Справа № 629/2548/20
(1-кп/199/93/23)
10.03.2023 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
прокурор - ОСОБА_3
обвинувачений - ОСОБА_4
захисник - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції під час трансляції з іншого приміщення, розташованого поза територією Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська, в залі суду, клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12019220380000233 відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 306, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
Розпорядженням голови Верховного Суду від 06 квітня 2022 року № 16/0/9-22 територіальну підсудність Лозівського міськрайонного суду Харківської області визначено за Амур-Нижньодніпровськім районним судом міста Дніпропетровська.
15.06.2022 року на підставі ст.35 КПК України, за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019220380000233 відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.306, ч.2 ст.307 КК України та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, розподілено головуючому судді ОСОБА_1 .
Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та обвинувачений утримується під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Кримінальне провадження №12019220380000233 відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 306, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, знаходиться на стадії судового розгляду.
1.Вимоги клопотання й узагальнені доводи особи, яка її подала.
07.03.2022 року до суду надійшло письмове клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки обвинуваченого повідомлено про підозру у скоєнні умисного особливо тяжкого та тяжкого злочину, тому він може переховуватися від суду.
2.Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_7 особисто отримав копію письмового клопотання прокурора про продовження строку дії раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, що підтверджується розпискою.
Обвинувачений ОСОБА_7 в дане судове засідання не прибув, як не прибув у судове засідання 09.03.2023 року, оскільки після ракетного удару Російською Федерацією 09.03.2023 року по місту Харків, відсутній зв'язок з Державною установою «Харківський слідчий ізолятор», та не можливо здійснити дистанційне судове провадження з вказаною установою.
Судом роз'яснено учасникам судового провадження правову норму, закріплену законодавцем в частині 6 статті 615 КПК України, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Прокурор ОСОБА_3 , та захисник ОСОБА_5 суду заявили, що вони цілком розуміють вимогу частини 6 статті 615 КПК України та наслідки застосування судом цієї норми, вважають не можливим на теперішній час проведення судового засідання за відсутності обвинуваченого, оскільки не можливо здійснити дистанційне судове провадження з Державною установою «Харківський слідчий ізолятор», так як в установі станом на 09-10.03.2023 року доступ до глобальної мережі Інтернет відсутній.
Крім того, прокурор ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 заявили, що вони за такою обставиною погоджується з положеннями частини 6 статті 615 КПК України.
При цьому прокурор ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 вважають, що застосування положень частини 6 статті 615 КПК України не свідчить про порушення права на справедливий суд, та на захист обвинуваченого.
3.Мотиви суду.
Суд враховує, що частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
До спливу цього продовженого строку судове провадження відносно ОСОБА_7 не може бути закінченим.
Розглядаючи клопотання прокурора, суд має встановити юридично-правовий факт, чи можливо на теперішній час проведення судового засідання, та у зв'язку з цим вирішити процесуальне питання відповідно до частини 6 статті 615 КПК України щодо запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_7 під час досудового розслідування у вигляді тримання під вартою.
3.1. Під час досудового розслідування ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 16.03.2023 року, та обвинувачений утримується під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Обвинувачений ОСОБА_7 в дане судове засідання не прибув, як не прибув у судове засідання 09.03.2023 року, оскільки після ракетного удару Російською Федерацією 09.03.2023 року по місту Харків, відсутній будь-який зв'язок з Державною установою «Харківський слідчий ізолятор», зокрема Інтернет зв'язок, тому не можливо здійснити дистанційне судове провадження з вказаною установою, що підтверджується довідкою відповідальної особи Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Суд констатує та вважає встановленим юридично-правовий факт, що станом 09-10.03.2023 року включно (вихідні дні 11 та 12.03.2023 року), з огляду на вище вказане офіційне повідомлення Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», не можливо на теперішній час проведення судового засідання за кримінальним провадженням №12019220380000233 відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 306, ч.2 ст. 306, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
3.2. Відповідно до частини 1статті 323 КПК України якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду.
Суд враховує, що відповідно до частини 6 статті 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Законодавець в частині 6 коментованої статті, по суті, регламентував нові умови продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та тим самим передбачив виняток із загальних правил продовження строку вищезазначеного запобіжного заходу, що встановлені національним та міжнародним законодавством.
