував з погрозами якийсь адвокат та невідомі особи намагались погрожувати.
Потерпілий зазначив, що під час подій ОСОБА_3 та його товариш були у стані сп'яніння, було чутно запах алкоголю, зіниці очей розширені.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду повідомив, що ОСОБА_6 є його сусідом по багатоквартирному будинку. Він був свідком події, яка мала місце у червні 2022 року близько 17-18.00 години на Фрунзенському каналі йде перегороджена дорога на пляж. Коли він повертався, почув нецензурну лайку, почув знайомий голос і метрів за 10-15 від себе, побачив що сусіда ОСОБА_6 б'ють. Він побачив як ОСОБА_3 розмахував руками, а потім з набігу, з прискоренням, вдарив ОСОБА_15 область підборіддя. Другий удар був у ключицю. Ці удари супроводжувалися нецензурною лайкою з боку обвинуваченого, який був у стані алкогольного сп'яніння. Потерпілий відступав «як рак, п'ятився», щоб все було мирно. Як вказав свідок, він пройшовши певний проміжок дороги, думав, що конфлікт вичерпано, але коли розвернувся, то побачив, як ОСОБА_3 з розбігу вдарив ОСОБА_6 у лобну частину голови. Дружина потерпілого намагалася заспокоїти і зупинити ОСОБА_3 , а він розвернувся і вдарив її ліктем у грудну клітину, у грудь. Потерпілій стало боляче і вона скривилася. Жінки які спостерігали за подіями почали кричати, що викличуть поліцію. ОСОБА_3 поводив себе зухвало, і досить активно, ці всі події відбувалися у досить жвавому і багатолюдному місці.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду повідомив, що 13.06.2022 року він йшов з пляжу біля каналу, почув лайку і на відстані 10 метрів побачив конфлікт між ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та двома хлопцями, один з яких був ОСОБА_3 , який був на підпитку, нецензурно лаявся і вдарив ОСОБА_6 спочатку в обличчя, а потім в область ключиці по плечу, потім начебто розійшлися. Однак ОСОБА_3 догнав і ще раз вдарив ОСОБА_6 кулаком по обличчю. ОСОБА_7 намагалася розбороняти, але ОСОБА_3 і її також вдарив з розвороту ліктем в область груді.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , яка є дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 , суду повідомила, що 13.06.2022 вона разом з чоловіком і їхньою дитиною, та ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 рухалися у автомобілі «Лада» з пляжу на Фрунзенському каналі. На пляжі вони вживали алкоголь, у тому числі і ОСОБА_3 випив пиво десь 1-1.5 літра. Оскільки її чоловік на пляжі в річці поранив собі ногу, ступав важко, вони вирішили проїхати між бетонними плитами, які там спеціально встановлені щоб ніхто не проїжджав. Неподалік того місця де вони проїжджали проходила жінка, на руках у якої була собака. Жінка почала нецензурно висловлюватися на їх адресу сказавши «понаїжджали». У зв'язку з цим, вони зупинилися, хоча і могли проїхати далі. ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 , сказавши «угомоні свою жену». Більше вона нічого не бачила та не чула, оскільки зачинила вікно у автомобілі, щоб малолітня донька нічого не чула. Після чого, сутичка закінчилася і вони поїхали далі. Згодом ОСОБА_3 їй розповів, що вдарив чоловіка за те, що дружина потерпілого говорила погані слова. Зі слів її чоловіка, вдарив він лише потерпілого - ОСОБА_6 , жінку він не бив. На думку свідка, потерпілі обмовляють її чоловіка, оскільки хочуть на даному конфлікті заробити кошти.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , який є товаришем обвинуваченого ОСОБА_3 , суду повідомив, що 13.06.2022 він разом із ОСОБА_3 та іншими відпочивали на пляжі на каналі Фрунзенському, обвинувачений вживав чи то пиво чи то сидр. Як зазначив свідок, він керував автомобілем «Лада», вони їхали з пляжу, оскільки везли ОСОБА_3 до лікарні, який на пляжі поранив ногу, тому потребував медичної допомоги. Дорога хоч і була перегороджена бетонними блоками, проте знаків забороняючих там ніяких не було і можна було проїхати. Дружина потерпілого почала їм хамити у нецензурній формі. Тому він і ОСОБА_3 вийшли із автомобіля і також висловлювалися нецензурно. Він попросив потерпілого забрати дружину, тому що та не вміє розмовляти. Потерпілий ОСОБА_18 стояв мовчки, ніяких погроз від нього не було. Він побачив як ОСОБА_3 двічі дав ляпаса долонею по обличчю потерпілому ОСОБА_6 . Проте, ОСОБА_3 не наносив удар потерпілій ОСОБА_7 , оскільки він стояв між нею та ОСОБА_3 . У зв'язку з чим він схватив ОСОБА_3 і повів до машини, щоб увести від конфлікту, який відбувався у присутності багатьох людей.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 - суду повідомила, що була пасажиркою автомобіля, в якому їх було шість осіб, вони відпочивали на пляжі, де вживали алкогольні напої, у тому числі і ОСОБА_3 який на передодні поранив ногу, тому вони і підігнали машину до пляжу, оскільки йому було важко йти. Рана у ОСОБА_3 була велика, було багато крові. Невідома жінка почала їх обзивати некоректними словами, через те, що там заборонено їздити, тому вони і зупинили машину, саме через негарні слова. У цей момент з автомобіля вийшов ОСОБА_3 , і звернувся до чоловіка аби той заспокоїв свою дружину. Оскільки жінка висловлювалась нецензурно, то і ОСОБА_3 також до людей звертався нецензурно. Більше вона нічого не бачила, оскільки перебувала на задньому пасажирському сидінні автомобіля.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду повідомила, що була пасажиркою автомобіля, особисто вона бачила як розвивались обставини. Вони шестеро, а саме вона разом із ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , їхньою дитиною, і ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , проверталися з пляжу. ОСОБА_3 у той день на пляжі поранив ногу і дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння, на пляжі випив приблизно 1л. пива, оскільки у ОСОБА_10 напередодні був день народження.На них, у вікно, яке було зачинене, нецензурною лайкою почала звертатись жінка з собакою на руках, мов «чому вони тут їздять». Дорогу їм ніхто не перегороджав і вони мали змогу проїхати далі, але ОСОБА_11 з власної ініціативи зупинив автомобіль з метою з'ясувати підстави для нецензурної лайки. ОСОБА_3 і ОСОБА_11 вишли з машини і пішли дізнатися чому їх так ображають. ОСОБА_11 стояв між чоловіком в кепці і ОСОБА_3 . Між ними тривала розмова приблизно 5 хвилин, про що саме розмовляли вона не чула. Тілесних ушкоджень ніхто нікому взагалі не наносив.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_20 , підтвердив складений ним висновок № 2431е від 08.09.2022 року, та роз'яснив, що 26.07.2022 потерпіла ОСОБА_7 звернулась до їхньої установи і був складений Висновок спеціаліста №1861 під час складання даного Висновку потерпіла була оглянута ним. Були надані оригінали медичної документації з лікарні №9 це ті документи які зберігаються на руках у потерпілої. Це не історія хвороби, а амбулаторна картка. Такі документи вважаються дійсними. Потерпіла була оглянута. Він дивився аналіз медичної документації. При проведенні експертизи йому були надані: постанова, копія протоколу про проведення слідчого експерименту, копія Висновку спеціаліста та сама ОСОБА_7 .
Як зауважив експерт, експерти не надають оцінку фото таблицям, оцінка надається тому, що написано у протоколі. Підставою для надання Висновку є текстова частина, у даному випадку протоколу проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_7 .. Фото долучені до протоколу він бачив, але підстава для визначення механізму - це текстова частина самого протоколу.
Судово-медичний експерт надаючи Висновок виходить з того, що є об'єктивним. У даному випадку об'єктивним є ушкодження на молочній залозі ОСОБА_7 . Під час слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_7 вказала на травматичну дію ліктя на молочну залозу ..це вузлове і є підставою для того аби вказати відповідає механізм спричинення тілесного ушкодження чи ні. Якість слідчого експерименту це не компетенція експерта, тому на фото таблицю експерт не звертає увагу. Текстова частина цікавить експерта аби визначити була травматична дія в ділянку молочної залози чи ні. Якщо була і є ушкодження, то ця відповідність враховується у Висновку експерта.