Так, відповідно до Рішення Конституційного Суду № 1-р/2017 від 23.11.2017 р. положення КПК України, в якому унормовувалася можливість продовження строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, зокрема і запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності відповідних клопотань сторін кримінального провадження - були визнані неконституційними через те, що «продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов'язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у частині другій статті 29 Конституції України», згідно з якою «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом»».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях («Чанєв проти України», «Мамедова проти Росії», «Шишков проти Болгарії» та ін.) також неодноразово зазначав, що квазіавтоматичне продовження будь-якого строку тримання під вартою - суперечить гарантіям, встановленим у пункті 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте, такі обмеження відповідно до ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнаються допустимими під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим зобов'язанням згідно з міжнародним правом.
Отже, можливість автоматичного продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час судового засідання - є одним із наслідків відступу України від вищезазначених зобов'язань, який здійснив законодавець в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, при цьому передбачивши певні обов'язкові умови, а саме:
- у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку. Встановлення неможливості проведення судового засідання повинно визначатися в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з наявності реальної загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів а також існування інших об'єктивних обставин, що впливають на можливість здійснення судочинства, з урахуванням листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03.03.2022 р. № 2/0/2-22 а також положень Закону України «Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо визначення територіальної підсудності судових справ» від 03.03.2022 р. та за можливості - на підставі рішень зборів суддів чи голови суду або особи, що виконує його обов'язки про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом чи на підставі рішення Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду або Голови Верховного Суду про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану.
- обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці. Після усунення обставин, що унеможливлювали проведення судового засідання у визначений раніше судом строк, суд має організувати за першої можливості проведення судового засідання, щоб не допустити пропуск строку, передбаченого в ч. 6 ст. 615 КПК України, та з метою оперативного вирішення питань, які виникли під час судового розгляду. Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк не більше двох місяців узгоджується з положеннями ч. 1 ст.197 КПК України, яка встановлює, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
17 серпня 2022 року набув чинності Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-ІХ (далі - Закон № 2500). Закон № 2500 затверджує Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, - до 21 листопада 2022 року. 11 лютого 2023 р. Президентом України підписано Закони щодо продовження строку дії воєнного стану та мобілізації з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб: № 8419 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Воєнний стан та мобілізацію продовжено до 20 травня 2023 року.
З огляду на викладене, встановлення неможливості проведення судового засідання у призначений судом строк, виходячи з наявності існування об'єктивних обставин, що впливають на можливість здійснення судочинства, а саме - не можливістю з 09 до 10.03.2023 року включно проведення судового засідання за відсутності обвинуваченого (вихідні дні 11 та 12.03.2023 року), оскільки не можливо здійснити дистанційне судове провадження з Державною установою «Харківський слідчий ізолятор», у зв'язку з відсутністю в установі станом з 09 до 10.03.2023 року включно доступу до глобальної мережі Інтернет (вихідні дні 11 та 12.03.2023 року), тому суд вважає необхідним вирішити процесуальне питання щодо запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_7 під час досудового розслідування у вигляді тримання під вартою відповідно до частини 6 статті 615 КПК України.
Керуючись частиною 6 статті 615, ст. ст. 369-372 КПК України, суд,
Вважати встановленим юридично-правовий факт, що станом 09-10.03.2023 року включно (вихідні дні 11 та 12.03.2023 року), неможливо проведення судового засідання за кримінальним провадженням №12019220380000233 відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 306, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
До вирішення відповідного питання у судовому засіданні вважати продовженим на 2 (два) місяці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний під час досудового розслідування кримінального провадження №12019220380000233 - ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст.306, ч.2 ст.307 КК України.
Визначити строк дії ухвали суду до 08 травня 2023 року включно, після чого по закінченню цього строку ухвала суду припиняє свою дію.
Визначити для обвинуваченого ОСОБА_7 суму застави в сумі 420400 (чотириста двадцять тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) носити електронний засіб контролю.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Після усунення обставин, що унеможливлювали проведення судового засідання у визначений раніше судом строк, організувати за першої можливості проведення судового засідання, для не допущення пропуску строку, передбаченого в ч. 6 ст. 615 КПК України та з метою оперативного вирішення питань, пов'язаних з судовим розглядом кримінального провадження.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та негайно направити її для негайного виконання в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , - начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», негайно направити її для вручення обвинуваченому ОСОБА_7 .
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1