У потерпілої ОСОБА_7 ушкодження є наслідок від механічної дії - удару. Механізм виникнення тілесного ушкодження в даному випадку - удар, бо дане ушкодження мало наслідки не лише в поверхневих тканинах молочної залози , а й в глиб лежачих тканинах, що встановлено і лікарями і ним, як експертом, на 13 день обстеження. Коли страждають від травматичної дії і глиб лежачі тканини, це не тертя, не стиснення, не щіпок -це механічна дія - УДАР,це підтверджується характером самого тілесного ушкодження.
Крім вказаного, вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується і письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.
Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.06.2022 року - потерпілий ОСОБА_6 звернувся до правоохоронних органів, для вжиття заходів до двох невідомих осіб, які 13.06.2022 приблизно о 18.00 години у місті Дніпрі по вулиці Висоцького, біля будинку № 4, вчинили по відношенню до нього хуліганські дії, а саме здійснили напад, нанесли три удари, а також погрожували розправою та нецензурно лаялися. Розбитий екран телефону Самсунг. Заподіяні тілесні ушкодження.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 28.06.2022 року та фото таблицею до нього, за участі двох понятих та потерпілого ОСОБА_6 , останній відтворив обставини, які мали місце 13.06.2022 року приблизно о 18.00 годині, а саме, коли невідомий чоловік, спричинив йому тілесні ушкодження.
За результатами висновку експерта від 01.07.2022 № 1564е за яким у ОСОБА_6 , згідно акту судово-медичного дослідження висновку спеціаліста № 1348 від 14.06.2022 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: - крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи по центру, ближче до ясен; - двох внутрішньо-шкіряних крововиливів - тім'яно-скроневій області ліворуч, в надключичній області ліворуч з переходом на проекцію тіла лівої ключиці; - ледве помітного синця - в надплічній області ліворуч.
Виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження спричиненні в короткий проміжок часу, встановити послідовність їх нанесення не представляється можливим у зв'язку з відсутністю судово-медичних даних.
Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що йому було спричинено не менш як трьох механічних дій тупого твердого предмету (предметів).
Виявлені тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6.
Локалізація та характер виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 в області обличчя, голови та тулубу не суперечить механізму їх утворення, на який вказує останній в ході проведення слідчого експерименту за його участі.
Враховуючи характер, локалізацію та ступінь ознак загоєння ( синець ледве помітний синього кольору, з червоним відтінком, без чітких меж, внутрішньо-шкіряні крововиливи червоного кольору) виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися в термін 1-1,5 діб до моменту огляду, тобто і в термін на який вказує обстежений.
Виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, так як останні не спричинили загрозливі для життя явища. На підставі: п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджені наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6.
Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів), яким могла бути і рука стиснена у кулак або інший предмет з аналогічними властивостями.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.07.2022 року та фото таблицею до нього, за участі двох понятих та ОСОБА_7 , остання відтворила обставини, які мали місце 13.06.2022 року приблизно о 18.00 годині, а саме спричинення невідомим чоловіком тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
За результатами висновку експерта від 27.07.2022 № 1879е, а саме п.6) локалізація та характер виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 в області обличчя, голови та тулубу не суперечить механізму їх утворення, на який вказує ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту за її участі.
Згідно протоколу огляду від 18.08.2022 року, слідчим у присутності двох понятих, за участі потерпілого ОСОБА_6 , у службовому приміщенні ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, останній добровільно надав для огляду мобільний телефон марки « Samsung J510H» чорного кольору, який є його власністю. Задня кришка мобільного телефону має значні потертості, передній екран повністю розбитий та має по всій поверхні тріщини, також в верхній частині екрану відсутнє екранне скло, телефон трохи зігнутий. За результатом огляду вказаний мобільний телефон поміщено до спец-пакету та опечатано. Відповідно до постанови слідчого про визнання речовим доказом і вирішення питання про його зберігання від 18.08.2022 року в якості речового доказу визнано мобільний телефон марки «Samsung J510H» чорного кольору, який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 .
За результатами висновку судово-товарознавчої експертизи від 07.09.2022 року № д-19/113-22/2600-ТВ - ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J5 2016 SMJ510H» станом на 13.06.2022 становила 649,67 гривень.
Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.07.2022 року, ОСОБА_7 звернулась до правоохоронних органів, для вжиття заходів до невідомої особи, яка 13.06.2022 приблизно о 18.00 години за адресою вздовж вулиці Беляєва та Висоцького умісті Дніпрі, завдала їй фізичного болю, та тілесні ушкодження.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 05.09.2022 року та фото таблицею до нього, за участі двох понятих та потерпілої ОСОБА_7 , остання відтворила обставини, які мали місце 13.06.2022 року приблизно о 18.00 годині. Так, невідома особа стоячи в безпосередній близькості спиною до обличчя гр. ОСОБА_7 , пальцями лівою руки наніс один зіскользуючий удар по носу потерпілій. Після цього розвертаючись в правий бік до правого боку ОСОБА_7 в безпосередній близькості своїм правим ліктем руки наніс один удар в праву область молочних залоз.
За результатами висновку експерта від 08.09.2022 № 2431е, у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: забій, гематома правої молочної залози, що спричинені від дії тупого (тупих) твердого предмету(предметів), в термін, на який вказує обстежена, тобто, 13.06.2022.
Встановлене тілесне ушкодження у вигляді забою, гематоми правої молочної залози спричинено від не менш ніж однієї механічної ударної дії тупого твердого предмету. При наявності встановленого тілесного ушкодження, казати про послідовність та час спричинення недоцільно.
Виявлені тілесні ушкодження, за своїм характером, відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, короткочасним належить вважати розлад здоровя тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день). На підставі: п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6.
Механізм виникнення встановленого ушкодження відповідає механізму його спричинення, вказаного в протоколі слідчого експерименту від 05.09.2022, проведеного за участю ОСОБА_7 .
Встановлене тілесне ушкодження оцінено за критерієм короткочасного розладу здоров'я, та не є небезпечним для життя.
Враховуючи характер та локалізацію тілесного ушкодження можливо вказати, що воно виникло від механічної дії - удару тупого твердого предмету з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути кулак чи лікоть нападаючого.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2022 року потерпіла ОСОБА_7 у присутності двох понятих впізнала на фотознімку під № 1, на якому зображений ОСОБА_3 , особу, яка 13.06.2022 о 18.00 годині вчинила кримінальний проступок за адресою м. Дніпро, вул. Висоцького біля будинку 4.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2022 року потерпілий ОСОБА_6 у присутності двох понятих впізнав на фотознімку під № 3, на якому зображений ОСОБА_3 , особу, яка 13.06.2022 о 18.00 годині вчинила кримінальний проступок за адресою м. Дніпро, вул. Висоцькогобіля будинку №4.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.09.2022 року свідок ОСОБА_16 , у присутності двох понятих впізнав на фотознімку під № 3, на якому зображений ОСОБА_3 , особу, яка 13.06.2022 о 18.00 годині вчинила кримінальний проступок за адресою м. Дніпро, вул. Висоцького біля будинку № 4.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.09.2022 року свідок ОСОБА_14 , у присутності двох понятих, впізнав на фотознімку під № 4 на якому зображений ОСОБА_3 , особу, яка 13.06.2022 о 18.00 годині вчинила кримінальний проступок за адресою м. Дніпро, вул. Висоцького, біля будинку №4.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованих йому кримінальних проступків, доведеності вини у їх вчиненні для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.
Суд критично оцінює часткове визнання вини ОСОБА_3 , оскільки визнання вини це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. У свою чергу, щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Однак вказане у суб'єктивному ставленні ОСОБА_3 до вчинених ним проступків - відсутнє, оскільки обвинувачений не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на часткове визнання своєї винуватості, при цьому, обрана ним позиція захисту свідчить проте, що ОСОБА_3 намагався перекласти вину за події що відбувалися 13.06.2022, на потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Долучена обвинуваченим ОСОБА_3 копія Довідки №553 від 14.06. (без зазначення року її видачі) свідчить про те, що хворий ОСОБА_3 звертався до травмпункту з приводу отриманої травми 12.06/13.06, - однак вказана довідка не спростовує винуватість ОСОБА_3 . Тим, більш, що як потерпілі Косюг так і свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , вказували на його активні та агресивні дії відносно до потерпілих, свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , які є знайомими обвинуваченого і його дружина ОСОБА_10 , вказували, що наявна у обвинуваченого травма не перешкоджала йому самостійно пересуватися …
Тобто, версія обвинуваченого ОСОБА_3 , про те, що він разом зі своїми знайомими та дружиною був вимушений рухатися на автомобілі де загороджений проїзд тому, що у нього була пошкоджена нога і він не міг йти - є неспроможною. При цьому, покази, свідків та обвинуваченого у часі отримання останнім травми є суперечливими: обвинувачений ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_12 - вказали що обвинувачений отримав травму 12.06.2022, у той час як свідки ОСОБА_19 і ОСОБА_11 вказали, що ОСОБА_3 отримав травму 13.06.2022. Крім вказаного, сам обвинувачений ОСОБА_3 та свідки по справі, у тому числі і його знайомі, з якими він відпочивав та вживав алкогольні напої, підтвердили, що потерпілі не перегороджали їм дорогу, перешкод для руху їхньому автомобілю не чинили, і автомобіль мав змогу їхати далі.
Що стосується доводів захисника в частині того, що органом досудового розслідування не було проведено слідчого експерименту за участі свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_16 по факту спричинення ударів потерпілій ОСОБА_7 , оскільки свідками не було конкретизовано яким чином потерпілій були нанесені тілесні ушкодження, дані доводи захисника суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Так, відповідно до вимог статті 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Тобто, слідчий експеримент, з огляду на приписи ст. 240КПК України, проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей.
Відповідно до ч.1 ст. 401 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання. Відповідно до ч.4 вказаної статті, дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Разом з тим, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_16 , будучи попередженими про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384,385 КК України, суду повідомили, детальні обставини події, яка мала місце у червні 2022 року, а саме механізм спричинення обвинуваченим ОСОБА_3 двом потерпілим ОСОБА_6 і ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. Підстав, за яких би свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_16 , обмовляв обвинуваченого - судом не встановлено.
А відповідно до Висновку експерта від 08.09.2022 № 2431е, механізм виникнення встановленого ушкодження відповідає механізму його спричинення, вказаного в протоколі слідчого експерименту від 05.09.2022, проведеного за участю ОСОБА_7 . Враховуючи характер та локалізацію тілесного ушкодження можливо вказати, що воно виникло від механічної дії - удару тупого твердого предмету з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути кулак чи лікоть нападаючого.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що дізнавач під час досудового розслідування діяв у спосіб визначений Законом, та не вбачав підстав для перевірки і уточнення відомостей повідомлених свідками ОСОБА_14 і ОСОБА_16 в частині спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 .
Підстав для проведення слідчого експерименту за участі свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_16 , суд також не вбачав, оскільки свідки, будучи незаінтересованими в результатах кримінального провадження, послідовно і впевнено вказали на обставини подій свідками яких вони стали, а механізм спричинення тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_7 підтвердила не лише вона, а й судовий експерт ОСОБА_20 , який у судовому засіданні надав роз'яснення складеного ним Висновку експерта.
Підстав для проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_3 , суд також не вбачає, оскільки обвинувачений у категоричній формі заперечив спричинення ним тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_7 .
Суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_9 в частині невідповідності фототаблиці до протоколу слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_7 , а саме його описової частини, оскільки судовий експерт ОСОБА_20 , підтвердив складений ним висновок № 2431е від 08.09.2022 року, та роз'яснив, що у потерпілої ОСОБА_7 наявне ушкодження є наслідком від механічної дії - удару. При цьому експерт зазначив, що експерти не надають оцінку фото таблицям, оцінка надається тому, що написано у протоколі. Підставою для надання Висновку є текстова частина, у даному випадку протоколу проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_7 . Фото долучені до протоколу він бачив, але підставою для визначення механізму - це текстова частина самого протоколу. Судово-медичний експерт надаючи Висновок виходить з того, що є об'єктивним. У даному випадку об'єктивним є ушкодження на молочній залозі ОСОБА_7 .
Суд, критично розцінює доводи захисника ОСОБА_9 , та відхиляє як неспроможні, в частині визнання недопустимих доказів, а саме протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, свідкам ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , а також потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , оскільки як встановлено судом, порушень вимог ч.1 ст. 228 КПК України дізнавачем під час проведення даних слідчих дій допущено не було.
Так, відповідно до ч.1 ст. 228 КПК України, …забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи..
Як встановлено судом, дізнавач попередньо не показував свідкам ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , а також потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , які впізнавали, ОСОБА_3 , та не надавав інші відомості про його прикмети. А як вказали у судовому засіданні свідки ОСОБА_16 і ОСОБА_14 , а також потерпілі ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , кримінальне правопорушення відносно потерпілих вчинив саме обвинувачений ОСОБА_3 , з яким до подій 13.06.2022 ані свідки, ані потерпілі знайомі не були.
Суд критично розцінює покази свідка ОСОБА_19 , в частині того, що тілесних ушкоджень ніхто нікому взагалі не наносив. Оскільки покази цього свідка ОСОБА_19 спростовуються в першу чергу показами самого обвинуваченого ОСОБА_3 , у яких він не заперечував проти спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 . Суд враховує й те, що свідок ОСОБА_19 є знайомою обвинуваченого, з якою він відпочивав в одній компанії, вживав алкоголь, тому покази цього свідка явно спрямовані на виправдання дій обвинуваченого.
Суд також критично розцінює і покази свідка ОСОБА_11 , не в цілому, а лише в частині того, що начебто обвинувачений не спричиняв тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , оскільки свідок є знайомим обвинуваченого, з яким вони разом 13.06.2022 перебували в одній компанії і відпочивали, тому покази цього свідка явно спрямовані на виправдання дій обвинуваченого. Однак, покази свідка ОСОБА_11 спростовуються показами свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_14 , які є с сторонніми особами, як по відношенню до обвинуваченого так і до родини потерпілих, та є особами які не заінтересовані в результатах кримінального провадження.
Разом з наведеним, є слушними доводи захисника ОСОБА_9 , та судом визнаються недопустимими доказами: протокол проведення слідчого експерименту від 21.07.2022 року за участі свідка ОСОБА_14 (том 2 а.п.37-40), та Висновок експерта від 27.07.2022 № 1881е (том №2 а.п.45-47),складений за результатами слідчого експерименту та яким було встановлено механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 . Оскільки, при проведенні даної слідчої дії понятою була ОСОБА_7 , яка є дружиною потерпілого ОСОБА_6 , що прямо суперечить нормам абзацу 3 ч.7 ст. 223 КПК України, у якій наголошено, що понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
Проте, визнання судом недопустимими доказами протоколу проведення слідчого експерименту від 21.07.2022 року за участі свідка ОСОБА_14 (том 2 а.п.37-40), та Висновку експерта від 27.07.2022 № 1881е (том №2 а.п.45-47), як похідного від проведення слідчого експерименту, - жодним чином не впливає на доведеність винуватості ОСОБА_3 та на правову кваліфікацію його дій.
2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 , в межах висунутого обвинувачення, і його умисні дії правильно кваліфіковані за 1-м епізодом - ч. 1 ст. 125 КК України, як такі, виразилися в умисному спричинені легких тілесних ушкоджень, за 2-м епізодом - ч.2 ст. 125 КК України, як такі, що виразилися в умисному спричинені легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день).
3.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
4.Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, які скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який свою вину фактично не визнав, ніде не працює, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має на утримані малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:
Вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді громадських робіт і арешту із застосуванням вимог ст.ст.70,72 КК України, позицію потерпілих, які просили призначити покарання на розсуд суду, обвинувачений і захисник просили ухвалити виправдувальний вирок, також суд враховує відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання обвинуваченому, дані про особу ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України і у виді арешту в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, із застосуванням вимог ч.1 ст. 70 та п.4 ч.1 ст. 72 КК України.
Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Оскільки як встановлено судом, ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у громадському місці, на очах у багатьох людей, використовуючи мізерний надуманий привід, поводився агресивно, нецензурно лаявся. При цьому, свою провину у вчиненому фактично не визнав, не розкаявся, а намагався звинуватити у подіях саме потерпілих, через зауваження потерпілої ОСОБА_7 , висловлене, на його думку, у нецензурній формі.
Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 виключно в умовах ізоляції від суспільства із реальним відбуванням покарання. Призначення ж більш м'якого покарання у виді штрафу, громадських робіт або ж покарання із застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України не буде відповідати меті покарання, та не сприяти вихованню ОСОБА_3 в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо.
При призначенні саме даного виду покарання, у виді арешту, суд враховує й те, що обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив умисні кримінальні проступки у громадському місці, у присутності багатьох людей, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, відносно жінки, що вказує на зухвалу поведінку обвинуваченого та визначає відсутність у нього моральних цінностей, що становлять систему загальних правил поведінки людини (соціальних норм), заснованих на співвідношенні критеріїв добра і зла, порядності й непорядності, людяності та жорстокості.
5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Так, у межах даного кримінального провадження потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було подано цивільні позови у якому потерпіла ОСОБА_7 просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь на відшкодування понесеної матеріальної шкоди у розмірі 19628,73 гривень та моральної шкоди у розмірі 50 000.00 гривень, тоді як потерпілий ОСОБА_6 просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь на відшкодування понесеної матеріальної шкоди у розмірі 6 800.00 гривень та моральної шкоди у розмірі 10 000.00 гривень.
Як зазначила потерпіла ОСОБА_7 , матеріальна шкода в сумі 19 628,73 гривень складається з понесених нею витрат пов'язаних з безпосереднім лікуванням.
Як зазначив потерпілий ОСОБА_6 , понесена ним матеріальна шкода в сумі 6 800.00 гривень складається з: витрат на ремонт мобільного телефону - 4944.00 гривень, витрат на проходження судово-медичного висновку 186.00 гривень, витрат на проїзд до медичних закладів - 1530.00 гривень.
В обґрунтування вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 50 000.00 гривень потерпіла ОСОБА_7 зазначила, що неправомірними діями ОСОБА_3 їй були спричинені негативні зміни у її житті, вона систематично відчуває сильний фізичний біль в області молочної залози, гематома яка виникла, не піддається лікуванню і без хірургічного втручання не може бути вилікувана. Вона й досі відчуває душевне страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я, постійно нервує, що додатково посилює негативні відчуття та призводить до періодичних депресій.
У той же час, потерпілий ОСОБА_6 обґрунтовуючи свої вимоги стосовно стягнення моральної шкоди в сумі 10 000.00 гривень, вказав, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 він відчував гострий біль, який декілька днів супроводжував його і в подальшому після отримання травми, так як характер спричинених ушкоджень постійно створював больовий ефект навіть від незначних доторкань чи рухів.
У своєму відзиві на позови захисник ОСОБА_8 , якого підтримав і обвинувачений ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у повному обсязі обґрунтовуючи це тим, що суми стягнення моральної шкоди у 10 000.00 та 50 000.00 гривень є необґрунтованими та значно завищеними, так як суду не були надані докази щодо заподіяння моральної шкоди. Разом з цим, не погодився з витратами на лікування, оскільки розлад стану здоров'я на які посилаються позивачі не мають відношення до подій 13.06.2022 року.
Так, при вирішенні цивільного позову потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вирішуючи позов потерпілого ОСОБА_6 , в частині стягнення матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про наявність підстав для його часткового задоволення, та стягнення на його користь з обвинуваченого ОСОБА_3 в сумі 186.05 гривень, які витратив потерпілий ОСОБА_6 за отримання Висновку у бюро СМЕ, про що свідчить Квитанція ( том №2 а.п.70).
Що стосується стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_6 витрат на ремонт мобільного телефону в сумі 4944.00 гривень, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в цій частині та стягнення 649,67 гривень, оскільки як свідчить Висновок судово-товарознавчої експертизи від 07.09.2022 року № д-19/113-22/2600-ТВ - ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J5 2016 SMJ510H» станом на 13.06.2022 становила 649,67 гривень.
Тому саме 649,67 гривень і належить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 , а те що відновлювальний ремонт мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J5 2016 SMJ510H» становив 4944.00 гривень, не є підставою для відшкодування саме такої суми, оскільки доказів того що ця сума була фактично сплачена потерпілим належними та допустимими доказами останнім - не доведена.
При цьому, суд відхиляє, доводи захисту в частині не встановлення механізму пошкодження мобільного телефону. На думку захисника, наявні розбіжності у показах потерпілого під час проведення слідчого експерименту де він вказав про нанесення ОСОБА_3 удару рукою по нозі де у кармані лежав мобільний телефон, а судовому засіданні ногою, що унеможливлює достовірно встановити внаслідок чого і було пошкодженого мобільний телефон потерпілого. Однак, дані доводи захисника, спростовуються показами самого ОСОБА_3 , з яких слідує, що він мав намір при первісній зустрічі із потерпілим ОСОБА_6 , безпосередньо після подій 13.06.2022, відшкодувати спричинені збитки пов'язані з ремонтом мобільного телефону належного потерпілому. Тобто, обвинувачений ОСОБА_3 , через короткий проміжок часу після подій 13.06.2022, не заперечував, що саме від його дій і було пошкоджено мобільний телефон потерпілого та мав намір відшкодувати спричинену шкоду, згодом його позиція захисту змінилася. Крім вказаного, покази потерпілого ОСОБА_6 , про пошкодження належного йому мобільного телефону свідчить і його заява про вчинення кримінального правопорушення від 16.06.2022, у якій йшлося про розбиття екрану телефону марки «Samsung Galaxy». Дані покази підтвердила і потерпіла ОСОБА_7 .
Що стосується відшкодування витрат на пальне та проїзд до медичних закладів в сумі 1530.00 гривень, то в цій частині позову необхідно відмовити, з огляду те, що позивачем надано докази що він звертався лише один раз до медичного закладу, а саме: 14.06.2022 року до КЗ «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи» ДОР» для проходження обстеження внаслідок заподіяних йому тілесних ушкоджень. Між тим, долучені до позову розрахункові чеки на заправку датовані аж 19.07.2022 та 22.07.2022 року, тобто більше ніж через місяць з моменту його звернення до медичного закладу. Жодних інших обґрунтувань у потрібності заправляти та використовувати власний транспортний засіб позивачем не надано. Крім зазначеного, встановлені тілесні ушкодження у позивача, відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, та на переконання суду використання 30 літрів пального для одноразового відвідування медичного закладу є нераціональним, та дозволяло позивачу скористатися послугами громадського транспорту. Будь-яких інших деталей та потреб у використанні саме зазначеної кількості пального, позивачем у своєму позові не конкретизовано.
Вирішуючи позов потерпілої ОСОБА_7 , в частині стягнення матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про наявність підстав для його часткового задоволення, та стягнення на її користь, з обвинуваченого ОСОБА_3 , належним чином документально підтверджені чеками, витрати саме в сумі 8 526.00 гривень, які витратила потерпіла ОСОБА_7 на отримання Висновку у бюро СМЕ, діагностування та лікування отриманого нею тілесного ушкодження внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_3 .
Вирішуючи позови потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_6 в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_6 , слідує задовольнити повністю в сумі 10 000.00 гривень, а позов потерпілої ОСОБА_7 частково, в сумі 40 000.00 гривень, виходячи з наступних обґрунтувань.
Згідно з положеннями ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
По справі встановлено, що потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_3 заподіяно моральні страждання, які полягають в тому, що вони, кожен окремо, пережили емоційно-психологічний стрес після отримання тілесних ушкоджень, порушився нормальний спосіб життя, що викликає дискомфорт, та потягнуло за собою погіршення психологічного та фізичного здоров'я та інші негативні наслідки. Що доведено поза всяким розумними сумнівом.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує роз'яснення, викладені у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, за якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 - не обирався.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 , необхідно стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової експертизи.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних проступків передбачених ч.1, ч.2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин;
- за ч.2 ст. 125 КК України у виді арешту на строк 2 (два) місяці;
На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці 15 (п'ятнадцять ) днів.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним проступком - 835.72 гривень, та на відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним проступком - 10 000.00 ( десять тисяч ) гривень.
В іншій частині позову - відмовити.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним проступком - 8 526.00 гривень, та на відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним проступком - 40.000.00 гривень.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати: - пов'язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи за висновком № Д-19/113-22/2600-ТВ від 07.09.2022 - 943,90 гривень.
Речові докази: - мобільний телефон марки «Samsung J510H» чорного кольору - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_6 .
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1